Тарабанов Вадим Олександрович — Вікіпедія

Тарабанов Вадим Олександрович;
	Солдат
Загальна інформація
Народження	23 травня 1991; Гвоздівка
Смерть	30 квітня 2016 (24 роки); Луганське
Громадянство	Україна
Військова служба
Роки служби	-2016
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Сухопутні війська
Рід військ	Механізовані війська
Формування	54 ОМБр
Війни / битви	Війна на сході України Бої на Світлодарській дузі;
Нагороди та відзнаки
	Орден «За мужність» ІІІ ступеня
	Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Вади́м Олекса́ндрович Тараба́нов (23 травня 1991(19910523) — 30 квітня 2016) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 1991 року в селі Гвоздівка (Миколаївський район, Одеська область). Закінчив НВК у селі Переселенці.

У часі війни — солдат, помічник гранатометника, 54-та окрема механізована бригада. Брав участь у боях на Світлодарській дузі.

Загинув 30 квітня 2016 року поблизу смт. Луганське у напрямі Світлодарського водосховища внаслідок гранатометного обстрілу.

Похований у селі Гвоздівка, Миколаївський район.

Без Вадима лишились мама Павлова Валентина Григорівна та батько Тарабанов Олександр Миколайович.

указом Президента України № 421/2016 від 29 вересня 2016 року «за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі» — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)^[1]
16 жовтня 2016 року в Переселенському НВК відкрито та освячено меморіальну дошку на честь Вадима Тарабанова.

Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.