Старий Мізунь — Вікіпедія

село Старий Мізунь
Церква Воздвиження Чесного Хреста (мур.), 1886 р.
Церква Воздвиження Чесного Хреста (мур.), 1886 р.
Церква Воздвиження Чесного Хреста (мур.), 1886 р.
Країна Україна Україна
Область Івано-Франківська область
Район Калуський район
Громада Вигодська громада
Код КАТОТТГ UA26060070160062331
Облікова картка картка 
Основні дані
Засноване 1515
Населення 2879
Площа 17,21 км²
Густота населення 167,29 осіб/км²
Поштовий індекс 77543
Телефонний код +380 3477
Географічні дані
Географічні координати 48°55′14″ пн. ш. 23°52′26″ сх. д. / 48.92056° пн. ш. 23.87389° сх. д. / 48.92056; 23.87389Координати: 48°55′14″ пн. ш. 23°52′26″ сх. д. / 48.92056° пн. ш. 23.87389° сх. д. / 48.92056; 23.87389
Водойми Мізунка
Місцева влада
Адреса ради 77543, Івано-Франківська обл., Калуський р-н, с. Старий Мізунь, вул. Кропивнянська, 2
Карта
Старий Мізунь. Карта розташування: Україна
Старий Мізунь
Старий Мізунь
Старий Мізунь. Карта розташування: Івано-Франківська область
Старий Мізунь
Старий Мізунь
Мапа
Мапа

CMNS: Старий Мізунь у Вікісховищі

Старий Мізунь — село в Вигодській громаді Калуського району Івано-Франківської області України. Неподалік села розташована гідрологічна пам'ятка природи — Болото Ширковець.

Історія[ред. | ред. код]

У податковому реєстрі 1515 року в селі документувалося 8 ланів (близько 200 га) оброблюваної землі[1]. 1939 року тут проживало 5060 мешканців (4520 українців, 280 поляків, 80 латинників, 160 євреїв, 20 німців та інші національності[2]).

У 1944 р. 126 людей вбили угорці.[3]

За даними облуправління МГБ у 1949 р. у Вигодському районі підпілля ОУН найактивнішим було в селі Старий Мізунь.[4]

Відомі люди[ред. | ред. код]

Народились[ред. | ред. код]

Світлини[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Zródla dziejowe. Tom XVIII. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. Cz. I. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. s. 165 — Warszawa: Sklad główny u Gerberta I Wolfa, 1902. — 252 s.
  2. Володимир Кубійович. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939, стор. 21 — Вісбаден, 1983. — 205 с.
  3. Степан МАКАРЧУК. ВТРАТИ НАСЕЛЕННЯ ГАЛИЧИНИ В РОКИ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ (1939-1945)
  4. Реабілітовані історією. ІВАНО-ФРАНКІВСЬКА ОБЛАСТЬ. Книга перша. — Івано-Франківськ: Місто НВ, 2004. — С. 43. — ISBN 966-8090-63-2
  5. Відтинок «Магура». (Калуська округа). Спогади. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 20 жовтня 2015.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Наум Наталія Михайлівна // Видатні діячі культури та мистецтв Буковини. — Вип. 2. — Чернівці, 2012. — С. 22.
  • Вишневська С. Цього тижня минули перші десять днів, як пішла з життя Наталя Наум: [акторка Чернівецького муздрамтеатру] // Версії. — 2004. — 2–4 квіт.
  • Світло Наталі Наум житиме у людських душах: [кіноактриса] //Кіно-Театр. — 2009. — № 1. — С. 46–50.

Посилання[ред. | ред. код]