Хвиля (футбольний клуб) — Вікіпедія
Повна назва | ДСУ «Футбольний клуб „Хвиля“» (Пінськ) | ||
Прізвисько | Пінчани, Пінчуки | ||
Засновано | 19 жовтня 1989 | ||
Населений пункт | м. Пінськ, Білорусь | ||
Стадіон | «Хвиля», Пінськ | ||
Вміщує | 3136 | ||
Головний тренер | Сергій Яскович | ||
Ліга | Перша ліга | ||
2021 | 4 | ||
|
«Хвиля» (біл. ДСУ Футбольны клуб Хваля-Пінск) — білоруський футбольний клуб з міста Пінськ Берестейської області, заснований 1989 року. З 1992 року виступає в першій та другій лізі Білорусі.
Хронологія назв[ред. | ред. код]
- 1940: «Динамо» (Пінськ)
- 1953: клуб розформовано
- 1961: «Хвиля» (Пінськ)
- 1968: «Колос» (Пінськ)
- 1971: «Прип'ять» (Пінск)
- 1974: «Полісся» (Пінськ)
- 1980—1990: «Машинобудівник» (Пінськ)
- 1989: «Комунальник» (Пінськ)
- 1997: ФК «Пінськ-900»
- 2006: «Хвиля» (Пінськ)
Історія[ред. | ред. код]
Передісторія та ранні роки[ред. | ред. код]
Офіційно футбольний клуб «Комунальник» засновано 1989 року в місті Пінськ. Хоча історію клубу можна розпочати з 1940 року, коли в місті організували команду «Динамо». У 1961 році засновано попередник нинішнього клубу, «Хвиля» (Пінськ). Після цього місто в чемпіонаті Білоруської РСР представляла команда з назвою «Колос», «Прип'ять», «Полісся» та «Машинобудівник».
Після здобуття Білоруссю незалежності та організації власних чемпіонатів у 1992 році клуб виступав у Першій лізі чемпіонату Білорусі, де посів 3-тє місце. У 1990-х роках клуб декілька разів наближалися до підвищення у Вищому дивізіоні, чотири рази фінішувавши у трійці лідерів Першої ліги Білорусі, а восени 1995 року програв плей-оф за право підвищення/вильоту від «Шинника» з Бобруйська. З 1997 року виступав під назвою ФК «Пінськ-900». З 2006 році клуб виступає під назвою «Хвиля» (Пінськ).
2013[ред. | ред. код]
Сезон 2013 року «Хвиля» розпочала добре, здобула 5 перемог поспіль на старті. По завершенні першого кола команда посіла четверте місце. Але в другому корі результати пішли на спад. Команда оформила десятиматчеву безвиграшну серію. Незважаючи на те, що серія була перервана перемогою над «Вітебськом» (1:0), «Хвиля» завершила сезон лише на 12-му місці, що стало найгіршим результатом з 2006 року.
2014[ред. | ред. код]
Напередодні початку сезону 2014 року «Хвиля» втратила своїх лідерів, на зміну яких прийшла декілька досвідчених гравців-пінчан, а також молоді гравці з інших клубів. Як наслідок — команда з самого початку турніру опинилася в нижній частині турнірної таблиці, тривалий час «Хвиля» боролася за виживання (першу лігу в сезоні 2014 року залишив один клуб) зі «Слонімом». Важким ударом для «пінчуків» стала смерть воротаря Микалая Адамця у вересні 2014 року. У жовтні 2014 року, після вдалої серії «Слоніма», «Хвиля» закріпилася на останньому місці турнірної таблиці і за декілька турів до кінця чемпіонату втратила шанс залишитися в другому дивізіоні.
2015[ред. | ред. код]
У сезоні 2015 року «Хвилю» представляли переважно власні вихованці. Перед командою стояло завдання повернутися до Першої ліги, але гра в чемпіонаті була не найкращою — «пінчуки» поступилися головному супернику. У липні 2015 року Вадима Беленка у тренерському штабі змінив Сергій Шульжик, але виправити ситуацію йому не вдалося. Лише під кінець турніру команда почала перемагати, але це не врятувало її від п'ятого місця та непотрапляння у фінальний раунд.
2016[ред. | ред. код]
Напередодні початку сезону 2016 року перед командою знову поставили завдання повернутися до Першої ліги. «Хвиля» була явним фаворитом чемпіонату і в результаті впевнено виграла Другу лігу, забезпечивши собі перше місце за декілька турів до завершення турніру.
2017[ред. | ред. код]
Після виходу в Першу лігу команда зберегла провідних гравців, до яких приєднався декілька виконавців з досвідом гри у Вищій лізі. У сезоні 2017 року команда майже відразу закріпилася в середині турнірної таблиці й у підсумку завершивла сезон на сьомому місці.
2018[ред. | ред. код]
Сезон 2018 став провальним для «Хвилі», команда швидко опинилася в нижній частині турнірної таблиці. У липні Сергій Шульжик пішов у відставку, але за нового тренера Віталія Кирилка ситуація не змінилася, і команда завершила сезон на 13-му місці з 15-ти учасників.
