Несприятливе рискання — Вікіпедія

Несприятливе (або небажане) рискання літака — природна і небажана тенденція літального апарата рискати в протилежному напрямку до крену. Це зумовлено різницею аеродинамічного опору профілю між піднятим і опущеним вниз елеронами, різницею підйомної сили, а як наслідок і різниці індуктивного опору між правим і лівим крилами, а також протилежним обертанням кожного вектора підйомної сили кожного крила довкола поперечної осі, що пов'язана з траєкторією крену літака. Цей ефект можна значно мінімізувати за допомогою механізмів елеронів, які спеціально створюють більший опір при відхиленні вниз чи вверх або/і механізмів, які автоматично створюють координовані рухи стерна. Оскільки основні причини несприятливого нишпорення змінюються з підйомною силою, будь-який механізм із фіксованою пропорційністю повною мірою зможе вирішити цю проблему для всіх режимів польоту, таким чином при ручному керуванні будь-який літак потребуватиме деякого повороту керма, для підтримки координованого польоту (без бічного ковзання).

Причини[ред. | ред. код]

Несприятливе рискання — це побічний ефект нахилу векторів підйомної сили на крилах через швидкість обертання і застосування елеронів^[1]^:327. Деякі навчальні посібники для пілотів зосереджуються в основному на додатковому опорі, спричиненому опущеним вниз елероном^[2]^[3] і приводять лише коротке ^[4] або непряме ^[5] описання ефектів, спричинених креном. Насправді крен крил створює зазвичай більший ефект, ніж елерони.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

↑ Perkins, Courtland; Hage, Robert (1949). Airplane performance, stability and control. John Wiley and Sons. ISBN 0-471-68046-X.
↑ ^а ^б Langewiesche, Wolfgang (1944). Stick and Rudder. McGraw-Hill. pp. 163—165. ISBN 0-07-036240-8.
↑ ^а ^б Pilot's Handbook of Aeronautical Knowledge Ch. 5 [Архівовано 1 листопада 2012 у Wayback Machine.], Federal Aviation Administration, 2008, p. 5-3, retrieved 2012-12-12
↑ 'Експерт буде приводити аргументи і вказувати на те, що створення ефекту несприятливого нишпорення не може виникати лише за рахунок елеронів; що ці несприятливі рискання зумовлені просто поворотом крил в режимі крену незалежно від того, який механізм змушує крила так рухатись. Але таке пояснення лише дається як достатня відповідь для задачі пілота. Навіть якщо таке пояснення не показує повної правди, воно має рацію, і дозволяє наочно зобразити його на схемі.'^[2]
↑ 'Небажане рискання є результатом диференціального опору і невеликої різниці в швидкості руху лівого і правого крил.'^[3]

[perkins-hage-1] Perkins, Courtland; Hage, Robert (1949). Airplane performance, stability and control. John Wiley and Sons. ISBN 0-471-68046-X.

[langewiesche-2] а ^б Langewiesche, Wolfgang (1944). Stick and Rudder. McGraw-Hill. pp. 163—165. ISBN 0-07-036240-8.

[faa-phoan-3] а ^б Pilot's Handbook of Aeronautical Knowledge Ch. 5 [Архівовано 1 листопада 2012 у Wayback Machine.], Federal Aviation Administration, 2008, p. 5-3, retrieved 2012-12-12

[4] 'Експерт буде приводити аргументи і вказувати на те, що створення ефекту несприятливого нишпорення не може виникати лише за рахунок елеронів; що ці несприятливі рискання зумовлені просто поворотом крил в режимі крену незалежно від того, який механізм змушує крила так рухатись. Але таке пояснення лише дається як достатня відповідь для задачі пілота. Навіть якщо таке пояснення не показує повної правди, воно має рацію, і дозволяє наочно зобразити його на схемі.'^[2]

[5] 'Небажане рискання є результатом диференціального опору і невеликої різниці в швидкості руху лівого і правого крил.'^[3]

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]