Розташування району (кумарки ) Таррагунес , де говорять таррагонським субдіалектом, на мапі Каталонії Тарраго́нський субдіале́кт центральнокатала́нського діале́кту катала́нської мо́ви (кат. català tarragoní і зрідка català tarragonès ) — субдіалект каталанської мови яким говорять у кількох кумарках Автономної області Каталонія : Башь-Камп , Ал-Камп та Таррагунес .
Цей субдіалект є частиною центральнокаталанського діалекту , який входить до східних говорів каталанської мови.
У дослідженні «Interrogatives absolutes al barceloní i al tarragoní» (див. посилання) для позначення таррагонського субдіалекту вживається скорочення «TGN».
Порівняння таррагонського субдіалекту з іншими діалектами та субдіалектами [ ред. | ред. код ] Основними рисами субдіалекту є:
перехід ненаголошеного [o] в [u] (як у інших субдіалектах центральнокаталанського діалекту ), перехід кінцевого ненаголошеного [-ə] в [-ɛ] (навіть якщо на письмі вживається літера -a ). Українською Каталанською Північно-західний діалект(пр., Бімбуді-і-Публет) Субдіалект шіпелья (пр., Сулібеля) Таррагонський субдіалект(пр., Монблан) Центральнокаталанський діалект (пр., Санта-Кулома-да-Карал) земля terra [ˈtɛra] [ˈtɛri] [ˈtɛrɛ] [ˈtɛrə] вода aigua [ˈajwa] [ˈajwə] [ˈajwɛ] [ˈajwə] чоловік home [ˈɔme] [ˈɔmi] [ˈɔmɛ] [ˈɔmə] жінка dona [ˈdɔna] [ˈdɔni] [ˈdɔnɛ] [ˈdɔnə]/[ˈdɔnɔ] їсти menjar [menˈdʒa] [minˈdʒa] [mənˈʒa] [mənˈdʒa] пити beure [ˈbewre] [ˈbewri] [ˈbɛwrɛ] [ˈbɛwrə] маленький petit [peˈtit] [pəˈtit] [pəˈtit] [pəˈtit] купувати comprar [komˈpra] [kumpra] [kumˈpra] [kumpra] день dia [ˈdia] [ˈdii]/[ˈdiɛ] [ˈdiɛ] [ˈdiə] англійський anglès [anˈgles] [ənˈglɛs] [ənˈglɛs] [ənˈglɛs] ми nosaltres [nozalˈtres] [nalˈtris] [nalˈtrus] [nuzalˈtrəs] чому perquè [perˈke] [pərˈkɛ] [pərˈkɛ] [pərˈkɛ] яблуко pomes [ˈpomes] [ˈpomis] [ˈpoməs] [ˈpoməs]
Приклади, що їх подано вище, наведено для кумарки Конка-да-Барбара , де говорять усіма наведеними діалектами та субдіалектами.
Дослідження каталанських діалектів з точки зору інтонації речень показали, що таррагонський діалект має власну інтонаційну структуру питальних речень, яка відрізняє його від інших субдіалектів та діалектів[1] .
Західна група
Східна група
Proyecto AMPER: Estudio contrastivo de frases interrogativas sin expansión del barceloní y del tarragoní [недоступне посилання з травня 2019 ] . Ana Fernández Planas, Eugenio Martínez Celdrán, Carlos Van Oosterzee, Valeria Salcioli Guidi, Joan Castellví Vives, Dorota Szmidt Sierykow. Universitat de Barcelona. (ісп.) Fernández Planas, Ana M., Eugenio Martínez-Celdrán, Josefina Carrera Sabaté, Carlos van Osterzee, Valeria Salcioli Guidi, Joan Castellví i Dorota Szmidt. 2004. Interrogatives absolutes al barceloní i al tarragoní (estudi contrastiu) [недоступне посилання з травня 2019 ] . Estudios de Fonética Experimental XIII. 129-155. (кат.) У статті використано матеріали зі статті Català tarragoní у каталаномовній Вікіпедії.
