Стівен Нзонзі — Вікіпедія

Ф
Стівен Нзонзі
Стівен Нзонзі
Стівен Нзонзі
Особисті дані
Повне ім'я Стівен Нкембоанза Майк Нзонзі
Народження 15 грудня 1988(1988-12-15) (35 років)
  Ла-Гаренн-Коломб[1]
Зріст 196 см
Вага 87 кг
Громадянство Франція Франція,
ДР Конго ДР Конго
Позиція опорний півзахисник
Інформація про клуб
Поточний клуб Катар «Аль-Райян»
Номер 37
Юнацькі клуби
1994—1999
1999–2002
2002-2003
2003-2004
Франція «Леваллуа»
Франція «Парі Сен-Жермен»
Франція «Лізьє»
Франція «Кан»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
2004–2005 Франція «Бове»  ? (?)
2005–2009 Франція «Ам'єн» 36 (1)
2009–2012 Англія «Блекберн Роверз» 86 (5)
2012–2015 Англія «Сток Сіті» 109 (6)
2015–2018 Іспанія «Севілья» 90 (6)
2018–2019 Італія «Рома» 30 (1)
2019–2020   Туреччина «Галатасарай» 10 (0)
2020–2021   Франція «Ренн» 39 (1)
2021– Катар «Аль-Райян» 17 (2)
Національна збірна**
Роки Збірна І (г)
2009–2010 Франція Франція U-21 6 (0)
2017–2019 Франція Франція 20 (0)
Звання, нагороди
Нагороди
Кавалер ордена Почесного легіону

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 29 травня 2022.

** Інформацію про ігри та голи за національну збірну
оновлено 29 травня 2022.

Сті́вен Нзонзі́ (фр. Steven Nzonzi, нар. 15 грудня 1988, Ла-Гаренн-Коломб) — французький футболіст конголезького походження, півзахисник катарського «Аль-Райяна» і національної збірної Франції. Чемпіон світу 2018 року.

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

Народився 15 грудня 1988 року в місті Ла-Гаренн-Коломб у Франції у родині вихідців з ДР Конго. Розпочав займатись футболом в системі паризького «Расінга» у рідному передмісті Коломбі[3]. У 1999 році він приєднався до молодіжної команди «Парі Сен-Жермена». Там, через високий зріст, грав спочатку на місці нападника, а потім атакуючого півзахисника. Після трирічного перебування в ПСЖ, він потрапив в академію «Лізьє». Далі в його молодіжній кар'єрі були школи клубів «Кана» і «Бове», де він провів незначну кількість часу.

Стівен Нзонзі під час виступів за «Блекберн Роверз». 18 вересня 2011 року.

У 2005 році перейшов в академію клубу «Ам'єн». 24 листопада 2007 року Стівен дебютував за команду у матчі Кубку Франції, проти аматорського клубу «Рем». В тому ж сезоні він зіграв і у трьох матчах Ліги 2. Після завершення сезону він підписав свій перший професійний контракт. Нзонзі став виступати на позиції опорного півзахисника. Крім того, він забив свій перший гол на професійному рівні у матчі чемпіонату у ворота «Страсбурга», але команда програла з рахунком 1:2. Всього за два сезони Стівен взяв участь у 37 матчах чемпіонату.

Своєю грою за цю команду привернув увагу представників тренерського штабу англійського клубу «Блекберн Роверз»[4], до складу якого приєднався 30 червня 2009 року за 500 тис. фунтів[5][6] . Відіграв за команду з Блекберна наступні три сезони своєї ігрової кар'єри. Більшість часу, проведеного у складі «Блекберн Роверз», був основним гравцем команди, але за підсумками сезону 2011/12 команда зайняла передостаннє місце в Прем'єр-лізі.

31 серпня 2012 року за 3 млн євро перейшов у «Сток Сіті»[7][8], у складі якого провів наступні три роки своєї кар'єри гравця. Граючи у складі «Сток Сіті» також здебільшого виходив на поле в основному складі команди.

9 липня 2015 року за 30 млн євро перейшов до іспанської «Севільї», підписавши контракт на 4 роки[9][10]. 22 серпня 2015 року дебютував за новий клуб в матчі Ла Ліги проти «Малаги» (0:0), в якому отримав вилучення[11]. Проте вже в наступному матчі за андалусійців, 11 вересня, француз забив гол у ворота «Леванте» (1:1). 31 січня 2017 року Нзонзі підписав нову угоду із «Севільєю», незважаючи на інтерес від інших клубів[12].

