Унґньо — Вікіпедія

Унґньо (кор. 웅녀, трансліт. 熊女, букв. ведмедиця) — ведмедиця, яка стала людиною-жінкою згідно з мітом про створення світу від корейського народу.

Історія[ред. | ред. код]

За легендою, тигр і ведмідь жили разом у печері та молили божественного царя Гванунґа[en] (Сина Неба і сина Гванін) про те, щоб стати людьми[1]:179 Гванунґ почув їхні молитви й дав їм 20 зубчиків часнику, пучок полинової трави та наказав триматися якомога далі від сонячного світла і харчуватися тільки цією їжею протягом 100 днів. Через голод, тигр покинув печеру приблизно через 20 днів, але ведмедиця залишилася всередині. Через 21 день вона перетворилася на жінку і стала відома як «ведмедиця Унґньо».

Унґньо була вдячна і зробила підношення Гванунґу. Відсутність чоловіка довела її до депресії, і вона почала молитися під священним деревом «бетула» (кор. 신단수, трансліт. 神檀樹), щоб отримати благословення на народження дитини. Гванунґ почув її молитви та був глибоко зворушений. Він взяв Унґньо за дружину, і незабаром вона народила йому сина Тангуна, який згодом заснував корейську націю.

Інтерпретація історії[ред. | ред. код]

Існує дві основні характеристики Унґньо. Міт про заснування стародавньої корейської нації, як правило, визначає батьківську кровну лінію засновника як Чхонсін (кор. 천신, трансліт. 天神, бог неба) і материнську лінію як Джисін (кор. 지신, трансліт. 地神, бог землі). Як наслідок, Унґньо розглядається як тип тотема, обожнюваного по материнській лінії Тангун (ko (단군)).

З іншого боку, сам ведмідь має релігійне значення. Ведмідь є богом землі та символізує матку, яка виробляє продукцію в землеробській культурі. Таким чином, ведмеді переважно інтерпретуються як жінки. Унґньо також інтерпретується як різновид богині.

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Bierlein, J. F. (1999). Living myths : how myth gives meaning to human experience (вид. 1st). New York: Ballantine Pub. Group. ISBN 0-345-42207-4. OCLC 39624790.