French
DeutschТернівка (місто) — Вікіпедія
Терні́вка — місто в Україні, адміністративний центр Тернівської міської територіальної громади Павлоградського району Дніпропетровської області. Розташоване на берегах річки Велика Тернівка при її впадінні у Самару. Тернівські родовища вугілля належать до Західного Донбасу.
Географія[ред. | ред. код]
Тернівка — місто у Дніпропетровської області, розташоване біля річки Велика Тернівка при її впадінні у Самару. Місто Тернівка розміщено на території Західного Донбасу на сході Дніпропетровської області, в 20 км на схід від міста Павлоград. Дві дороги місцевого значення з'єднують Тернівку з м. Павлоград. Відстань до обласного центру — 100 км і проходить автошляхом E50, із яким збігається М04.
Південну частину території міста зі сходу на захід перетинає річка Тернівка — притока річки Самара. Найближча вузлова залізнична станція — місто Павлоград. Рельєф міста являє собою слабо горбисту степову рівнину з невеликим ухилом з півночі на південь до заплави р. Велика Тернівка. Річки в цьому місці звивисті, утворюють лимани, стариці і заболочені озера. Відмітки поверхні коливаються від 65.0 до 145 м.
Територія міста входить до Дніпропетровського центрального ґрунтового району. Ґрунтоутворювальними породами є лісовидні суглинки, які мають легкоглинистий механічний склад. Ґрунтовий покрив представлений середньо — гумусними чорноземами, переважно солонцюватими, які відрізняються значною глибиною проникнення гумусу (до 85-95 см).
Підземні води приурочені до відкладів четвертинної системи сарматського ярусу, харківської, київської, бучакської свит, тріасової і кам'яновугільної систем. Під містом знаходяться поля шахт Західно-Донбаська, Тернівська і Самарська. Клімат помірно-континентальний, середня річна температура +7 +9 С. Найтепліший місяць — липень, середньодобова температура якого становить 21,5 С, найхолодніший — січень — 25,9 С. Кількість опадів 450 мм на рік, що говорить про недостатнє зволоження території.
Таблиця зміни чисельності населення[ред. | ред. код]
Зірочками позначені дані переписів населення, без зірочок — відомості Державного комітету статистики України станом на 1 січня відповідного року.
| 1989* | 2001* | 2005 | 2006 | 2007 | 2008 | 2009 | 2011 | 2013 | 2014 | 2015 | 2022 |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| 33 528 | 29 226 | 29 070 | 29 136 | 29 229 | 29 101 | 29 119 | 28 923 | 28 920 | 28 863 | 28 898 | 26 961 |
Національний склад[ред. | ред. код]
Розподіл населення за національністю за даними перепису 2001 року[3]:
| Національність | Відсоток |
|---|---|
| українці | 43,45 % |
| росіяни | 52,89 % |
| інші/не вказали | 3,66 % |
Мова[ред. | ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[4][5]:
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 21,21 % |
| російська | 78,00 % |
| інші/не вказали | 0,79 % |
Історія[ред. | ред. код]
За часів Запорозької Січі зимівники у місцевості Тернівки належали до її Самарської паланки.
Заснована при ліквідації Запорізької Січі у 1775 році наказом азовського губернатора як слобода (в 1778 році 116 дворів). Народна етимологія пов'язує назву міста не з назвою річки Велика Тернівка, а, видко, навпаки, розповідають про вирубку хащів терену під час заснування слободи.
1627 року російські топографи в «Книзі Великого креслення» конкретно описали місцевість, яка розташована в долині Великої Тернівки.
У 1735 створена Самарська паланка запорозького козацтва, тут оселились козаки в урочищах гирла Великої Тернівки, а також на південному схилі з правої сторони річки Самара. Після розгрому Запорізької Січі на землях Тернівських козаків оселилися козаки Харківського полку. Прибулі козаки займали хутори і зимовники, збільшуючи число жителів. Але назву залишали колишню — слобода Тернівська. За твердженням істориків остаточно, як населений пункт, Тернівка сформувалася в 1775 році.
Уряд розмістив у Тернівці 5-ту роту Молдовського полку. У 1778 році в слободі була побудована дерев'яна каплиця, а в 1781 році — Іоанно-Богословська церква. Першим священиком був Іполлон Богословський
Сюди почали переселяти селян з Курської й Орловської губерній, і в 1840 році в Тернівці було 5300 душ. У 1846 році в Тернівці відкривається перша початкова школа. Станом на 1886 рік у селі Богуславської волості Павлоградського повіту Катеринославської губернії мешкало 4043 особи (610 дворів), існували православна церква, школа, 3 лавки[6].
У 1921 році був створений перший комсомольський осередок. У цьому ж році було створено перше Товариство загального землеробства (ТЗЗ) у кількості 13 чоловік. У період колективізації в 1931 році було створено в селі три колгоспи: «Зелена долина», «Жовтень» і «Тернівка». У 1933 році в селі відкривається семирічна школа.
