Тривалість життя в Україні — Вікіпедія

Частина інформації в цій статті застаріла. Ви можете допомогти, оновивши її. Можливо, сторінка обговорення містить зауваження щодо потрібних змін. (січень 2020)

Дані у статті наведені станом на 2009 рік. Ви можете допомогти, оновивши інформацію у статті. Можливо, сторінка обговорення містить зауваження щодо потрібних змін.

Історичні відомості[ред. | ред. код]

Середня тривалість життя на території губерній Російської імперії в межах сучасної території України, становила у 1838 —1850 рр. приблизно 26 років (чоловіки — 24.6, жінки — 27.0). Основною причиною низької тривалості життя — висока смертність дітей у віці до 1 року, яка становила 20-30 %.

Темпи зростання тривалості життя були невисокими — у 1874—1883 роках вона становила приблизно 29 років (чоловіки 28.0, жін 30.2), у 1904—1913 — приблизно 33 роки (чоловіки 32.4, жінки 34.5). Тривалість життя в українських губерніях у цей час була суттєво вищою, ніж у середньому по Європейській частині. Так, у 1896—1897 роках середня тривалість життя в українських губерніях становила для чоловіків — 35.9 років, для жінок — 36.9, що на 4 роки більше, ніж у середньому по Європейській частині Росії (31.3 і 33.4 років). Водночас найнижчою тривалість життя була в губерніях центральної Росії, Поволжя та Уралу — 29.4 років у чоловіків, 31.7 у жінок, а найвищою — у прибалтійських губерніях — 40.4 і 44.4 років відповідно.^[1]

Поточний стан[ред. | ред. код]

Середня очікувана тривалість життя в Україні у 2008—2009 рр. становила 69.3 роки, в тому числі у міських поселеннях — 70.0 років, у сільських — 67.8 років.

Тривалість життя у міських поселеннях на 2.2 роки вища ніж у сільських (69.0 проти 66.8). Це характерно для всіх регіонів України, за винятком Закарпатської області, де тривалість життя в сільській місцевості на 0.9 роки вища ніж у містах. Найбільше перевищення тривалості життя у міських поселеннях над сільськими зафіксоване у Чернігівській (5.5 роки) і Житомирській (4.4 роки) областях.

Середня тривалість життя чоловіків на 11.1 років менше ніж у жінок (63.8 та 74.9 відповідно). Цей розрив є більшим у сільських поселеннях (11.9 років), ніж у міських (10.6 років). Найбільше перевищення (13.8 років) спостерігається у Чернігівській області, причому серед сільського населення воно становить 15.9 років). Найменші відмінності у тривалості життя чоловіків і жінок характерні для м. Києва (9 років) та Чернівецької області (9.6 років).

Практично кожен другий чоловік не має шансів дожити до 65 років, а у жінок ймовірність дожити до 65 років дорівнює 77,3 %.^[5] Впродовж останніх років спостерігалося повільне зменшення для чоловічої статі ймовірності дожити до цього віку (2001 р. — 48,8 %, 2005 р.– 45,5 %).^[5] У 2006 р. ймовірність для чоловіків померти до досягнення 65-річного віку практично дорівнювала 1/2.^[5] Надсмертність чоловіків зростає з віком і в результаті цього у групі населення, які у 2006 році досягли межі 65 років, чоловіків стало менше на 1,3 млн, ніж жінок такого віку.^[5] Саме за рахунок надсмертності чоловіків у молодому і середньому віці зросла частка одиноких жінок та вдів.

Регіональні відмінності[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

• Населення України
• Смертність в Україні

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

• Держкомстат України. Населення (1990—2012 рр.) [Архівовано 16 червня 2017 у Wayback Machine.]

п о р Населення України Основні теми Вік • Густота населення • Демографічні прогнози • Еміграція • Імміграція • Історична демографія • Народжуваність (Місця народження) • Смертність • Тривалість життя • Чисельність населення Переписи населення 1666 (Лівобережна Україна) • 1897 (Російська імперія) • 1919 (Київ) • 1926 (УРСР) • 1939 (УРСР) • 1959 (УРСР) • 1970 (УРСР) • 1979 (УРСР) • 1989 (УРСР) • 2001 • 2023 Народи Національний склад • Національні меншини • Етномовний склад • Сім етнографічних чудес Азербайджанці • Албанці • Араби • Білоруси • Болгари (Бессарабія) • (Буджацькі татари) • В'єтнамці • Вірмени (Крим) • Гагаузи • Греки (Крим, Понтійці, Приазов'я) • Грузини • Дагестанці • Євреї (Галицькі, Кримчаки, Литваки) • Іспанці • Італійці (Крим) • Караїми • Китайці • Корейці • Кримські татари • Литовці • Молдовани • Німці (Бессарабія, Волинь, Крим) • Пакистанці • Поляки • Росіяни (Буковина, Закарпаття, Кіровоградщина) • Румуни (Буковина) • Серби • Словаки • Татари • Турки • Угорці • Узбеки • Українці (Русини) • Роми (Волохи, Закарпаття, Ловарі, Серви) • Чемериси • Чехи (Волинь) • Чеченці • Чуваші • Шведи Населення регіонів Вінницька • Волинська • Дніпропетровська • Донецька • Житомирська • Закарпатська • Запорізька • Івано-Франківська • Київська • Кіровоградська • Крим • Луганська • Львівська • Миколаївська • Одеська • Полтавська • Рівненська • Сумська • Тернопільська • Харківська • Херсонська • Хмельницька • Черкаська • Чернівецька • Чернігівська Населення міст Державного значення Київ • Севастополь Обласні центри, центр АР Крим Вінниця • Дніпро • Донецьк • Житомир • Запоріжжя • Івано-Франківськ • Кропивницький • Луганськ • Луцьк • Львів • Миколаїв • Одеса • Полтава • Рівне • Сімферополь • Суми • Тернопіль • Ужгород • Харків • Херсон • Хмельницький • Черкаси • Чернівці • Чернігів Інші великі міста Біла Церква • Кам'янське • Кременчук • Кривий Ріг • Макіївка • Маріуполь Мови українська • російська • кримськотатарська • польська • білоруська • їдиш • румунська • угорська • циганська • болгарська