Список лінійних кораблів Російської імперії та СРСР — Вікіпедія

Список лінійних кораблів Російської імперії та СРСР — перелік лінійних кораблів, які перебували на озброєнні флотів Російської імперії та Радянського Союзу.

Група броненосців російського Чорноморського флоту. Перший — «Святий Євстафій»

Розроблення перших лінкорів розпочалося в Російській імперії у 1906 році. У 1908 році, після міжнародного конкурсу проєктів, був обраний, переважно з політичних причин, проєкт Балтійського заводу. На концепцію розроблення перших російських лінкорів серйозно вплинув досвід російсько-японської війни, зважаючи на намагання керівництва роійського імператорського флоту йти в бій на швидкохідних кораблях з потужною артилерією, що матимуть максимально можливий броньовий захист бойового корабля. Внаслідок цього лінкори типу «Севастополь», закладені в 1909 році в кількості чотирьох одиниць, виявилися невдалим проектом.

Ці кораблі мали потужну рухову установку, яка дозволяла броненосцям розвивати достатньо високу швидкість, і озброювалися потужними артилерійськими системами з 12 305-мм гармат з відмінною баллістикою, розміщених у чотирьох тригарматних баштах у діаметральній площині по всій довжині корпусу. Проте, як з'ясувалося ще до закінчення будівництва, після випробувальних стрільб, проведених у 1913 році, броньовий захист лінкорів типу «Севастополь» виявився незадовільним. Практично, будь-яке зіткнення з серйозним противником було для російських кораблів вкрай небезпечним. Крім того, кораблі відрізнялися низькою мореплавністю, малою дальністю ходу та практично повною відсутністю підводного захисту. Європейські країни вважали їх чимось середнім між лінкорами та лінійними крейсерами та зараховували до специфічного класу «балтійських дредноутів».

Застосування броненосців (лінкорів)[ред. | ред. код]

У російсько-японській війні перший в історії флоту лінкор, який був потоплений вогнем кораблів, став російський лінкор «Ослябя», що затонув разом із половиною свого екіпажу в Цусімській битві.

За роки Першої світової війни броненосці Російської імперії себе майже ніяк не проявили, як бойові одиниці. У Чорному морі зіткнення між російськими та османськими лінкорами обмежувалося незначними сутичками. У Балтійському морі лінкори здебільшого обмежено залучалися до супроводу конвоїв і встановленням оборонних мінних полів; єдиним значним зіткненням ескадр лінійних кораблів була битва біля Моонзундських островів, в якій був втрачений один російський пре-дредноут.

Під час радянсько-фінської Зимової війни радянські броненосці «Марат» і «Жовтнева революція» здійснили кілька спроб нейтралізувати фінські берегові батареї, щоб забезпечити повну морську блокаду. Радянські кораблі завдали незначної шкоди фінським позиціям, і захисники завдали удару у відповідь, заявляючи принаймні один удар по «Марату».

З початком німецько-радянської війни лінкори використвувалися як супровід конвоїв під час евакуації Таллінна та як плавучі батареї за роки блокади Ленінграда. Щільні німецькі та фінські мінні поля та мережі підводних човнів фактично обмежували рух радянського Балтійського флоту у Фінській затоці, змушуючи великі кораблі залишатися на військово-морських базах, по яких завдавала методичних ударів німецьке Люфтваффе. 23 вересня 1941 року німецький пілот «Штуки» Ганс-Ульріх Рудель зрештою потопив «Марат» біля причалів. Тим не менш, лінкор використовувався як нерухома батарея підтримки дій наземних військ протягом решти облоги. Пізніше радянська влада підняла «Марат», і він разом з «Жовтневою революцією» прослужив до 1950-х років.

Лінійні кораблі Російської імперії та СРСР[ред. | ред. код]

Позначення
   Лінкори, що затонули внаслідок бойових дій
   Лінкори, що загинули внаслідок катастрофи
   Лінкори, затоплені екіпажами
   Лінкори, що не були добудовані

Лінійні кораблі Російської імперії[ред. | ред. код]

Пре-дредноути (броненосці)[ред. | ред. код]