Проте вже за півтора року, влітку 2018 року, гравець все ж змінив команду, перейшовши за 30 мільйонів євро до італійської «Роми». Протягом сезону 2018/19 був гравцем основного складу «вовків», але після приходу на посаду головного тренера Паулу Фонсеки влітку 2019 року гравця віддали в оренду до турецького «Галатасарая». У стамбульському клубі після 10 матчів у чемпіонаті та 5 у Лізі чемпіонів був відсторонений через конфлікт із тренером Фатіхом Терімом на тренуванні[13]. У зимове трансферне вікно залишив «Галатасарай» та перейшов також на правах оренди до французького «Ренна». Відіграв за його команду півтора сезони, взявши участь у 46 іграх усіх турнірів.

У вересні 2021 року уклав дворічний контракт з катарським «Аль-Райяном».

Виступи за збірну[ред. | ред. код]

Протягом 20092010 років залучався до складу молодіжної збірної Франції. На молодіжному рівні зіграв у 6 офіційних матчах.

Батько футболіста народився у ДР Конго, тому Стівен не виключав, що може прийняти запрошення на виступи за збірну Демократичної Республіки Конго[14].

Проте врешті-решт гравець дочекався виклику до національної збірної Франції, за яку дебютував 10 листапада 2017 року. За півроку, маючи в активі лише дві гри за збірну Франції, був включений до її заявки на чемпіонат світу 2018 року. На мундіалі взяв участь у п'яти із семи матчів своєї команди, здебільшого виходячи на заміну, і став у її складі чемпіоном світу.

Статистика виступів[ред. | ред. код]

Статистика клубних виступів[ред. | ред. код]

Станом на 24 липня 2022 року

Сезон Команда Чемпіонат Національний кубок Єврокубки Інші змагання Усього
Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ігор Голів
2007-08 Франція «Ам'єн» Л2 (ІІ) 3 0 КФ+КЛ 2+0 0 5 0
2008-09 Л2 (ІІ) 34 1 КФ+КЛ 1+1 0 36 0
Усього за «Ам'єн» 37 1 4 0 41 1
2009-10 Англія «Блекберн Роверз» ПЛ 33 2 КА+КЛ 0+5 0 38 2
2010-11 ПЛ 21 1 КА+КЛ 1+2 0 24 1
2011-12 ПЛ 32 2 КА+КЛ 1+1 0 34 2
Усього за «Блекберн Роверз» 86 5 10 0 96 5
2012-13 Англія «Сток Сіті» ПЛ 35 1 КА+КЛ 3+0 0 38 1
2013-14 ПЛ 36 2 КА+КЛ 2+2 0 40 2
2014-15 ПЛ 38 3 КА+КЛ 2+2 0+1 42 4
Усього за «Сток Сіті» 109 6 11 1 120 7
2015–16 Іспанія «Севілья» ПД 28 3 КІ 6 1 ЛЧ+ЛЄ 5+7 0 СУ 0 0 46 4
2016–17 ПД 35 2 КІ 1 0 ЛЧ 8 1 СУ+СІ 1+1 0 46 3
2017–18 ПД 27 1 КІ 7 0 ЛЧ 10 0 - - - 44 1
Усього за «Севілью» 90 6 14 1 30 1 2 0 136 8
2018–19 Італія «Рома» A 30 1 КІ 1 0 ЛЧ 8 0 - - - 39 1
2019–20 Туреччина «Галатасарай» СЛ 10 0 КТ 0 0 ЛЧ 5 0 СТ - - 15 0
січ.-черв. 2020 Франція «Ренн» Л1 5 0 КФ+КЛ 2+0 0+0 - - - - - - 7 0
2020–21 Л1 34 1 КФ 0 0 ЛЧ 5 0 - - - 39 1
Усього за «Ренн» 39 1 2 0 5 0 - - 46 1
вер. 2021–22 Катар «Аль-Райян» ЛЗК 17 2 КК+КЗК 1+2 0+1 ЛЧ - - - - - 20 2
2022–23 ЛЗК 0 0 КК+КЗК 2+0 0 ЛЧ 6 2 - - - 8 2
Усього за «Аль-Райян» 17 2 5 1 6 2 - - 28 4
Усього за кар'єру 418 22 46 3 54 3 2 0 515 25


Статистика виступів за збірну[ред. | ред. код]

