Стативчине — Вікіпедія

село Стативчине
Країна Україна Україна
Область Луганська область
Район Сватівський район
Рада Павлівська сільська рада
Облікова картка картка 
Основні дані
Засноване 1947 р.
Населення 156[1]
Площа 0,633 км²
Густота населення 246,45 осіб/км²
Поштовий індекс 92223
Телефонний код +380 6462
Географічні дані
Географічні координати 49°35′34″ пн. ш. 38°48′57″ сх. д. / 49.59278° пн. ш. 38.81583° сх. д. / 49.59278; 38.81583Координати: 49°35′34″ пн. ш. 38°48′57″ сх. д. / 49.59278° пн. ш. 38.81583° сх. д. / 49.59278; 38.81583
Середня висота
над рівнем моря
166 м
Найближча залізнична станція Білокуракине
Місцева влада
Адреса ради 92222
Луганська область,
Білокуракинський район,
село Павлівка,
площа Центральна, 1.
Карта
Стативчине. Карта розташування: Україна
Стативчине
Стативчине
Стативчине. Карта розташування: Луганська область
Стативчине
Стативчине
Мапа
Мапа

Стати́вчине — село в Україні, у Білокуракинській селищній громаді Сватівського району Луганської області. Площа села становить 80 га[2].

Історія[ред. | ред. код]

У роки німецько-радянської війни село було окуповане німецько-італійськими військами з червня 1942 по січень 1943 року. Під час Острогозько-Россошанської наступальної операції частинам Південно-Західного фронту Червоної армії була поставлена задача вийти 18 січня 1943 року на лінію Шахове — Нагольна — Дем'янівка — Грицаївка — Гайдуківка. 22 січня 1943 року бійці 388 полку 172 стрілецької дивізії зайняли хутір[3].

Населення[ред. | ред. код]

Населення становить 104 особи, 45 дворів[2].

Вулиці[ред. | ред. код]

У селі існують вулиці: Молодіжна та Садова.

Економіка[ред. | ред. код]

На розпайованих землях колишнього колгоспу утворилось фермерське господарство «Промінь» Лукавенка Володимира Дмитровича[4].

Транспорт[ред. | ред. код]

Село розташоване за 25 км автошляхом від районного центру та за 25 км від залізничної станції Білокуракине, що на лінії Валуйки — Кіндрашівська-Нова. Відстань до обласного центру (Луганськ) — 157 км.

Культура[ред. | ред. код]

Пам'ятники[ред. | ред. код]

Церква[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. За Всеукраїнським переписом 2001 року.
  2. а б Міста і села України. Луганщина: історико-краєзнавчі нариси/ упор. В. В. Болгов. — К: Українська академія геральдики, товарного знаку та логотипу, 2012. — 472 с. — ISBN 978-966-8153-83-9
  3. (рос.) Филоненко С. И., Филоненко А. С. Острогожско-Россошанская операция — «Сталинград на Верхнем Дону». [Архівовано 15 жовтня 2013 у Wayback Machine.]
  4. Сільське господарство Білокуракинського району [Архівовано 14 жовтня 2013 у Wayback Machine.] — інформація Білокуракинської районної державної адміністрації за 2008 рік.

Література[ред. | ред. код]

  1. Історія міст і сіл Української РСР. Луганська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1968.

Посилання[ред. | ред. код]