Не обійшли тернівчан ні продрозверстка, ні розкуркулювання, ні репресії. Коли почалася Велика Вітчизняна війна, більшість чоловіків пішло на фронт, а частина жінок погнала в глибокий тил годувальниць-корів. Підпільної групи в селі не створювали.
В 1950 році геологи відкрили поклади кам'яного вугілля в селах Тернівка, Богданівка і восени 1953 року була закладена експериментальна шахта «Тернівська» № 1. Не було ні світла, ні доріг з твердим покриттям, ні телефонного зв'язку, продукти харчування привозили із Красноармійська і Павлограда. В 1953 році біля села побудовано два бараки. В 1956 році село одержало електроенергію. На 1961 рік було побудовано 8 тис. м² житла. В 1963 році був побудований перший дитячий садок.
У 1964 році вступила до ладу перша шахта, в тому ж році рішенням Дніпропетровського облвиконкому, село Тернівка одержало статус селища міського типу. В 1965 році почалося будівництво шахти «Гігант». В 1975 році була побудована середня школа на 1176 місць. У 1976 році Тернівка отримує статус міста, з 1990 року місто обласного підпорядкування {Указ Президії ВР УРСР від 9 червня 1990 року}.
1980 року інститут «Київцивільпроект» розробив генеральний план міста.
Біля села знаходиться курган бронзової доби[7]
Постаті[ред. | ред. код]
- Подорожний Сергій Володимирович (1980—2015) — молодший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
- Попов Олександр Олександрович (1983—2015) — капітан Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
- Рабченюк Анастасія Володимирівна (* 1983) — тренер з легкої атлетики, майстер спорту України міжнародного класу, заслужений працівник фізичної культури і спорту України.
- Чупіков Євген Євгенович (2001—2022) — солдат окремого загону спеціального призначення НГУ «Азов» Національної гвардії України, учасник російсько-української війни, що загинув у ході російського вторгнення в Україну в 2022 році.
- Андрієвський Валерій Станіславович (2000—12 березня 2023) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни, загинувший у боях[8], кавалер ордену Богдана Хмельницького III ступеня.[9]
Сучасне місто[ред. | ред. код]
Населений пункт Тернівка виник у 1775 році. Містом Тернівка стала у 1976 році. Територія міста становить 1761га. Чисельність населення станом на 01.01.2007 року — 29,2 тис. осіб. Входить до складу та є центром Тернівської міської ради до якої також входить с. Зелена Долина.
На околиці міста розташований, відкритий у 1998 році, Тернівський Свято-Вознесенський монастир.
Промисловість[ред. | ред. код]
Промислова інфраструктура міста — монофункціональна та представлена двома шахтами «Тернівська» та «Західно-Донбаська», які є складовими виробничо-структурних підрозділів «Шахтоуправління Павлоградське» та «Шахтоуправління Тернівське» ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» відповідно.
Будівництво[ред. | ред. код]
Обсяг капітальних видатків місцевого бюджету за 12 місяців 2019 року становив 2375,437 тис.грн[10]., в т.ч: Реконструкція каналізаційного колектору в — 79,912 тис.грн[10].;
Реконструкція мережі зовнішнього освітлення — 12,809 тис.грн[10];
Будівництво мереж зовнішнього освітлення — 334,375 тис.грн[10].;
Будівництво водно-спортивного комплексу — 171,4 тис.грн[10].;
Реконструкція спортивного майданчика з улаштуванням гумового покриття КЗ «Тернівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 5 Тернівської міської ради Дніпропетровської області» та КЗ «Тернівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 6 Тернівської міської ради Дніпропетровської області» – 111,0 тис.грн[10].
Будівництво свердловини підземних вод з влаштуванням пункту очищення та роздачі питної води — 9,026 тис.грн.[10]
Фінанси[ред. | ред. код]
На 2007 рік заплановано надходжень до загального фонду міського бюджету 33,6 млн грн., в тому числі субвенцій в сумі 8,13 млн грн. та дотацій 5,38 млн грн. (фактично використано за січень-червень п.р. 4,13 млн грн. і 2,56 млн грн. відповідно). За результатами соціально-економічного розвитку міста за січень-червень 2007 року маємо виконання доходної частини загального фонду міського бюджету 114,8 % від плану на цей період.
Підприємництво та ринок праці[10][ред. | ред. код]
Станом на 01.01.2020 року в місті зареєстровано 738 суб'єктів ЄДРПОУ, з яких 664 — це фізичні особи-підприємці та 74 — юридичні особи.