2019[ред. | ред. код]
На початку 2019 року команду очолив Олег Кароль, який привів багатьох гравців зі свого колишнього клубу, «Слонім-2017». Команда поставила собі за мету посісти місце у верхній частині турнірної таблиці, спочатку «Хвиля» була в середині таблиці, але невдовзі серія невдач відкинула її ближче до зони вильоту. У вересні Король команду покинув, на його місце призначили Вадима Бєленка, але це суттєво не покращило ситуацію, пінська команда завершила сезон на 12-му місці.
2020[ред. | ред. код]
У 2020 році до команди приєдналося багато гравців з досвідом виступів у Вищій лізі. Більшу частину сезону «Хвиля» перебувала в середині таблиці і, незважаючи на невдалий фініш у турнірі (без перемоги в останніх восьми матчах), посіла підсумкове дев'яте місце.
2021[ред. | ред. код]
На початку 2021 року новим головним тренером став пінчанин Сергій Яскович, який до цього успішно очолював дзержинський «Арсенал». Команда продовжувала підсилюватися досвідченими гравцями, що принесло плоди — «Хвиля» швидко закріпилася у верхній половині таблиці та іноді претендувала на призові місця. Лише в останньому турі пінчани втратила шанси на вихід у Вищу лігу, посіли підсумкове четверте місце.
Досягнення[ред. | ред. код]
- Кубок Білорусі
- 1/4 фіналу (1): 1992/93
- інші досягнення
- Найбільша перемога — 12:0 (ЮАС Житковичі, 01.10.2016)
- Найбільша поразка — 1:7 (АФВіС-РШВСМ Мінськ, 1992/93), 2:8 («Береза-2010», 2012), 0:6 (Городея, 2014).
Досягнення гравців[ред. | ред. код]
- Юрій Королюк — найкращий бомбардир чемпіонату Білорусі в першій лізі (D2) — 21 м'яч (2011 рік).
- Андрій Лясюк — найкращий бомбардир чемпіонату Білорусі у другій лізі (D3) — 18 м'ячів (2004 рік).
- Сергій Володько — найбільша кількість матчів за клуб — 442.
- Сергій Володько — найкращий бомбардир в історії клубу — 127 м'ячів.
Статистика виступів[ред. | ред. код]
Ліга | Участь | Матчі | В | Н | П | З-П м'ячі |
---|---|---|---|---|---|---|
Д1 | - | - | - | - | - | - |
Д2 | 23 | 625 | 245 | 132 | 248 | 862 — 870 |
Д3 | 7 | 168 | 104 | 28 | 36 | 383 — 163 |
Загалом | 30 | 793 | 349 | 160 | 284 | 1245 — 1033 |
- станом на 01.01.2021
Відомі тренери[ред. | ред. код]
- Михайло Шаломицький (1991—1994)
- Олександр Шевелянчик (1995—1997)
- Володимир Шумарін (1998—1999)
- Сергій Шушкевич (2000 — серпень 2003)
- Сергій Позняк (серпень — листопад 2003)
- Михайло Шаломицький (2004 — грудень 2009)
- Андрій Островський (грудень 2009 — липень 2010)
- Сергій Шульжик (липень 2010 — вересень 2012)
- Сергій Чепкий (вересень 2012 — травень 2014)
- Вадим Беленко (червень 2014 — липень 2015)
- Сергій Шульжик (в.о. у липні — листопаді 2015; 2016 — липень 2018)
- Віталій Кирилко (в.о. в липні — грудні 2018)
- Олег Король (січень — вересень 2019)
- Вадим Беленко (в.о. у вересня — грудні 2019; січень — грудень 2020)
- Сергій Яскович (з грудня 2021)
Посилання[ред. | ред. код]
- Офіційний сайт клубу [Архівовано 13 грудня 2021 у Wayback Machine.] (рос.)
- Офіційна сторінка клубу [Архівовано 13 грудня 2021 у Wayback Machine.] в соціальній мережі Twitter
- Офіційна сторінка клубу [Архівовано 9 травня 2019 у Wayback Machine.] в соціальній мережі Instagram
- Канал клубу [Архівовано 13 грудня 2021 у Wayback Machine.] на YouTube
- Профіль клубу [Архівовано 27 жовтня 2021 у Wayback Machine.] на сайті soccerway.com
- Профіль клубу [Архівовано 13 грудня 2021 у Wayback Machine.] на сайті transfermarkt.com
- Профіль клубу [Архівовано 17 січня 2012 у Wayback Machine.] на сайті zerozero.pt
- Профіль клубу [Архівовано 3 грудня 2021 у Wayback Machine.] на сайті soccerpunter.com
- Профіль клубу [Архівовано 13 грудня 2021 у Wayback Machine.] на сайті footballdatabase.eu
- Профіль клубу [Архівовано 4 квітня 2022 у Wayback Machine.] на сайті worldfootball.net
- Профіль клубу [Архівовано 28 листопада 2021 у Wayback Machine.] на сайті globalsportsarchive.com
- Профіль клубу (з 1987) [Архівовано 13 грудня 2021 у Wayback Machine.] на сайті footballfacts.ru (рос.)
- Профіль клубу [Архівовано 13 грудня 2021 у Wayback Machine.] на сайті wildstat.ru (рос.)
|