Сагайдачний Юрій Мусійович — Вікіпедія

Сагайдачний Юрій Мусійович
Народився	1867 Кременчук, Полтавська губернія, Російська імперія
Помер	20 вересня 1917(1917-09-20) Смоленськ, Російська республіка
Країна	Російська імперія
Діяльність	актор, антрепренер
Вчителі	Михайло Старицький

Ю́рій Мусі́йович Сагайда́чний (справжнє прізвище — Шворінь; нар. 1867(1867), Кременчук — пом. 20 вересня 1917, Смоленськ) — український актор і антрепренер.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 1867 року в м. Кременчук Полтавської губернії.

14-річним хлопчиком розпочав свою сценічну кар'єру в трупі Старицького.

Виступав також і на російській сцені, де серед його партнерів був відомий актор Митрофан Іванов-Козельский, а також на єврейській сцені антрепренера Абе Компанійця.

Як актор грав характерні ролі, але в останні роки діяльності перейшов на ролі буфонних коміків.

Понад 30 років очолював театральні колективи: десять років був антрепренером, двадцять років — представником театральних товариств. Був представником Товариства українських артистів, які 1917 року грали в театрі «Мініатюр».

1897—1903 років режисером його російсько-української трупи був Андрій Дубравін.^[1] Відомо, що 1898 року трупа Ю. Сагайдачного виступала в Нікополі, а 1903 року в цьому місті вже виступала самостійна трупа А. Дубравіна, доля якого в майбутньому буде тісно пов'язана з цим містом.^[2]

1911 року його український пересувний театр працював у Мінську.^[3] Зокрема, була показана опера М. Аркаса «Катерина».^[4]

Пішов з життя в Смоленську 20 вересня 1917 після важкої хвороби, залишивши дружину, артистку Мирову, і 17-річного сина.

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

• Ю. М. Сагайдачный // Театр и Искусство, 1917, № 41. — С. 708 (рос.)