Станом на 01.01.2020 кількість об'єктів торгівлі по місту становить 186, із них 86 — продовольчі, 100 — промислові. За 2019 рік в місті було відкрито 7 нових торгівельних об'єктів (4 продовольчих та 3 промислових). Закрито 5 торговельних об'єктів (2 продовольчих та 3 промислових). Кількість об'єктів ринкової торгівлі — 2. Кількість об'єктів ресторанного господарства — 13 об'єктів. Кількість об'єктів побуту — 93. Спостерігається тенденція до відкриття переважно продовольчих магазинів.
Освіта[ред. | ред. код]
У місті діє Тернівський професійний гірничий ліцей.
За загальним фондом відділу освіти на капітальні видатки передбачено 139,2 тис. грн. Під час літніх канікул проводиться ремонт покрівель в школах.
З 01.06.2007 року в місті на базі загальноосвітніх шкіл міста почали функціонувати дитячі оздоровчі табори, в яких кожен день оздоровлюється близько 120 дітей. Організовано безкоштовне харчування для дітей (за рахунок коштів місцевого бюджету), а також виїзд дітей на річку.
У місті функціонує 5 загальноосвітніх шкіл:
- Тернівська загальноосвітня школа I—III ступенів № 1;
- Тернівська загальноосвітня школа I—III ступенів № 2 — закрита у 2007 р.;
- Тернівська загальноосвітня школа I—III ступенів № 4 з класами вечірньої очної форми навчання;
- Тернівська загальноосвітня школа I—III ступенів № 5;
- Тернівська загальноосвітня школа I—III ступенів № 6;
- Тернівська загальноосвітня школа I—III ступенів № 7.
Спорт[ред. | ред. код]
У місті працює спортивний комплекс «Темп» ВАТ «Павлоградвугілля», в якому активно займаються юнаки та дівчата ручним м'ячем, настільним тенісом; молодіжний спортивний клуб «Вимпел» (рукопашний бій), спортивна організація «Фенікс» (Кіокушинкай карате), клуб «Кіокушин» (карате), секція боксу та ін.
У місті розроблена та затверджена міська програма розвитку культури і спорту, на виконання якої в 2007 році передбачено коштів міського бюджету в сумі 157,1 тис. грн., що майже в 3 рази більше ніж торік.
У травні-червні п.р. представники Тернівського виконавчого комітету взяли участь в першому обласному конкурсі, що проходив к м. Кривий Ріг (5 командне місце).
Інфраструктура[ред. | ред. код]
До міста проведено природний газ. Протяжність газопроводу — 57 км.
До послуг населення 5 шкіл, 8 дитячих дошкільних закладів, школа естетичного виховання, Будинок культури, 4 бібліотеки, кінотеатр, лікарня, поліклініка, 18 спортивних майданчиків
Галерея[ред. | ред. код]
-
Вулиця Маяковського -
Храм Святого Апостола та Євангеліста Іоанна Богослова (1995-2003) -
Будівля міської ради -
Парк розваг -
Пам'ятник воїнам-інтернаціоналістам -
Пам'ятник Тарасу Шевченку -
Храм-каплиця ікони Божої Матері «Скоропослушниця» -
Глобус -
Пам'ятник чорнобильцям -
Пам'ятник невідомому солдатові -
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Тернівка, Павлоградський район, Дніпропетровська область // Історія міст і сіл Української РСР — Українська радянська енциклопедія.
- ↑ Чисельність наявного населення України на 1 січня 2022 — Державна служба статистики України (укр.)(англ.)
- ↑ Національний склад міст України за переписом 2001 року — datatowel.in.ua
- ↑ Рідна мова населення міст України за переписом 2001 року — datatowel.in.ua
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
- ↑ Доісторична Україна – Google Мої карти. Google My Maps. Процитовано 28 листопада 2019.
- ↑ І знов сумна звістка. ternivka-rada.dp.gov.ua (укр.). Тернівська міська рада. 16 березня 2023. Процитовано 13 червня 2023.
- ↑ Указ Президента України від 14 березня 2023 року № 148/2023 «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ а б в г д е ж и Інформаційно-ресурсний центр виконкому Тернівської міської ради — Сучасна Тернівка, місто Тернівка, Дніпропетровська область, Україна. tern.gov.ua (укр) . Архів оригіналу за 22 березня 2022. Процитовано 25 березня 2022.
Джерела[ред. | ред. код]
Література[ред. | ред. код]
- Терні́вка // Історія міст і сіл Української РСР: у 26 т. / П. Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967—1974. — том Дніпропетровська область / А. Я. Пащенко (голова редколегії тому), 1969 : 959с. — С.632
Посилання[ред. | ред. код]
- «Наша Тернівка» (рос.) — неофіційний сайт мешканців Тернівки
- Тернівка — міський портал (рос.)
- Сайт місцевої газети «Вести Терновки»(рос.)
- Середня школа № 7 м. Тернівка (рос.)
| ||||||||
| |||||||||||
| ||||||||||||||||
| ||||||||
