French
DeutschРоберт фон Кош — Вікіпедія
| Роберт фон Кош | |
|---|---|
 | |
| Народження | 1856[1] або 5 квітня 1856 Клодзко, Королівство Пруссія |
| Смерть | 1942[1] або 22 грудня 1942 Берлін, Третій Рейх |
| Поховання | Інваліденфрідгоф |
| Країна | .svg){kind=small} Німецька імперія |
| Звання | генерал від інфантерії |
| Війни / битви | Перша світова війна |
| Нагороди |   |
 Роберт фон Кош у Вікісховищі | |
Роберт (фон) Кош (нім. Robert von Kosch) — німецький воєначальник, генерал піхоти, учасник Першої світової війни.
Біографія[ред. | ред. код]
22 квітня 1912 року фон Коша призначили командиром 10-ї піхотної дивізії у Познані[2]. На чолі цієї частини він вступив у Першу світову війну. 8 жовтня 1914 року змінив генерала Германа фон Франсуа на посаді командира 1-го армійського корпусу. Більшість його військової кар'єри пройшла на Східному фронті Першої світової.
20 лютого 1915 року був нагороджений орденом Pour le Merite, а 27 листопада 1915 року отримав до нього дубові гілки. З 11 червня 1915 командир 10-го резервного корпусу. Наприкінці лютого 1916 року був у Верденській битві. 18 серпня був підвищений до генерала піхоти. 28 серпня 1916 року поставлений на чолі 52-го генерального командування (підлеглі йому частини з 28 серпня 1916 року по 19 січня 1918 носили назву Дунайської армії). Успішно керував операціями проти слабкої румунської армії. 1 травня-1 червня 1917 року — виконувач обов'язків командувача 9-ї армії, що брала участь у бойових діях проти Румунії.
Після розпуску Дунайської армії у березні 1918 року брав участь у діях в Україні та боротьбі проти Червоної армії. Був командувачем 52-го армійського корпусу у складі двох дивізій та долучених частин під час Кримської операції[3], вів переговори з Петром Болбочаном на півострові. 30 квітня захопив залишки Чорноморського флоту. 1 травня 1918 року призначений командувачем військ у Тавриді й Криму[2], де урядом був Кримський крайовий уряд. На цій посаді 6 серпня отримав Орден Червоного орла з дубовим листям і мечами. Після закінчення війни він прийняв командування Східною прикордонною вартою, що по суті означало всі сили на схід від Берліну, а 10 січня 1919 року звільнився з військової служби.
Посилання[ред. | ред. код]
- Залесский К. А. Первая мировая война. Биографический энциклопедический словарь. — М., Вече, 2000.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #1025863178 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б Robert Kosch. prussianmachine.com. Процитовано 6 березня 2024.
- ↑ Громенко, Сергій (2018). Забута перемога. Кримська операція Петра Болбочана 1918 року (PDF). Київ: К.І.С. с. 53. ISBN 978-617-684-204-0.