French
DeutschВільшаниця (Івано-Франківський район) — Вікіпедія
| село Вільшаниця | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна |
| Область | Івано-Франківська область |
| Район | Івано-Франківський район |
| Громада | Тисменицька міська громада |
| Код КАТОТТГ | UA26040330020084559 |
| Облікова картка | картка |
| Основні дані | |
| Засноване | 1439 |
| Населення | 1752 |
| Площа | 17,99 км² |
| Густота населення | 97,39 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 77440 |
| Телефонний код | +380 03436 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°57′14″ пн. ш. 24°52′51″ сх. д. / 48.95389° пн. ш. 24.88083° сх. д.Координати: 48°57′14″ пн. ш. 24°52′51″ сх. д. / 48.95389° пн. ш. 24.88083° сх. д. |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 77440, Івано-Франківська обл., Тисменицький р-н, с. Вільшаниця, вул. Осередок, 95 |
| Карта | |
  Вільшаниця | |
 Вільшаниця | |
| Мапа | |
 | |
| | |
Вільша́ниця — село в Україні, у Івано-Франківському районі Івано-Франківської області. Входить до складу Тисменицької міської громади.
Історія[ред. | ред. код]
Село Вільшаниця згадується 30 травня 1440 року у протоколах галицького суду [1].
У 1934—1939 років село входило до об'єднаної сільської ґміни Рошнюв Тлумацького повіту.
У 1939 році в селі мешкало 2090 осіб, з них 2080 українців-греко-католиків і 10 українців-римокатоликів[2].
За даними облуправління МГБ у 1949 році у Тисменицькому районі підпілля ОУН найактивнішим було в селах Вільшаниця, Милування і Пшеничники[3].
Економіка[ред. | ред. код]
В селі розташоване виробництво еко-чаїв для Івано-Франківської продовольчої компанії «Екопродукт».[4]
Цікаві факти[ред. | ред. код]
- На знімках з космосу село виглядає як тризуб, що нагадує національний Герб України. Розташування п'яти основних сільських вулиць розділяють чотири потічки та річка, які всі разом ніби утворюють тризуб. За 575 років село не змінило своїх обрисів, стверджує сільський голова.
- У рамках Проекту ЄС/ПРООН «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду – ІІІ» у селі встановлено 8 сонячних батарей та 55 світлодіодних ламп[5].
Світлини[ред. | ред. код]
-
Церква Святого Теодозія Печерського -
Автобусна зупинка -
Символічна могила борцям за волю України -
Монумент "Скорботна мати" -
Школа -
Дитячий садок -
Будинок культури -
Капличка
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Akta grodzkie i ziemskie, T.12, s.81, №807. Архів оригіналу за 22 грудня 2015. Процитовано 20 грудня 2015.
- ↑ Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 = Ethnic groups of the South-Western Ukraine (Halyčyna-Galicia) 1.1.1939: нац. статистика Галичини / Володимир Кубійович; vorwort G. Stadtmuller. — Вісбаден : Отто Ґаррасовіц, 1983. — С. 94.
- ↑ Реабілітовані історією. Івано-Франківська область: Книга 1 / Упоряд., авт. передм. Л. Вардзарук. Науково-редакційний відділ «Реабілітовані історією» при Івано-Франківській облдержадміністрації. — Івано-Франківськ : Місто НВ, 2004. — С. 42. — ISBN 966-8090-63-2.
- ↑ Фотоподорож Фіртки. "Екопродукт": Погляд на Карпатський чай зсередини [Архівовано 8 грудня 2015 у Wayback Machine.], Агенція новин Фirtka.if.ua
- ↑ У двох селах Прикарпаття встановили 36 сонячних батарей. Архів оригіналу за 12 травня 2016. Процитовано 23 квітня 2016.
Посилання[ред. | ред. код]
- Сайт Верховної Ради України. Села Тисменицького району [Архівовано 5 грудня 2012 у Archive.is]
- Під знаком тризуба (Історія села Вільшаниця) [Архівовано 3 березня 2017 у Wayback Machine.]
| ||||||||
| |||||||||||
 | Це незавершена стаття з географії Івано-Франківської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
