French
DeutschШестова Ксенія Іванівна — Вікіпедія
| Шестова Ксенія Іванівна | |
|---|---|
 | |
| Народилася | 1560[2] |
| Померла | 26 січня 1631[1] Москва, Московське царство |
| Поховання | Новоспаський монастирd |
| Країна | Московське царство |
| Діяльність | черниця |
| Галузь | monkish lifed[3] і політика[3] |
| Знання мов | давньоруська і російська[3] |
| Суспільний стан | аристократія[1] і шляхтич[d][3][3][3] |
| Конфесія | православ'я |
| Батько | Іван Шестовd |
| Мати | Марія Шестоваd |
| У шлюбі з | Філарет |
| Діти | Романов Михайло Федорович і Tatyana Romanovad |
Черниця Марфа (велика стариця Марфа; в миру Ксенія Іванівна Романова, до шлюбу Шестова; померла 26 січня (5 лютого) 1631, Чебоксари) — мати царя Михайла Федоровича, дружина Федора Микитовича Романова (патріарха Філарета), що іменувалися в грамотах свого сина «велика государиня» [4].
Біографія[ред. | ред. код]
Ксенія Шестова[5] походила з костромських дворян. Імовірно, донька Івана Васильовича Шестова, обраного в «тисячу» Івана Грозного. У родових казках Шестови поряд з Морозовими і Салтиковими показані нащадками якогось Михайла Прушаніна. Ксенія була видана заміж за Федіра Романова близько 1585 года. Існує альтернативна (не визнана вченими) версія походження Ксенії Іванівни з роду ярославських князів Шастунових, вперше висловлена любителем генеалогічних досліджень П. Н. Петровим.
Відомо, що існувала ікона св. царевича Дмитра, «замовлена бабкою майбутнього царя Михайла Федоровича Романова, Марією Шестовою, яка була пострижена, за указом Бориса Годунова, в Чебоксарський Нікольський дівочий монастир, де незабаром і померла» .
При Годунові[ред. | ред. код]
При Борисі Годунові разом з чоловіком була насильно пострижена в чернецтво[6]. У 1601 року заслана в Заонежье, в село Толвуя на березі Онезького озера і розлучена з дітьми — Михайлом та Тетяною (єдині вижили з її шести дітей). Дітей взяла до себе тітка, Марфа Микитівна Черкаська. Потайки вона відвезла їх з Білозерського краю в село Клин Юр'ївського повіту, старовинну вотчину Романових.
|
Філарет був засланий в Сийский монастир на Російській Півночі.
|
Відомо, що в ув'язненні черниця Марфа отримувала відомості про долю Філарета Микитовича. Їх «провідував» толвуйскій священик Єрмолай Герасимов. За це священик і його нащадки отримали щедрі пожалування після сходження на престол Михайла Федоровича Романова.
Смутні часи[ред. | ред. код]
В 1606 рік у за наказом нового царя Лжедмитрія I, який намагався демонструвати свою спорідненість зі старою знаттю, Романови були звільнені. Черниця Марфа возз'єдналася з сином. Дочка Тетяна (померла в 1611 рік у) вийшла заміж за князя Івана Михайловича Катирева-Ростовського.
Роки 1606–1608 Марфа прожила, ймовірно, в Ростові, куди Філарет був поставлений в митрополитом. В 1608 році Філарет був схоплений тушинцами і відвезений до їхньої «столиці», а на початку 1610 року звідки він потрапив до Москви. Сюди ж переселилися, невідомо коли, і Марфа з сином.
Вони перебували в Москві до 1612 року після чого змогли її покинути. Відпущена поляками, Марфа виїхала до своєї вотчини, села Домніна (Костромської губернії), звідки їздила по найближчих монастирів, молячись про полоненого чоловіка. За іншими відомостями, з того року Марфа жила з сином в костромському Іпатіївському монастирі. Коли посли земського собору просили Михайла на царство, вона відмовляла, посилаючись на його юність, але в 1613 року він все-таки був обраний.
_by_shakko_01.jpg)
Мати благословила сина на царство Феодоровскою іконою Божої Матері, і з цього моменту ікона стала однією зі святинь дому Романових. У переказі про ікону є такий вислів, що приписуються Марфі:
Тобі, про Богомати Пречиста Богородиця, в Твої Пречистої руки, Владичице, чадо своє віддаю, і якоже хочеш, устроіша йому корисна і всьому православному християнству} }.
Велика государиня черниця Марфа Іванівна[ред. | ред. код]
Після обрання Михайла російським царем прибула до Москви та почала впливати на нього. Вплив був більш келійним, вона практично не виступала в ролі співправительки сина, але він яскраво позначивсяся в складі правлячого середовища за царя Михайла, до якого Марфа ввела свого племінника Б. М. Салтикова, іншого родича Михалкова та ін. Її пряме втручання відомо щодо справи архімандрита Троїце-Сергієва монастиря Діонісія з приводу його книжкових виправлень, визнаних єресью.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в Catalog of the German National Library
- ↑ Lundy D. R. The Peerage
- ↑ а б в г д е Czech National Authority Database
- ↑ https://ru.wikisource.org/wiki/РБС/ВТ/Романова-Юрьева,_Ксения_Ивановна
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 14 жовтня 2012. Процитовано 29 травня 2017.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 10 липня 2017. Процитовано 29 травня 2017.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)