№ з/п Зображення Назва Тип Водотоннажність Закладений Спущено на воду Введено в експлуатацію Статус Прим.
Пре-дредноути
1 «Дванадцять апостолів» «Дванадцять апостолів» 8 850 тонн 21 серпня 1889 13 вересня 1890 17 червня 1893 28 січня 1931 року списаний і розібраний на брухт
2 «Наварін» «Наварін» 10 270 тонн 31 травня 1890 20 жовтня 1891 червень 1896 28 травня 1905 року потоплений у Цусімській битві
3 «Три Святителі» «Три Святителі» 13 532 тонни 15 серпня 1891 12 листопада 1893 1896 21 листопада 1925 року списаний на брухт
4 «Сисой Великий» «Сисой Великий» 9 748 тонн 19 травня 1892 1 червня 1894 вересень 1896 28 травня 1905 року потоплений у Цусімській битві
5 «Полтава» «Полтава» 11 685 тонн 19 травня 1892 6 листопада 1894 3 червня 1900 3 червня 1924 року розібраний на брухт
6 «Петропавловськ» 19 травня 1892 9 листопада 1894 1899 13 квітня 1904 року підірвався на японській міні поблизу Порт-Артура і затонув При підриві загинув віцеадмірал С. О. Макаров та художник-баталіст В. В. Верещагін
7 «Севастополь» 19 травня 1892 1 червня 1895 1900 2 січня 1905 року затоплений після капітуляції Порт-Артура
8 «Ростислав» «Ростислав» 10 689 тонн 30 січня 1894 2 вересня 1896 1900 у листопаді 1920 року затоплений у районі мису Єні-Кале під час евакуації з Криму Російської армії Врангеля
9 «Пересвіт» «Пересвіт» 13 534–14 639 тонн 21 листопада 1895 18 травня 1898 серпень 1901 4 січня 1917 року підірвався біля Порт-Саїда на міні, встановленій німецьким ПЧ U-73 7 грудня 1904 року затоплений у Порт-Артурі. Пізніше захоплений японцями та 1912 року введений до строю як панцерник берегової оборони «Сагамі». 1916 року викуплений Росією та знову введений до лав імператорського флоту
10 «Ослябя» 21 листопада 1895 8 листопада 1898 1903 27 травня 1905 року потоплений у Цусімській битві
11 «Побєда» 30 травня 1898 21 лютого 1899 1903 1946 року списаний на брухт 7 грудня 1904 року затоплений у Порт-Артурі. Пізніше піднятий японцями та введений до строю як панцерник берегової оборони «Суо»
12 «Князь Потьомкін-Таврійський» «Князь Потьомкін-Таврійський» 13 107 тонн 10 жовтня 1898 9 жовтня 1900 20 травня 1905 21 листопада 1925 року списаний на брухт з 12 жовтня 1905 — «Пантелеймон», з 13 квітня 1917 — «Потьомкін-Таврійський», з 11 травня 1917 — «Борець за свободу»
13 «Ретвізан» «Ретвізан» 12 985 тонн 29 липня 1899 23 жовтня 1900 грудень 1901 25 липня 1924 року потоплений як корабель-мішень 6 грудня 1904 року затоплений японською артилерією під час обстрілу Порт-Артура; у 1905 році піднятий японцями та введений до строю як «Хідзен». 1923 року виключений зі списків японського флоту
14 «Цесаревич» «Цесаревич» 13 315 тонн 8 липня 1899 23 лютого 1901 31 серпня 1903 21 листопада 1925 року списаний на брухт з 29 березня 1917 року — «Громадянин»
15 «Бородіно» «Бородіно» 14 377 тонн 23 травня 1900 8 вересня 1901 серпень 1904 27 травня 1905 року потоплений у Цусімській битві
16 «Імператор Олександр III» 23 травня 1900 3 серпня 1901 листопад 1903 27 травня 1905 року потоплений у Цусімській битві
17 «Князь Суворов» 8 вересня 1901 25 вересня 1902 27 серпня 1904 27 травня 1905 року потоплений у Цусімській битві
18 «Орел» 1 червня 1900 19 липня 1902 1 жовтня 1904 10 липня 1924 року затоплений як корабель-мішень 28 травня 1905 року захоплений японським флотом; у червні 1907 року введений як панцерник «Івамі»
19 «Слава» 1 листопада 1902 29 серпня 1903 12 червня 1905 4 жовтня 1917 року в ході бою біля Моонзундського архіпелагу зазнав важких ушкоджень, був підірваний екіпажем та посаджений на мілину
20 «Святий Євстафій» «Євстафій» 12 942 тонни 13 листопада 1904 3 листопада 1906 28 травня 1911 21 листопада 1925 року виключений зі складу флоту
21 «Іван Златоуст» 13 листопада 1904 4 травня 1906 1 квітня 1911 21 листопада 1925 року виключений зі складу флоту
22 «Андрій Первозванний» «Андрій Первозванний» 18 878 тонн 11 травня 1905 30 жовтня 1906 10 березня 1911 15 грудня 1923 року списаний на брухт
23 «Імператор Павло І» 27 жовтня 1905 7 вересня 1907 10 березня 1911 22 листопада 1923 року розібраний на брухт

