Сандра Мейсон — Вікіпедія

Сандра Мейсон
англ. Sandra Mason
1-й Президент Барбадосу
Нині на посаді
На посаді з 30 листопада 2021
Попередник посада заснована
(Єлизавета II як Королева Барбадосу)
8-й Генерал-губернатор Барбадосу
8 січня 2018 — 30 листопада 2021
Монарх Єлизавета II
Прем'єр-міністр Фріндел Стюарт
Міа Моттлі
Попередник Елліотт Белґрейв[en]
Наступник посада скасована
Народилася 17 січня 1949(1949-01-17) (75 років)
Сент-Філіп, Барбадос
Відома як суддя, політична діячка
Країна Барбадос
Alma mater University of Windsor Faculty of Lawd, Університет Вест-Індії, Школа права імені Г'ю Вудінгаd і University of the West Indies - Cave Hill Campusd
Нагороди
Dame Grand Cross of the Order of St Michael and St George
 Медіафайли у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Мейсон.

Сандра Мейсон (17 січня 1949(1949-01-17), Сент-Філіп)[1], — барбадоська громадська і політична діячка, Генерал-губернаторка Барбадосу з 8 січня 2018 до 30 листопада 2021 року[2][3][4][5]. Президент Барбадосу з 30 листопада 2021 року[6][7].

Життєпис[ред. | ред. код]

Пані Сандра Мейсон була адвокатом-практиком, яка виконувала обов'язки судді високого суду у Сент-Люсії та судді апеляційного суду у Барбадосі. Вона стала першою жінкою, допущеною до цієї посади на Барбадосі. Також обіймала посаду голови комісії КАРИКОМ з оцінки регіональної інтеграції, була першим магістратом, призначеним послом із Барбадосу, і першою жінкою, яка працювала в апеляційному суді країни. Її призначили до складу Арбітражного Суду Секретаріату Співдружності, деякий час виконувала обов'язки генерал-губернатора Барбадосу. Входить до десятки найвпливовіших жінок Барбадосу. Наприкінці 2017 року її призначили 8-м генерал-губернатором Барбадосу, обійняла посаду 8 січня 2018 року. Одночасно з призначенням Мейсон нагородили великим хрестом Богоматері та Орденом Святого Михайла і Святого Георгія. Коли вона обійняла посаду генерал-губернатора, то стала канцлером і дамою Святого Андрія.

Кар'єра[ред. | ред. код]

З 1975 року вона працювала у довірчому управлінні Барклі, обіймала кілька різних посад у цій компанії до 1977 року. 1978 року Мейсон почала працювати суддею у справах неповнолітніх та сімейних справах та одночасно репетитором з питань сімейного права в УВІ. Вона припинила репетиторство 1983 року й продовжила бути магістратом. 1988 року Мейсон закінчила Королівський Інститут державного управління[en][1] з питань судової Адміністрації. Працювала у Комітеті ООН з прав дитини в 1991—1999 роках, обіймаючи посаду заступника голови в 1993—1995 і голови в 1997—1999 роках. У 1991—1992 роках обіймала посаду голови[1] і була однією з двох жінок, призначених до комісії КАРИКОМ у складі 13 членів, якій доручили провести оцінку регіональної інтеграції[8]. Мейсон покинула суд із сімейних справ 1992 року, була призначена послом у Венесуелі, ставши першою жінкою-магістратом із Барбадосу, яка обійняла цю посаду. Після повернення на Барбадос 1994 року[9] її призначили головним магістратом Барбадосу, 1997 року вона стала секретарем Верховного Суду.[10]

2000 року Мейсон завершила дослідження з альтернативного вирішення суперечок у Віндзорському університеті[en] у Віндзор (Онтаріо), Канада, а потім закінчила стажування в Інституті судового утворення Співдружності у Галіфаксі, Нова Шотландія 2001 року, а також курс із просунутого вирішення суперечок у UWI. Вона продовжувала виконувати обов'язки секретаря Верховного Суду до 2005 року, коли її призначили адвокатом королеви до внутрішньої адвокатури Барбадосу. 2008 року Мейсон склала присягу як суддя з апеляції, ставши першою жінкою, яка працювала в апеляційному суді Барбадосу. Упродовж трьох днів 2012 року вона була виконувачем обов'язків генерал-губернатора, а наступного року її призначили до складу Арбітражного Суду Секретаріату Співдружності. Трибунал здійснює діяльність серед членів Співдружності націй з метою врегулювання питань, що стосуються суперечок за контрактами. Після цього призначення Loop News назвала її однією з 10 найвпливовіших жінок на Барбадосі.[11]

2017 року Мейсон призначили 8-м генерал-губернатором Барбадосу, обійняла посаду 8 січня 2018 року. Одночасно з призначенням Мейсон нагородили великим хрестом Богоматері та Орденом Святого Михайла і Святого Георгія.[12]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б в Sandra Prunella Mason. St. Michael, Barbados: Caribbean Elections. 2015. Архів оригіналу за 26 липня 2020. Процитовано 11 липня 2019.
  2. ↑ New G-G named. Barbados Advocate (англ.). 28 грудня 2017.
  3. ↑ Sandra Mason to be new Governor General. www.nationnews.com (амер.). 27 грудня 2017.
  4. ↑ Congrats to the new GG. www.nationnews.com (амер.). 29 грудня 2017.
  5. ↑ New Governor General Dame Sandra Mason installed. www.nationnews.com (амер.). 8 січня 2018.
  6. ↑ Барбадос обрав першого президента. УНН (укр.). Процитовано 21 жовтня 2021.
  7. ↑ На Барбадосі обрали першу президентку: острів готується до виходу з-під корони Великої Британії | Громадське телебачення. hromadske.ua (укр.). Процитовано 21 жовтня 2021.
  8. ↑ Justice Sandra Mason records another first. Barbados Advocate. St. Michael, Barbados. 9 серпня 2013. Процитовано 1 грудня 2015.
  9. ↑ Brathwaite, 1999, с. 287.
  10. ↑ Blackman, Theresa (30 вересня 2008). Court of Appeal Judge Sworn In. St. Michael, Barbados: Barbados Government Information Service.
  11. ↑ The 10 most powerful women in Barbados. The Loop. 23 жовтня 2015. Архів оригіналу за 19 серпня 2016.
  12. ↑ Sandra Mason to be new Governor General. Nation News. Fontabelle, Saint Michael, Barbados. 27 грудня 2017. Архів оригіналу за 27 December 2017.
Перегляд цього шаблону
  Аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Генеалогія та некрополістика
Словники та енциклопедії
Довідкові видання
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Сандра_Мейсон&oldid=39588853