Населення Рівного — Вікіпедія

Населення Рівного станом на 1 березня 2015 року становило 249 477 осіб, що становить 21,5% населення області. На початку 2014 р. за чисельністю населення серед міст України Рівне посідало 25 місце.[1][2].

Історична динаміка[ред. | ред. код]

Історична динаміка населення Рівного[3]

Рік Чисельність населення Демографічна ситуація
1858 5 054
1897 24 573
1921 30 000
1939 43 000
1959 59 598
1967 100 000
1970 115 541
1979 178 956
1989 227 925
2001 248 813
2007 248 229
2012 250 174
2013 250 333 (на 1.01.2013)[4]
2014 249 912 (на 1.01.2014)[4] Чисельність населення міста, за оцінкою, на 1 грудня 2014р. становила 249,8 тис. осіб. Упродовж січня–листопада 2014р. чисельність наявного населення зменшилася на 94 особи, що в розрахунку на 1000 наявного населення становило 0,4 особи.

Зменшення чисельності населення міста відбулося за рахунок міграційного скорочення (на 911 осіб), водночас у місті спостерігався природний приріст (на 817 осіб).

Порівняно з січнем–листопадом 2013р. обсяг природного приросту зменшився на 21 особу, або з 3,7 до 3,5 особи в розрахунку на 1000 наявного населення.

Природний рух населення міста у січні–листопаді 2014р. характеризувався зменшенням народжуваності та смертності порівняно з січнем–листопадом 2013р.

За січень–листопад 2014р. кількість народжених в місті була на 30 осіб меншою, ніж за січень–листопад 2013р., рівень народжуваності порівняно з січнем–листопадом 2013р. знизився з 12,1 до 11,9 немовляти на 1000 наявного населення.

Рівень смертності у січні–листопаді 2014р. порівняно з січнем–листопадом 2013р. не змінився і становив 8,4 померлих на 1000 наявного населення.

У місті зафіксовано міграційне скорочення населення. Число вибулих (5537 осіб) перевищило кількість прибулих (4626 осіб) на 911 осіб.[5]

2015 249 639 (на 1.01.2015)[4] Чисельність наявного населення міста, за оцінкою, на 1 грудня 2015р. становила 248,6 тис. осіб. Упродовж січня–листопада 2015р. чисельність населення зменшилася на 1086 осіб, що в розрахунку на 1000 наявного населення становило 4,8 особи.

Чисельність населення зменшилася за рахунок міграційного скорочення (1731 особа), водночас зафіксовано природний приріст (645 осіб).

У січні–листопаді 2015р. рівень природного приросту склав 2,8 особи в розрахунку на 1000 наявного населення.

Народжуваність становила 11,5 живонароджених у розрахунку на 1000 наявного населення, а смертність – 8,7 померлих на 1000 наявного населення.[5]

2016 248 307 (на 1.01.2016)[4] Чисельність наявного населення міста, за оцінкою, на 1 грудня 2016р. становила 247,5 тис. осіб. Упродовж січня–листопада 2016р. чисельність населення зменшилася на 837 осіб, що в розрахунку на 1000 наявного населення склало 3,7 особи.

Чисельність населення зменшилася за рахунок міграційного скорочення (1208 осіб), водночас зафіксовано природний приріст (371 особа).

У січні–листопаді 2016р. рівень природного приросту склав 1,6 особи в розрахунку на 1000 наявного населення.

Народжуваність становила 10,8 живонароджених у розрахунку на 1000 наявного населення, а смертність – 9,2 померлих на 1000 наявного населення.[5]

2017 247 356 (на 1.01.2017)[4] Чисельність наявного населення міста, за оцінкою, на 1 грудня 2017р. становила 246,7 тис. осіб. Упродовж січня–листопада 2017р. чисельність населення зменшилася на 638 осіб, що в розрахунку на 1000 наявного населення становило 2,8 особи.

У січні–листопаді 2017р. рівень природного приросту склав 1,2 особи в розрахунку на 1000 наявного населення.

Народжуваність становила 10,2 живонароджених у розрахунку на 1000 наявного населення, а смертність – 9 померлих на 1000 наявного населення.[5]

2018 246 574 (на 1.01.2018)[4] Чисельність наявного населення в місті, за оцінкою, на 1 грудня 2018р. становила 246,6 тис. осіб. Упродовж січня–листопада 2018р. чисельність населення зросла на 53 особи.

Порівняно із січнем–листопадом 2017р. обсяг природного приросту зменшився на 70 осіб.

Кількість живонароджених у січні–листопаді 2018р. становила 2238 осіб, померлих – 2032 особи.[5]

2019 246 535 (на 1.01.2019)[4] Чисельність наявного населення в місті, за оцінкою, на 1 грудня 2019р. становила 246,1 тис. осіб. Упродовж січня–листопада 2019р. чисельність населення скоротилась на 413 осіб.

У січні–листопаді 2019р. обсяг природного скорочення становив 30 осіб.

Кількість живонароджених у січні–листопаді 2019р. становила 2038 осіб, померлих – 2068 осіб.[5]

2020 246 003 (на 1.01.2020)[4] Чисельність наявного населення в місті, за оцінкою, на 1 грудня 2020р. становила 245,4 тис. осіб. Упродовж січня–листопада 2020р. чисельність населення скоротилась на 569 осіб.