Літературна мова Східні діалекти Західні діалекти Мертві діалекти Мовні академії Структура мови Історія мови Зв'язки з окситанською Видатні лінгвісти
Окситано-романські Галло-італійські Іберо-романські Західноіберійські :
Галісійсько-португальські мови –
Португальська pt/por (діалекти Португалії: південні та центральні (вкл. Азорські о-ви ▪ діалект м. Лісабон) ▪ північні ▪ барранкеньйо; діалекти Бразилії: північні ▪ південні ▪ діалекти Уругваю; діалекти інших країн: Африка (країни ПАЛОР) ▪ Макао ▪ Східний Тимор) ▪
Галісійська (діалекти: східний ▪ центральний ▪ західний) ▪
Фальська fax ▪ Креольські на основі португальської: корлайська
vkp ▪ малакканська (Індонезія)
mcm ; Іспанська мова –
Іспанська es/spa (вкл. стандартну або нейтральну іспанську; північні діалекти: арагонський ▪ кастильський; південні діалекти: ла-манчський ▪ естремадурський ▪ мурсійський ▪ андалузький ▪ діалект Канарських о-вів; латино-американські варіанти: карибський ▪ південно-американський тихоокеанський ▪ центральноамериканський ▪ аргентинсько-уругвайсько-парагвайський ▪ високогірний латино-американський (вкл. північноамериканський: Мексика ▪ США); варіанти мови на інших континентах: Марокко ▪ Екваторіальна Ґвінея ▪ Філіппіни) ▪
Ладино ;
Леонсько-астурійські :
Астурійська ast (діалекти: західний ▪ центральний ▪ східний ▪ кантабрійський ▪ монтаньєзький) ▪
Леонська ▪
Мірандська mwl ▪
Естремадурська ext ;
Східноіберійські :
Каталанська ca/cat (
східноіберійська підгрупа або окситано-романська підгрупа ) ▪
Окситанська oc/oci (
східноіберійська підгрупа або окситано-романська підгрупа )
Галло-романські Мова ойль :
Французька fr/fre/fra (варіанти мови у Франції: стандартна європейська французька ▪ розмовна Півдня Франції ▪ розмовна Ельзасу ▪ розмовна Бретані ▪ розмовна Корсики ▪ розмовна Ліона та Ліоне ▪ розмовна Савойї ▪ розмовна Марселя; Бельгія (Валлонія та Брюссель); Швейцарія; Люксембург; Італія (Вале-д'Аоста); Канада та США: стандартна французька Квебеку ▪ жуаль ▪ Онтаріо ▪ Луїзіана (акадійська)
frc ; Гаїті; Африка та Близький Схід: Магриб ▪ Африка південніше Сахари ▪ Ліван ▪ Індокитай (В'єтнам ▪ Лаос ▪ Камбоджа) ▪ Французька Ґвіана ▪ Нова Каледонія) ▪ Креольські мови на основі французької (мова Гаїті
ht/hat ▪ мова Сан-Мігелю
scf ▪ мова Реюньйону
rcf ▪ креольська мова Луїзіани
lou ▪ каріпуна (Центральна Америка)
kmv ▪ мова Гвіани
gcr ▪ мова Гваделупи
gcf ▪ сеселва (мова Сейшельських о-вів)
crs ▪ мова Сент-Люсії
acf ) ▪
Мова ойль (бургундська ▪ говірка Франш-Конте ▪ лотарінгська ▪ шампанська ▪ говірка Бурбоне ▪ говірка Беррі ▪ говірка Пуату ▪ галло ▪ нормандська ▪ джерсійська говірка ▪
пікардійська pcd ▪
валлонська мова wa/wln ); Франко-провансальська мова:
Арпітанська (франко-провансальська) frp (діалекти: ліонський ▪ діалект Дофіне ▪ савойський ▪ діалект Франш-Конте ▪ діалект Во ▪ діалект Вальдотен ▪ фаетарський ▪ п'ємонтський)
Ретороманські Романшська rm/roh (рейнські діалекти ▪ ладинські діалекти) ▪
Ладинська (Італія)
lld ▪
Фріульська fur (діалекти: центральний ▪ північний ▪ південно-східний ▪ західний)
Піренейсько-мосарабські Піренейська підгрупа:
Арагонська an/arg (діалекти: південний ▪ східний ▪ західний ▪ центральний); †Мозарабська підгрупа: †
Мосарабська mxi Італо-далматинські Східнороманські Румунська (дако-румунська) мова:
Румунська rum/ron (північні діалекти: банатський ▪ марамуреський ▪
молдовський скасов. mol ▪ трансильванський; південні діалекти: мунтенський ▪ олтенський); Інші східнороманські мови:
Аромунська rup (діалекти: москопольський ▪ ґрамустянський ▪ фаршеротські ▪ бітольський ▪ струґський ▪ вардарський) ▪
Меглено-румунська ruq ▪
Істро-румунська ruo Південнороманські Сардинська мова:
Сардинська srd (діалекти: північний лоґудорезький
src ▪ центральний нуорезький ▪ південний кампіданезький
sro ); Інші південнороманські мови:
Сассарська sdc ▪
Корсиканська cos (діалекти олтрамонтано: корсо-галурезький
sdn та сартенський ▪ сассарський
sdc або окрема мова ; перехідний діалект (вкл. м. Аяччо); діалекти сісмонтано: північний ▪ діалект крайньої півночі ▪ капрайський)