French
DeutschУраносферит — Вікіпедія
| Ураносферит | |
|---|---|
| Загальні відомості | |
| Статус IMA | чинний (успадкований, G)[d][1] |
| Абревіатура | Us[2] |
| Хімічна формула | Bi(UO₂)O₂(OH)[3] |
| Nickel-Strunz 10 | 4.GB.65[4] |
| Dana 8 | 5.9.1.1 |
| Ідентифікація | |
| Сингонія | моноклінна сингонія[5] |
| Просторова група | кристалографічна група 14d[5] |
| Інші характеристики | |
| Названо на честь | уран[6], сфера (давньогрецька мова)[6] |
| Типова місцевість | Walpurgis Flacher veind[7] |
Ураносферит (рос. ураносферит; англ. uranosphaerite; нім. Uranosphaerit m) — мінерал, гідрооксид урану і бісмуту.
Назва від Уран та грецького «sphaira» — сфери. (J.A.Weisbach, 1873).
Опис[ред. | ред. код]
Хімічна формула: [UO2|(OH)2[BiOOH].
Містить (%): UO2 — 52,70; Bi2O3 — 42,40; H2O — 4,90.
Сингонія ромбічна. Габітус гостропірамідальний. Спайність досконала по (100). Форми виділення: напівкулясті щільні аґреґати, друзи. Колір оранжево-жовтий, коричнево-червоний. Блиск жирний. Риса жовта. Густина 6, 36. Тв. 2-3. Продукт окиснення уранініту. Утворюється в зоні окиснення родов. урану та бісмуту. Рідкісний. Супутні мінерали: арсенати U і уранілсилікати.
Поширення[ред. | ред. код]
Знахідки: на копальні «Білий олень», Шнееберг (Саксонія, ФРН).
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Нікель Е. Г., Nichols M. C. IMA/CNMNC List of Mineral Names (March 2007) — 2007.
- ↑ Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43
- ↑ rruff — Міжнародна мінералогічна асоціація, Університет Аризони.
- ↑ Ralph J., Nikischer T., Hudson Institute of Mineralogy Mindat.org: The Mineral and Locality Database — [Keswick, VA], Coulsdon, Surrey: 2000.
- ↑ а б mineralienatlas.de
- ↑ а б http://www.mineralienatlas.de/lexikon/index.php/MineralData?mineral=Uranosphaerite
- ↑ Вайсбах А. Neue Uranerze von Neustädtel bei Schneeberg // Neues Jahrbuch für Mineralogie, Monatshefte — E. Schweizerbart, 1873. — С. 119–121. — ISSN 0028-3649
Література[ред. | ред. код]
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2013. — Т. 3 : С — Я. — 644 с.
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Ураносферит // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
- Ураносферит // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.
Посилання[ред. | ред. код]
- Uranosphaerite webmineral.com [Архівовано 17 вересня 2018 у Wayback Machine.]