Дредноути та лінійні кораблі[ред. | ред. код]

№ з/п Зображення Назва Тип Водотоннажність Закладений Спущено на воду Введено в експлуатацію Статус Прим.
Дредноути та лінійні кораблі
24 «Гангут» «Севастополь» 24 792 тонни 16 червня 1909 20 жовтня 1911 11 січня 1915 17 лютого 1956 року розібраний на брухт з 27 червня 1925 року «Жовтнева революція»
25 «Петропавловськ» 16 червня 1909 22 вересня 1911 5 січня 1915 4 вересня 1953 року розібраний на брухт з 1921 до 1943 року «Марат», з 1943 до 1950 року «Петропавловськ», з 1950 до 1953 року «Волхов»
16 вересня 1941 року потоплений на стоянці у Кронштадті під час нальоту авіації Люфтваффе німецьким льотчиком-асом Гансом-Ульріхом Рудель; частково піднятий та відновлений як плавуча батарея
26 «Севастополь» 16 червня 1909 10 липня 1911 30 листопада 1914 1956 року розібраний на брухт з 18 березня 1921 до 31 травня 1943 року — «Паризька комуна»
27 «Полтава» 16 червня 1909 23 липня 1911 30 грудня 1914 1949 року розібраний на брухт з 7 січня 1926 року «Фрунзе»
28 «Імператриця Марія» «Імператриця Марія» 23 789 тонн 30 жовтня 1911 19 жовтня 1913 10 червня 1915 20 жовтня 1916 року затонув унаслідок внутрішнього вибуху
29 «Імператриця Катерина Велика» 30 жовтня 1911 6 червня 1913 18 жовтня 1915 18 червня 1918 року затоплений у Цемеській затоці з 18 квітня 1917 року «Свободна Росія»
30 «Воля» 30 жовтня 1911 15 квітня 1914 17 липня 1917 1936 року розібраний на металобрухт з 29 квітня 1917 року «Воля», з 17 жовтня 1919 року «Генерал Алексєєв»[Прим. 1]
31 «Імператор Микола I» «Імператор Микола I» 32 389 тонн 28 квітня 1915 18 жовтня 1916 не введений 28 червня 1927 року розібраний на брухт закладався як «Іоан Грозний»; з 2 липня 1915 року «Імператор Микола I», з 16 квітня 1917 року «Демократія»; з січня 1918 року «Соборна Україна»

Лінійні кораблі СРСР[ред. | ред. код]

Лінійні кораблі[ред. | ред. код]

№ з/п Зображення Назва Тип Водотоннажність Закладений Спущено на воду Введено в експлуатацію Статус Прим.
Лінійні кораблі
32 «Радянський Союз» «Радянський Союз» 65 150 тонн 15 липня 1938 29 травня 1948 року розібраний на брухт
33 «Радянська Україна» 31 жовтня 1938 27 березня 1947 року розібраний на брухт
34 «Радянська Білорусь» 21 грудня 1939 19 жовтня 1940 року розібраний на брухт
35 «Радянська Росія» 22 липня 1940 27 березня 1947 року розібраний на брухт
Лінійні кораблі по репарації
36 «Архангельск» Велика Британія «Рівендж» 33 000 тонн 15 січня 1914 29 квітня 1915 18 квітня 1916 1949 року розібраний на брухт Британський лінкор «Роял Соверін» 30 травня 1944 року прийнятий до складу ВМФ СРСР; 1949 року повернутий Королівському ВМФ Великої Британії
37 «Новоросійськ» Італія типу «Конте ді Кавур» 29 567 тонн 24 червня 1910 15 жовтня 1911 14 травня 1914 29 жовтня 1955 року затонув унаслідок підриву Італійський лінкор «Джуліо Чезаре» 6 лютого 1946 року прийнятий до складу ВМФ СРСР

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Виноски
  1. до 1917 року у складі флоту Російської імперії; з 1918 — у РРФСР, з 1918 — у Німецькій імперії, у 1918 — у Британській імперії, у 1918—1919 — в Українській Державі і УНР; 1919—1924 — у Росії (ЗСПР), у 1924—1936 — у ВМФ СРСР
Джерела

Література[ред. | ред. код]

  • Тарас А. Е. Энциклопедия броненосцев и линкоров. В 4 томах. — Москва: АСТ, 2002. — ISBN 5-17-008844-2.