French
DeutschЛуганське (селище) — Вікіпедія
| Селище Луганське | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
 | |||||
| Країна |  Україна | ||||
| Область | Донецька область | ||||
| Район | Бахмутський район | ||||
| Громада | Світлодарська міська громада | ||||
| Код КАТОТТГ: | |||||
| Основні дані | |||||
| Засновано | 1701 | ||||
| Статус | із 1530 року | ||||
| Площа | 1.433 км² | ||||
| Населення | ▼ 2192 (01.01.2017)[1] | ||||
| Густота | 1697 осіб/км²; | ||||
| Поштовий індекс | 84580—84581 | ||||
| Телефонний код | +380 6274 | ||||
| Географічні координати | 48°26′29″ пн. ш. 38°15′14″ сх. д.H G O | ||||
| Висота над рівнем моря | 147 м | ||||
| Водойма | р. Лугань, Скельовата
| ||||
| Відстань | |||||
| Найближча залізнична станція: | Дебальцеве | ||||
| До станції: | 18 км | ||||
| До райцентру: | |||||
| - фізична: | 26,4 км | ||||
| - автошляхами: | 30,3 км | ||||
| До обл. центру: | |||||
| - фізична: | 59,1 км | ||||
| - залізницею: | 84 км | ||||
| - автошляхами: | 78,8 км | ||||
| Селищна влада | |||||
| Адреса | 84580, Донецька обл., Бахмутський р-н, смт Луганське, вул. Центральна, 7 | ||||
| Голова селищної ради | Козачок Олексій Олексійович | ||||
| Карта | |||||
  Луганське | |||||
 Луганське | |||||
 | |||||
|
| |||||
Луга́нське (П'ятнадцята Рота) — селище Світлодарської міської громади Бахмутського району Донецької області, Україна. Відстань до райцентру становить близько 30 км і проходить автошляхом E40.
Географія[ред. | ред. код]
У селищі річка Скельовата впадає у річку Лугань.
Історія[ред. | ред. код]
За Запорозької Січі відносилося до Кальміуської паланки, селище засноване 1701 року.[джерело?]
За даними 1859 року Луганське, державне село над річкою Лугань, 649 подвір'їв, 4636 осіб, православна церква, училище, поштова станція, 3 ярмарки.[2]
Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, вчиненого урядом СРСР у 1932—1933 роках, кількість встановлених жертв — 314 людей[3].
Війна на сході України[ред. | ред. код]
Населення[ред. | ред. код]
За даними перепису 2001 року населення селища становило 2612 осіб, з них 81,78 % зазначили рідною українську мову, 15,81 % — російську, а 2,41 % — іншу[4].
Персоналії[ред. | ред. код]
- Скубко Степан Іванович (20.07.1900, Катеринославська губ., Бахмутський пов., с. Луганськ — січень 1920, під м. Боярка) — хорунжий, боєць команди бронепотяга «Стрілець» (пізніше «Вільна Україна») Армії УНР.
Луганська селищна рада[ред. | ред. код]
- Адреса: 84580, смт Луганське, вул. Артема, 7
- Телефонний код: 8-06274
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2017 року (PDF(zip))
- ↑ Списки населенныхъ мѣстъ Российской империи, составленные и издаваемые Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства внутренних дѣлъ (По свѣдѣніям 1859 года). Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Т. VIII. Екатеринославская губернія с Таганрогскимъ градоначальствомъ. СанктПетербургъ. 1863. — V + 152 с., 1863. (рос. дореф.)
- ↑ Мартиролог. Донецька область, ст. 468—475 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 24 червня 2016. Процитовано 13 липня 2016.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою на ukrcensus.gov.ua. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 2 січня 2017.
Джерела[ред. | ред. код]
- АТО: у Луганському бойові дії тривали 12 годин поспіль [Архівовано 24 грудня 2016 у Wayback Machine.] // Укрінформ. — 2016. — 22 грудня.
- Луганське (V—19), с. м. т. // Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3. — Т. 4. — С. 1382.
Посилання[ред. | ред. код]
- Луганське на сайті Верховної Ради[недоступне посилання з квітня 2019]
- Епіцентром бойових дій стало селище Луганське — 07 липня 2016 [Архівовано 24 грудня 2016 у Wayback Machine.]
 | Це незавершена стаття з географії Донецької області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| |||||||||||
| ||||||||||||||