Рискання — Вікіпедія

Никання літака.
Рискання (англ. yaw).

Ри́скання, ника́ння,[1] ни́кання[2] (англ. yaw) — кутові рухи літального апарата, судна, автомобіля відносно вертикальної осі, а також невеликі зміни курсу праворуч або ліворуч, властиві суднам.

Один із трьох кутів (крен, тангаж і рискання), що відповідають кутам Ейлера, які задають поворотне положення літального апарата відносно його центра.

У динаміці польоту рискання (кут рискання) також означає кут повороту корпусу літака в горизонтальний площині, який вираховують від напрямку на північ. Цей кут схожий із курсом, але його відраховують строго згідно з обраною системою координат.

Також рискання (рискливість судна) — властивість судна вільно відхилятися в той чи інший бік від курсу. Вільне рискання в штормових умовах є необхідною умовою для ухилення корабля від сильних косих ударів зустрічних хвиль, але при цьому форма корпусу має забезпечувати усереднену стійкість корабля на курсі. Міру рискливості і стійкості на курсі регулюють розмір і нахил підводної частини форштевня.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Благовєщенський, Олександр С. (2002). Великий російсько-український політехнічний словник. с. 528. рыскание (транспортного стредства) рискання, никання
  2. yaw // Англійсько-українсько-англійський словник наукової мови (фізика та споріднені науки). Частина І англійсько-українська / уклад. О. Кочерга, Є. Мейнарович. — 2010.

Посилання[ред. | ред. код]