Порівняно з січнем–листопадом 2019р. обсяг природного скорочення збільшився на 348 осіб.

Кількість живонароджених у січні–листопаді 2020р. становила 1910 осіб, померлих – 2288 осіб.[5]

2021 245 289 (на 1.01.2021)[4] Чисельність наявного населення в місті, за оцінкою, на 1 грудня 2021р. становила 244 тис. осіб. Упродовж січня–листопада 2021р. чисельність населення скоротилась на 1265 осіб.

Порівняно з січнем–листопадом 2020р. обсяг природного скорочення збільшився на 518 осіб.

Кількість живонароджених у січні–листопаді 2021р. становила 1888 осіб, померлих – 2784 особи.[5]

Вікова структура[ред. | ред. код]

Середній вік населення Рівного за переписом 2001 року становив 34,1 років. Середній вік чоловіків на 2,7 років менше ніж у жінок (32,7 і 35,4 відповідно). У віці молодшому за працездатний знаходилося 48 979 осіб (19,7%), у працездатному віці — 165 474 осіб (66,5%), у віці старшому за працездатний — 34 293 осіб (13,8%). За статтю у місті переважали жінки, яких налічувалося 133 541 осіб (53,7%), тоді як чоловіків 115 272 (46,3%).[6]

Розподіл населення за віком та статтю (2001)[7]:

Стать Всього До 15 років 15-24 25-44 45-64 65-85 Понад 85
Чоловіки 113 489 22 168 24 200 36 784 23 829 6309 199
Жінки 131 764 21 499 27 038 41 639 29 682 11 236 670


Станом на 1 січня 2014 року статево-віковий розподіл населення Рівного був наступним:[8]

вік чоловіки жінки обидві статі
0-14 19 146 18 212 37 358
15-64 84 777 99 522 184 299
65 і старше 9 006 15 827 24 833

Національний склад[ред. | ред. код]

Динаміка національного (1931 р. — релігійного) складу населення Рівного, %

 1931[9] 1959[10] 1989[11] 2001[11]
українці 16,9 66,7 84,2 91,6
росіяни 26,0 13,1 6,8
білоруси 1,6 1,0 0,6
поляки 25,7 1,8 0,5 0,4
євреї 56,0 2,3 0,5 0,2

Мовний склад[ред. | ред. код]

Динаміка рідної мови населення Рівного за переписами, %

мова 1897[12] 1931[9] 1989[13] 2001[14]
українська 16,6 7,9 82,8 92,1
російська 17,4 6,9 16,5 7,5
польська 6,8 27,5 0,2 0,1
єврейська 55,8 55,5 0,1

Згідно з опитуванням, проведеним Міжнародним республіканським інститутом у квітні-травні 2023-го року, українською вдома розмовляли 96 % населення міста, російською — 3 %.[15]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Головне управління статистики у Рівненській області. Чисельність населення [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
  2. Динаміка чисельності населення адміністративних одиниць України. Архів оригіналу за 2 грудня 2013. Процитовано 2 травня 2015.
  3. Населення міст і населених пунктів України (англ.)
  4. а б в г д е ж и к Чисельність населення в м. Рівне. index.minfin.com.ua. Архів оригіналу за 6 січня 2022. Процитовано 20 квітня 2022.
  5. а б в г д е ж и Головне управління статистики у Рівненській області. www.gusrv.gov.ua. Архів оригіналу за 11 квітня 2022. Процитовано 20 квітня 2022.
  6. Всеукраїнський перепис населення 2001 року. Розподіл населення за статтю та віком, середній вік населення, Рівненська область [Архівовано 6 березня 2016 у Wayback Machine.]
  7. Розподіл населення за статтю та віком, середній вік населення, Рівненська область (осіб) - Регіон, 5 річні вікові групи, Рік, Категорія населення , Стать [Населення за статтю та віком...2001].
  8. Розподіл постійного населення за статтю, окремими віковими групами та типом поселень. Архів оригіналу за 19 листопада 2018. Процитовано 19 березня 2022.
  9. а б Drugi Powszechny Spis Ludności 1931 — Województwo wołyńskie
  10. В. М. Кабузан — Украинцы в мире. Динамика численности и расселения 20-е годы XVIII века — 1989 год. [Архівовано 7 липня 2015 у Wayback Machine.]
  11. а б Про кількість та склад населення Рівненської області за підсумками Всеукраїнського перепису населення 2001 року. Архів оригіналу за 22 вересня 2016. Процитовано 2 травня 2015.
  12. Первая всеобщая перепись населения Российской Империи 1897 г. Распределение населения по родному языку и уездам 50 губерний Европейской России. г. Ровно. Архів оригіналу за 29 січня 2016. Процитовано 2 травня 2015.
  13. Романцов В. О. Населення України і його рідна мова за часів радянської влади та незалежності. Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 2 травня 2015.
  14. Всеукраїнський перепис населення 2001 року. Розподіл населення за рідною мовою, Рівненська область [Архівовано 8 грудня 2015 у Wayback Machine.]
  15. Восьме всеукраїнське муніципальне опитування (Квітень – Травень 2023) – соціологічна група «Рейтинг»

Посилання[ред. | ред. код]