Хуан Антоніо Брісеньо — Вікіпедія

Хуан Антоніо Брісеньо
Juan Antonio Briceño
Хуан Антоніо Брісеньо
Хуан Антоніо Брісеньо
Прем'єр-міністр Белізу
Нині на посаді
На посаді з 12 листопада 2020
Монарх Єлизавета II
Попередник Дін Берроу
Народився 17 липня 1960(1960-07-17)[1] (63 роки)
Ориндж-Волк, Беліз[1]
Відомий як політик
Країна Беліз
Alma mater St. John's College, Belized[1]
Політична партія Народна об'єднана партія Белізу
Батько Elijio Briceñod
У шлюбі з Rossana Briceñod
Нагороди
орден Доброзичливих хмар
 Медіафайли у Вікісховищі

Хуан Антоніо Брісеньо, відомий також як Джонні Брісеньо (нар. 17 липня 1960(19600717)) — белізький політик, лідер Народної об'єднаної партії НОП (People's United Party) з 2016 року, прем'єр-міністр Белізу з 12 листопада 2020 року. Був лідером опозиції з 2008 до 2011 та з 2016 до 2020 року.[2] З 1998 до 2007 року обіймав посаду віцепрем'єр-міністра Белізу в уряді прем'єр-міністра Саїді Мусі.

Ранні роки життя та освіта[ред. | ред. код]

Хуан Брісеньо народився в містечку Ориндж-Волк-Товн 17 липня 1960 р.[3] Його батько Еліджіо Джо Брісеньо (1938—2016) був головою Асоціації фермерів цукрової тростини в Белізі, а пізніше обіймав посаду міністра енергетики та зв'язку.[4]

Хуан закінчив коледж Маффлз 1978 року[5] 1980 року здобув ступінь молодшого спеціаліста з ділового адміністрування в коледжі Сент-Джонс в Белізі, а вже 1985 року здобув ступінь бакалавра з ділового адміністрування в Техаському університеті в Остіні[3]

1990 року Брісеньо та його брат Хайме[6] заснували компанію Centaur Communications, яка займалася кабельним телебаченням, згодом компанія розрослася і почала надавати клієнтам інші Інтернет-послуги, а також теленовини та радіомовлення.[7]

Кар'єра[ред. | ред. код]

Уперше Брісеньо був обраний депутатом Палати представників Белізу від Центрального округу Оринж-Волк-Товн 1993 року,[8] 1994 року він успішно взяв участь у виборах до міської ради Оринж-Волк-Товн .[3]

1994 року Хуан Брисеньо був обраний співголовою Народної об'єднаної партії Белізу;[3], а через два роки його вибрали заступником керівника партії.[9] Коли партія перемогла на виборах 1998 року, Брісеньо призначили віцепрем'єр-міністром та міністром природних ресурсів та навколишнього середовища.

У серпні 2004 року він очолив групу міністрів, відому як альянс G-7, яка висунула низку вимог щодо необхідності реформ у країні, серед яких було звільнення міністра Ральфа Фонсеки з кабінету міністрів. Коли прем'єр-міністр Саїд Муса не виконав цих вимог, група G-7 подала у відставку; проте згодом Муса погодився з усіма вимогами, за винятком звільнення Фонсеки. Унаслідок цього міністри G-7 залишилися в Кабінеті міністрів.[10] Брісеньо також отримав додатковий портфель — міністра фінансів.[3] Пізніше Хуан Брісеньо був серед міністрів, які виступили проти пропозиції Муси врегулювати борги Загальної служби Охорони Здоров'я Белізу. Прем'єр Муса у відповідь на це спробувавши усунути Брісеньо з посади віцепрем'єр-міністра на іншу в міністерстві. Але Хуан відмовився прийняти менші посади в Кабінеті міністрів, які йому пропонували і 5 червня 2007 року подав у відставку.[11]

На національному з'їзді НОП у липні 2007 року Брісеньо був переобраний заступником голови партії.[12] На загальних парламентських виборах у лютому 2008 року, партія НОП зазнала нищівної поразки, Брісеньо, який переміг у своєму окрузі Оринж-Волк Централ, був одним із тільки шести кандидатів від НОП, яким вдалося пройти в законодавчий орган країни.[13]

30 березня 2008 року на з'їзді Народної об'єднаної партії в Бельмопані, Саїда Мусу звільнили з посади голови партії. На внутрішніх партійних виборах Брісеньо переміг Френсіса Фонсеку, якого партійний істеблішмент вважав своїм кандидатом, набравши 330 голосів проти 310 за Фонсеку.[14]

Посилаючись на невизначені проблеми зі здоров'ям у жовтні 2011 року, Брісеньо раптово подав у відставку з посади голови НОП, лідера опозиції, не очоливши партію на загальних виборах. Хоча й зберіг місце в парламенті.[15] На обох керівних посадах його змінив Фонсека.[16]

Інцидент із записом 2015 року[ред. | ред. код]

