Феліціян Баян — Вікіпедія

Феліціян Баян
Народження 1865
Смерть 1915° холера
Діяльність архітектор
Праця в містах Львів і Івано-Франківськ
Найважливіші споруди Костел святого Йосипа

Феліціян Баян[1] (пол. Felicjan Bajan, 1865 — 1915, Городенка) — польський архітектор.

Біографія[ред. | ред. код]

Ймовірно, народився в Ярославі, де батько Ігнацій Баян був власником книгарні.[2] Родина Баянів походила зі спольщених татар.[3] Невідомо, де здобув архітектурну освіту. Відбував практику в місті Ясло у Клаудіуша Ангермана. Практика тривала не пізніше 1900 року, коли клопотав про допущення до екзамену на повноваження будівничого в Яслі. Пізніше працював у Львові.[2] Від 1903 року[4] (за іншими даними — від 1904) жив у Станиславові (нині — Івано-Франківськ), де мав приватну практику. 1914 року скерований на будівництво фортифікацій у Коломиї, а пізніше в Городенці, де помер під час епідемії холери.[5]

Був одружений із Зофією з дому Славік. Мав синів Єжи (1901—1967, відомого польського військового пілота) і Мар'яна (ймовірно, загинув у Катині), а також доньку Марію. Після смерті Феліціяна дружина з дітьми переселилася до Перемишля до дому Марії з Баянів, сестри Феліціяна.[3] Пізніше проживала у Пйотркові.[4]

Роботи
  • Керівництво спорудженням греко-католицької семінарії у Станиславові (1902—1904).[5]
  • Два проєкти розширення дому польського «Сокола» на нинішній вулиці Дудаєва у Львові. Створені для конкурсу 1904 року, здобули відповідно перше і друге місця.[6]
  • Школа в Єзьорку (1906).[7]
  • Фасад костелу Матері Божої Неустанної Помочі (нині — на вулиці Гординського, 20 в Івано-Франківську). Неоготично-неороманський, із сецесійними елементами. Первинний неоготичний проект виконав невідомий архітектор (можливо, Тадеуш Обмінський). Будівництво тривало приблизно у 1904—1907 роках.[8]
  • Каплиця в Медуші (1907).[7]
  • Перебудова в сецесійному стилі кам'яниці Ернеста Ебнера на вулиці Страчених, 3 в Івано-Франківську (1908).[9]
  • Костел святого Йосифа на вулиці Незалежності, 185 в Івано-Франківську. Базилікового типу, у переважно неороманських формах. Спорудження під керівництвом автора тривало протягом 1910—1913 років і було завершене не повністю. Роботи поновлено у 1921—1924 роках.[10]
  • Керівництво спорудженням військового шпиталю в Городенці (1915).[5]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Бурківська Л. Ю., Григораш С. М., Бурківська Д. В. Концепти «жінка» та «чоловік» у сучасному газетному дискурсі. (на матеріалі тижневика «Репортер») // Наукові праці Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. Філологічні науки. — 2018. — Вип. 46. — С. 72.
  2. ↑ а б Kurzej M. Kościół p. w. Św. Józefa w Stanisławowie // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — Kraków : Antykwa, 2006. — Т. 14. — S. 386—387. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej; Cz. 1). — ISBN 83-89273-42-X.
  3. ↑ а б Piekarski M. Jerzy Bajan — w 80. rocznicę zwycięstwa Challenge'u // Kurier Galicyjski. — 16—29 września 2014. — № 17 (213). — S. 24.
  4. ↑ а б Jak kapt. Bajan został lotnikiem? Z młodych lat zwycięzcy challenge'u 1934 // Głos Lubelski. — 18 września 1934. — № 255. — S. 2.
  5. ↑ а б в Komar Ż. Trzecie miasto Galicji. Stanisławów i jego architektura w okresie autonomii galicyjskiej. — Kraków : Międzynarodowe Centrum Kultury, 2008. — S. 407. — ISBN 978-83-89273-52-9.
  6. ↑ Kronika bieżąca // Przegląd Techniczny. — 1904. — № 22. — S. 308; Z Sokoła // Wiek Nowy. — 28 maja 1904. — № 874. — S. 8.
  7. ↑ а б Komar Ż. Trzecie miasto… — S. 408.
  8. ↑ Biernat M. Kościół p. w. Matki Boskiej Nieustającej Pomocy («Ave Maria») w Stanisławowie // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — Kraków : Antykwa, 2006. — Т. 14. — S. 377, 380. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej; Cz. 1). — ISBN 83-89273-42-X; Komar Ż. Trzecie miasto… — S. 121.
  9. ↑ Komar Ż. Trzecie miasto… — S. 209, 408.
  10. ↑ Komar Ż. Trzecie miasto… — S. 122, 166—167, 408; Kurzej M. Kościół p. w. Św. Józefa… — S. 382—383.

Джерела[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Феліціян_Баян&oldid=37540601