Заїківка — Вікіпедія

село Заїківка
Країна Україна Україна
Область Луганська область
Район Сватівський район
Громада Білокуракинська селищна громада
Код КАТОТТГ UA44100010060047834
Облікова картка картка 
Основні дані
Засноване 1659
Населення 259[1]
Площа 3,13 км²
Густота населення 66,93 осіб/км²
Поштовий індекс 92243
Телефонний код +380 6462
Географічні дані
Географічні координати 49°27′21″ пн. ш. 38°45′57″ сх. д. / 49.45583° пн. ш. 38.76583° сх. д. / 49.45583; 38.76583Координати: 49°27′21″ пн. ш. 38°45′57″ сх. д. / 49.45583° пн. ш. 38.76583° сх. д. / 49.45583; 38.76583
Середня висота
над рівнем моря
67 м
Водойми р. Біла
Відстань до
районного центру
9 км
Найближча залізнична станція Чумбур
Відстань до
залізничної станції
1,5 км
Місцева влада
Адреса ради 92202,
Луганська область,
смт Білокуракине,
площа Горького, 4
Білокуракинська громада
Карта
Заїківка. Карта розташування: Україна
Заїківка
Заїківка
Заїківка. Карта розташування: Луганська область
Заїківка
Заїківка
Мапа
Мапа

Заї́ківка — село в Україні, у Білокуракинській селищній громаді Сватівського району Луганської області.

Площа села 313,3 га.[2] Селом тече річка Біла, права притока Айдару (басейн Сіверського Дінця).

Історія

[ред. | ред. код]

Село засноване у 1659 році. На початку XVIII століття, після азовських походів Петра I ці землі були віддані князю Борису Куракіну. Його син Олександр Куракін займався освоєнням цих земель в 1730-1760-х роках, розводив на цих землях овець та велику рогату худобу, давав притулок кріпакам-утікачам з України та Росії.

1804 року на хуторі по лівому березі річки Біла налічувалось 18 дворів[3].

1923 року з Олексіївської (Нещеретове, Паньківка, Шапарівка, Грицаївка, Заїківка, Бунчуківка), Білокуракинської і Павлівської волостей був утворений Білокуракинський район.

Під час Голодомору 1932—1933 років за архівними даними в селі загинуло 298 осіб[4].

1937 року введена в експлуатацію залізниця Москва — Донбас[2].

У роки німецько-радянської війни село було окуповане німецько-італійськими військами з 9 липня 1942 по 19 січня 1943 року. У Заїківці діяла партійно-комсомольська група під керівництвом секретаря Білокуракинського райкому КП(б) Ключенкова Л. Т. За час німецької окупації селян відправляли на вантаження піску в Олексіївському кар'єрі. Під час Острогозько-Россошанської наступальної операції частинам Південно-Західного фронту Червоної армії була поставлена задача вийти 18 січня 1943 року на лінію Шахове — Нагольна — Дем'янівка — Грицаївка — Гайдуківка. У січні 1943 року бійці 172 стрілецької дивізії і 115 танкової бригади зайняли село[5].

Постаті

[ред. | ред. код]

Світличний Олександр Григорович (1982—2014) — капітан Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Населення

[ред. | ред. код]

Населення становить 218 осіб, 118 дворів[2].

1885 року на колишньому державному хуторі Олексіївської волості Старобільського повіту проживала 641 особа, було 222 дворових господарства[6]. У 1914 році в селі проживало 1174 особи[7].

Вулиці

[ред. | ред. код]

У селі існують такі вулиці: Зарічна, Підгірна, Радянська[джерело?], Шкільна.

Економіка

[ред. | ред. код]

За радянських часів на землях Заїківки господарював колгосп «Шлях Леніна», за яким було закріплено 4273 га сільськогосподарських угідь, з низ 2717 га орної землі. Основним виробничим напрямком господарства було зернове рослинництво та м'ясо-молочне тваринництво. З підсобних підприємств колгосп мав олійницю з переробки соняшнику.

Транспорт

[ред. | ред. код]

Розташоване за 9 км від райцентру, найближча залізнична станція Чумбур за 1,5 км на лінії Валуйки — Кіндрашівська-Нова. З районним центром зв'язує асфальтований автошлях.

Культура

[ред. | ред. код]

У селі щороку в другу неділю жовтня святкують день села.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. За Всеукраїнським переписом 2001 року.
  2. а б в Міста і села України. Луганщина: історико-краєзнавчі нариси / Упорядник В. В. Болгов. — К: Українська академія геральдики, товарного знаку та логотипу, 2012. — 472 с. — ISBN 978-966-8153-83-9
  3. (рос.) Экономические примечания на Старобельский уезд, 1804 / Сост. С. А. Сычева. – Х., 2008. – 168 с.
  4. Михайличенко В. В., Борзенко М. О., Жигальцева В. Л. Національна книга пам'яті жертв голодомору 1932—1933 років в Україні. Луганська область. [Архівовано 19 квітня 2014 у Wayback Machine.] — Луганськ: Янтар. — 2008. — 921 с.
  5. (рос.) Филоненко С. И., Филоненко А. С. Острогожско-россошанская операция — «Сталинград на Верхнем Дону» [Архівовано 15 жовтня 2013 у Wayback Machine.].
  6. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
  7. Харьковскій календарь на 1914 годѣ. Изданіе Харьковскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Харьковъ. Типографія Губернскаго Правленія. 1914. VI+86+84+86+26+116+140+44 с.(рос. дореф.)

Література

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]