У березні 2015 року, незабаром після рішучої поразки НОП на місцевих виборах, було оприлюднено запис Брісеньо, у якому різко критикується діяльність уряду Муси 1998—2008 років. На записі Хуан Брісеньо звинуватив Саїда Мусу і Ральфа Фонсеку в крадіжці «мільйонів, десятків мільйонів доларів» і заявив, «… якби це була інша країна, вони вже були б за ґратами». Брісеньо також заявив, що він глибоко занепокоєний боргами, у яких опинився тогочасний лідер НОП Френсіс Фонсека від імені партії, і звинуватив останнього у програші на загальних та місцевих виборах 2012 року. Пізніше Брісеньо заявив, що запис був зроблений без його згоди і відмовився його коментувати. Френсіс Фонсека охарактеризував цей інцидент як «внутрішньопартійний».[17]

Прем'єр-міністр Белізу (2020– сьогодні)[ред. | ред. код]

11 листопада 2020 року Народна Об'єднана Партія очолювана Брісеньо, виграла на загальних виборах 2020 року, розгромивши Об'єднану демократичну партію на чолі з Патріком Фабером. Хуан Брісеньо вступив на посаду прем'єр-міністра Белізу 12 листопада 2020 року і став першим прем'єр-міністром, який не є уродженцем столиці країни.[18]

Особисте життя[ред. | ред. код]

Хуан Антоніо Брісеньо та його дружина Россана (випускниця коледжу Маффлз 1986 року)[5] виховують двох дітей.[3]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б в Munzinger Personen
  2. ↑ Hon. John Briceño takes oath as Leader of the Opposition. The Belize Times. 14 лютого 2016. Архів оригіналу за 17 лютого 2017. Процитовано 15 лютого 2016.
  3. ↑ а б в г д е Monday; March 2008, 31; WikileaksRef: 08BELMOPAN188, 10:12 pm Cable:. Cablegate: Bio -- Belize: John Briceno, | Scoop News. www.scoop.co.nz. Архів оригіналу за 14 листопада 2020. Процитовано 13 листопада 2020.
  4. ↑ Former Government Minister Elijio Joe Briceno Dies – Love FM | Belize News and Music Power. Love FM | News & Music Power (амер.). Архів оригіналу за 2 грудня 1998. Процитовано 13 листопада 2020.
  5. ↑ а б Prime Minister's alma mater sends congratulations. Breaking Belize News (амер.). 12 листопада 2020. Архів оригіналу за 13 листопада 2020. Процитовано 13 листопада 2020.
  6. ↑ Jaime Briceno – PUP – People’s United Party. www.pup.org.bz. Архів оригіналу за 28 листопада 2020. Процитовано 13 листопада 2020.
  7. ↑ About Us | Centaur Communications. Centaur Belize (англ.). Архів оригіналу за 28 листопада 2020. Процитовано 13 листопада 2020.
  8. ↑ Hon. Juan Antonio (Johnny) Briceno [Архівовано 2014-09-24 у Archive.is]. National Assembly (Belize). (accessed 23 September 2014)
  9. ↑ From the Publisher | Amandala Newspaper. amandala.com.bz. 15 березня 2015. Архів оригіналу за 7 червня 2021. Процитовано 15 листопада 2020.
  10. ↑ Hon. Juan Antonio (Johnny) Briceno [Архівовано 2014-09-24 у Archive.is]. National Assembly (Belize). (accessed 23 September 2014)
  11. ↑ Hon. Juan Antonio (Johnny) Briceno [Архівовано 2014-09-24 у Archive.is]. National Assembly (Belize). (accessed 23 September 2014)
  12. ↑ Adele Ramos, «Musa and Ralph step down — PUP D-day March 30!» [Архівовано 2010-02-24 у Wayback Machine.], Amandala Online, February 15, 2008.
  13. ↑ «Confirmed winners» [Архівовано 2011-05-22 у Wayback Machine.], Amandala Online, February 8, 2008.
  14. ↑ «Johnny stuns Francis in 'Pan!» [Архівовано 2012-02-08 у Wayback Machine.], Amandala Online, April 1, 2008.
  15. ↑ «Johnny Briceño steps down as Leader of the PUP» [Архівовано 2014-10-19 у Wayback Machine.], The San Pedro Sun, October 7, 2011. (accessed 23 September 2014)
  16. ↑ Francis Fonseca is the New Leader of the PUP. The San Pedro Sun (амер.). 20 жовтня 2011. Архів оригіналу за 14 листопада 2020. Процитовано 13 листопада 2020.
  17. ↑ Ali, Marion. «CONfirmation!» [Архівовано 2016-08-17 у Wayback Machine.], The Reporter, 13 March 2015. (accessed 31 March 2015)
  18. ↑ Belize election: Opposition win brings change after 12 years. BBC News. 12 листопада 2020. Архів оригіналу за 13 листопада 2020. Процитовано 13 листопада 2020.

Посилання[ред. | ред. код]

Довідкові видання
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Хуан_Антоніо_Брісеньо&oldid=41000935