French
DeutschТерновиця (Івано-Франківський район) — Вікіпедія
| село Терновиця | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Івано-Франківська область |
| Район | Івано-Франківський район |
| Громада | Тисменицька міська громада |
| Код КАТОТТГ | UA26040330170034478 |
| Основні дані | |
| Засноване | 1378 |
| Населення | 366 (станом на 2001 рік) |
| Площа | 6,86 км² |
| Густота населення | 53,35 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 77473 |
| Телефонний код | +380 03436 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°47′26″ пн. ш. 24°56′26″ сх. д. / 48.79056° пн. ш. 24.94056° сх. д.Координати: 48°47′26″ пн. ш. 24°56′26″ сх. д. / 48.79056° пн. ш. 24.94056° сх. д. |
| Водойми | Дуструв |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 77473 Івано-Франківська область, Тисменицький район, с. Нові Кривотули, вул. Грушевського, 21а |
| Карта | |
  Терновиця | |
 Терновиця | |
| Мапа | |
 | |
| | |
Терно́виця — село Івано-Франківського району Івано-Франківської області. Входить до складу Тисменицької міської громади.
Історія[ред. | ред. код]
Згадується 6 березня 1441 року у книгах галицького суду[1].
У податковому реєстрі 1515 року в селі документується піп (отже, уже тоді була церква) і 2 1/2 ланів (близько 62 га) оброблюваної землі[2].
У 1934 р. село призначили адміністративним центром однойменної об'єднаної сільської ґміни Тлумацького повіту (через наявність польської більшості в селі).
У 1939 році в селі проживало 1630 мешканців, з них 50 українців-грекокатоликів, 1560 поляків і 20 євреїв[3].
У повоєнний період у Терновицю Пільну переселились лемки з села Розтока Велика Новосончівського повіту[4].
Географія[ред. | ред. код]
Селом протікає річка Дуструв (Дустрів).
Сьогодення[ред. | ред. код]
Терновиця — невелике село, в якому живуть переселенці з Польщі (лемки) та їхні нащадки.
Слід додати, що у час свого переселення лемки становили приблизно дві третини від загальної кількості переселених у с. Терновиця людей із західних земель Галичини, що внаслідок перерозподілу територій відійшли до повоєнної польської держави. Приблизно половину мешканців села становили Надсянці, а саме: вихідці з села Жухів, що розташоване на правому березі ріки Сян, поблизу міста Лежайськ. І наступну третину переселенців становили представники іншої етнічної групи українців, яких ті, що були із Жухова, називали «білими» тому, що вони носили білий лляний одяг, коли появилися у селі. Також у селі проживало кілька родин корінних мешканців села, які відмовилися бути переселеними у Польщу. До війни с. Терновиця було переважно заселене поляками, які його покинули літом 1945 року. Мої батьки приїхали-прийшли у село 1 серпня 1945 року і застали його майже безлюдним… Необхідно сказати, що першими після більшовиків у Терновицю в'їхали вихідці з Надсяння. На новому місці, прибувши з порожніми руками і без всіляких засобів до життя, розпочинати нове життя було непросто, але вже наступної весни переселенці обробляли поля, що належали селу. Внаслідок рішучого наступу сов'єтів на селян-одноосібників, останні як клас, були зліквідовані і у 1948-му році було створено колгосп. Була у селі і сільська рада, але оскільки село було невелике, то в результаті хрущовської реформи по укрупненню, сільську раду було ліквідовано, а село адміністративно приєднали до Ново Кривотульської сільської ради і так воно перебуває досі. А колгосп у той же час було розформовано, і село разом з людьми ввійшло як бригада номер чотири у колгоп «Ленінсько Іскра», до якого також належали села Нові Кривотули, Красилівка, Бозня та Старі Кривотули. Втративши «колгоспну самостійність», розташоване у глибинці, далеко від шляхів, що зв'язують село із широким світом, село попало у економічну залежність від колгоспного центру, очолюваного, як у нас говорили люди, кривотульцями і стало сировинним додатком цілого аграрного комплексу. Людність села було уніфіковано під загальною назвою «лємки». Бригаду номер чотири, за одним винятком, завжди очолював партієць з котрихось Кривотул… На відміну від інших сіл колгоспу, Терновиця починає старіти. Молодь потягнулася у місто… І. Шегда
У селі є навчально-виховний комплекс, греко-католицька церква Покрову Пресвятої Діви Марії (колишній костел).
Згідно з переписом населення у 2001 році, у селі проживає близько 366 мешканців.
Святкування[ред. | ред. код]
2016[ред. | ред. код]
21 грудня 2016 року в Терновицю завітав Митрополит і Архиєпископ Івано-Франківської Архиєпархії УГКЦ Кир Володимир Війтишин, щоб привітати жителів села з 25-річчям виходу УГКЦ з підпілля, відправивши у храмі Архієрейську Божественну Літургію.
2018[ред. | ред. код]
Літо[ред. | ред. код]
28 серпня 2018 Терновиця відсвяткувала 640-річчя з часу свого заснування. Сюди завітали гості з сільської ради, районна влада, а також депутати ОДА. Було нагороджено мистецькі колективи села, які виступили на сцені, вітаючи рідне село та його жителів.
Зима[ред. | ред. код]
13 грудня 2018 в будинку культури села було проведено Андріївські вечорниці.
Відомі люди[ред. | ред. код]
Народилися[ред. | ред. код]
- Василь Князевич — український лікар, громадсько-політичний діяч, міністр охорони здоров'я України (2007—2010).
- Петро Князевич — хоровий диригент, народний артист України.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Akta grodzkie i ziemskie, T.12, s.95, № 935
- ↑ Zródla dziejowe. Tom XVIII. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. Cz. I. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. s. 170 — Warszawa: Sklad główny u Gerberta I Wolfa, 1902. — 252 s.
- ↑ Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — с. 94.
- ↑ Це була наша друга Хресна дорога
Посилання[ред. | ред. код]
- Сайт Верховної Ради України. Села Тисменицького району
- Tarnowica Polna (2) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1892. — Т. XII. — S. 205. (пол.)
| ||||||||
| |||||||||||