Станом на 1 червня 2022 року

 Статистика матчів і голів за збірну — Франція Франція
Дата Місто Господарі Результат Гості Турнір Голи Примітки
10-11-2017 Сен-Дені Франція Франція 2 – 0 Уельс Уельс товариський матч - Вийшов на заміну на 46-ій хвилині 46'
14-11-2017 Кельн Німеччина Німеччина 2 – 2 Франція Франція товариський матч - Вийшов на заміну на 64-ій хвилині 64'
28-5-2018 Сен-Дені Франція Франція 2 – 0 Ірландія Ірландія товариський матч -
1-6-2018 Ніцца Франція Франція 3 – 1 Італія Італія товариський матч - Вийшов на заміну на 86-ій хвилині 86'
21-6-2018 Єкатеринбург Франція Франція 1 – 0 Перу Перу ЧС 2018 - 1-й етап - Вийшов на заміну на 89-ій хвилині 89'
26-6-2018 Москва Данія Данія 0 – 0 Франція Франція ЧС 2018 - 1-й етап -
6-7-2018 Нижній Новгород Уругвай Уругвай 0 – 2 Франція Франція ЧС 2018 - чвертьфінал - Вийшов на заміну на 80-ій хвилині 80'
10-7-2018 Санкт-Петербург Франція Франція 1 – 0 Бельгія Бельгія ЧС 2018 - півфінал - Вийшов на заміну на 85-ій хвилині 85'
15-7-2018 Москва Франція Франція 4 – 2 Хорватія Хорватія ЧС 2018 - Фінал - Вийшов на заміну на 55-ій хвилині 55'
9-9-2018 Париж Франція Франція 2 – 1 Нідерланди Нідерланди Ліга націй УЄФА 2018-2019 - 1-й етап - Вийшов на заміну на 81-ій хвилині 81'
11-10-2018 Генгам Франція Франція 2 – 2 Ісландія Ісландія товариський матч -
16-10-2018 Сен-Дені Франція Франція 2 – 1 Німеччина Німеччина Ліга націй УЄФА 2018-2019 - 1-й етап - Вийшов на заміну на 90+4-ій хвилині 90+4'
16-11-2018 Роттердам Нідерланди Нідерланди 2 – 0 Франція Франція Ліга націй УЄФА 2018-2019 - 1-й етап - Замінений на 81-ій хвилині 81'
20-11-2018 Сен-Дені Франція Франція 1 – 0 Уругвай Уругвай товариський матч - Вийшов на заміну на 62-ій хвилині 62'
5-9-2020 Стокгольм Швеція Швеція 0 – 1 Франція Франція Ліга націй УЄФА 2020-2021 - 1-й етап - Вийшов на заміну на 90+2-ій хвилині 90+2'
8-9-2020 Сен-Дені Франція Франція 4 – 2 Хорватія Хорватія Ліга націй УЄФА 2020-2021 - 1-й етап - ЖК 68'
7-10-2020 Сен-Дені Франція Франція 7 – 1 Україна Україна товариський матч -
14-10-2020 Загреб Хорватія Хорватія 1 – 2 Франція Франція Ліга націй УЄФА 2020-2021 - 1-й етап -
11-11-2020 Сен-Дені Франція Франція 0 – 2 Фінляндія Фінляндія товариський матч -
17-11-2020 Сен-Дені Франція Франція 4 – 2 Швеція Швеція Ліга націй УЄФА 2020-2021 - 1-й етап - Вийшов на заміну на 78-ій хвилині 78'
Усього Матчів 20 Голів 0
 Статистика матчів і голів за молодіжну збірну — Франція Франція

Досягнення[ред. | ред. код]

Франція: 2018
«Севілья»: 2016

Примітки[ред. | ред. код]

  1. L'ÉquipeGroupe Amaury, 1946. — 327168 екз. — ISSN 0153-1069; 2263-4940
  2. а б https://www.asroma.com/en/team/players-and-staff/steven-nzonzi
  3. Steven Nzonzi, un champion du monde à Colombes — Le Figaro (фр.)
  4. Transfer Clockwatch. Skysports.com. 31 серпня 2011. Процитовано 8 листопада 2011.
  5. Nzonzi Signs. Rovers.co.uk. Процитовано 8 листопада 2011.[недоступне посилання з липня 2019]
  6. Blackburn sign midfielder N'Zonzi. BBC Sport. Процитовано 28 листопада 2012.
  7. Nzonzi completes Stoke City move as Goodwillie leaves on loan. Lancashire Telegraph. Процитовано 31 серпня 2012.
  8. Stoke tie up deals for Charlie Adam and Steven Nzonzi. BBC Sport. Процитовано 28 листопада 2012.
  9. Nzonzi Seals Sevilla Switch. Stoke City. 9 липня 2015.
  10. Steven Nzonzi: Stoke City sell midfielder to Sevilla for £7m. BBC. 9 липня 2015.
  11. Atl Madrid 1–0 Las Palmas. 22 серпня 2015. Процитовано 23 серпня 2015.
  12. http://www.ua-football.com/ua/foreign/spain/1485852785-sevilya-prodovzhila-kontrakt-iz-nzonzi.html
  13. Galatasaray: c'est quoi le problème avec Nzonzi? — BFM avec RMC Sport (фр.)
  14. RDC - Sélection : N’Zonzi, « Je ne ferme pas la porte ». Congo Sport. 2011. Архів оригіналу за 2 жовтня 2013. Процитовано 30 серпня 2012.

Посилання[ред. | ред. код]