Раймундо Орсі — Вікіпедія

Раймундо Орсі
Особисті дані
Народження	2 грудня 1901(1901-12-02)[1][2]
	Авельянеда, Буенос-Айрес, Аргентина
Смерть	6 квітня 1986(1986-04-06) (84 роки)
	Сантьяго, Чилі
Зріст	169
Вага	66
Прізвисько	Мумо, Комета Амстердама
Громадянство	Аргентина Італія
Позиція	нападник
Професіональні клуби*
1918—1928 «Індепендьєнте» 1928—1935 «Ювентус» 176 (77) 1935 «Індепендьєнте» 32 (9) 1936 «Бока Хуніорс» 11 (0) 1937 «Платенсе» 27 (10) 1937 «Альмагро» 23 (13) 1938 Пеньяроль ? (?) 1939—1940 Фламенго 11 (2)
Національна збірна
1924—1928  Аргентина 13 (3) 1929—1935  Італія 35 (13) 1936  Аргентина 1 (0)
* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті.
Раймундо Орсі у Вікісховищі

Раймундо Бібіан «Мумо» Орсі (ісп. Raimundo Bibiani «Mumo» Orsi; 2 грудня 1901, Авельянеда, Аргентина — 6 квітня 1986, Сантьяго, Чилі) — аргентинський і італійський футболіст, нападник. Переможець другого чемпіонату світу.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився в родині італійця та іспанки. В дитинстві, як і решта сусідських дітлахів, вагаь вільний час грав у футбол на вузьких вуличках рідної Авельянеди. Свою яскраву футбольну кар'єру почав у юнацькій команді клубу «Індепендьєнте», вже в шістнадцять років дебютував за основний склад у матчі проти «Расінга». Популярність нападника ззрістала від матча до матчу.

Він діяв на лівому фланзі і приводив публіку в захват своїми стрімкими проходами. Володів невичерпним арсеналом фінтів, завжди користуючись якраз тим, якого не очікували захисники. Його рейди закінчувалися або передачами в центр штрафного майданчика на кого-небудь з партнерів, або власним ударом з гострого кута.

У грудні 1920 року зіграв першу гру в чемпіонаті Аргентини, у тому ж матчі дебютував і Мануель Сеоане. 1922 року «Індепендьєнте» став чемпіоном країни, вперше у своїй історії. В 1927 році клуб зміг повторити це досягнення. Також, тричі поспіль здобував перемоги у кубку Незалежності (1924, 1925, 1926).

У складі національної збірної дебютував 10 серпня 1924 року. У Буенос-Айресі аргентинці зіграли внічию з командою Уругваю. 1927 року збірна Аргентини стала чемпіоном Південної Америки, але Орсі провів лише один матч на турнірі — у півфіналі проти перуанців.

Футбольне визнання прийшло наступного року, на Олімпійських іграх в Амстердамі. Команда впевнено здобувала перемоги над європейськими командами. У фіналі вийшли дві південноамериканські збірні.

Команда Уругваю взяла реванш за поразку на чемпіонаті Південної Америки, хоча для цього довелося проводити додаткови матч — перший, між гідними суперниками, закінчився внічию. Але навіть і після поразки, збірна Аргентини справила величезне враження на футбольну Європу. На гру Орсі звернув увагу Джованні Аньєллі — власник автомобільної компанії ФІАТ і президент футбольної команди «Ювентус».

За перехід гравця італійський клуб заплатив сто тисяч лір, а сам Орсі отримував зарплату у 8 тисяч лір щомісяця^[3]. Також Аньєллі подарував Орсі новенький автомобіль «Fiat 509». Щоправда, через оформлення всіх необхідних паперів, дебют у новій команді відбувся лише через півроку.

Перший «оріунді» в італійському футболу. Незабаром туринський клуб підсилився ще двома аргентинцями: Ренато Чезаріні і Луїсом Монті. У першій половині 30-х років «Ювентус» встановив феноменальний рекорд Серії «А» — п'ять чемпіонських титулів поспіль. Провідними гравцями були воротар Джанп'єро Комбі, захисники Умберто Калігаріс, Вірджиніо Розетта, півзахисники Луїджі Бертоліні, Луїс Монті, Маріо Варльєн, нападники Джованні Феррарі, Раймундо Орсі, Джованні Варльєн, Ренато Чезаріні і Феліче Борель. Очолював команду Карло Каркано. У перших трьох сезонах — найвлучніший гравець команди. Всього зашість сезонів провів 176 лігових матчів, 77 голів.

Італійське «коріння» давало змогу грати і в збірній. У дебютному матчі, 1 грудня 1929 року, проти португальської команди він забив два м'ячі. А через півтора року, в матчі з тими ж португальцями, Орсі забив неймовірний гол, безпосередньо з кутового. Історики футболу вважають, що це був перший гол, забитий саме таким чином.

Вершиною його футбольній біографії став чемпіонат світу 1934 року, хоча участь на цьому турнірі була під великим питанням. 24 грудня 1933 року, у матчі проти «Наполі», отримав тяжку травму: бразилець Жуан Фантоні зламав йому малогомілкову кістку. У лікарні провів шість тижнів, а ще три місяці навіть не тренувався. Однак тренер «Скуадри адзурри» Вітторіо Поццо бачив його в основі своєї команди. Два м'ячі, забиті у першій грі першості проти збірної США, підтвердили правильність рішення італійського наставника.

У фінальному матчі, чехословацькі футболісти відкрили рахунок за 20 хвилин до кінця поєдинку (Антонін Пуч) і мали можливість забити другий м'яч. Глядачі на трибунах римського стадіону притихли, вже не вірячи в те, що італійці зможуть відігратися. До кінця другого тайму залишалося всього 8 хвилин, коли Раймундо Орсі перехитрив на своєму фланзі двох чехословацьких захисників і під гострим кутом вийшов до воріт. М'яч, після його удару, Франтішек Планічка зумів лише зачепити кінчиками пальців. У додатковий час Анджело Ск'явіо забив другий гол, який виявився вирішальним.

За підсумками турніру увійшов до «символічної збірної»:

1935 року Італія розпочала війну в Ефіопії, а на Апеннінах почалася загальна мобілізація. Раймундо Орсі вирішив повернутися до Південної Америки. По одному сезону захищав кольори аргентинських клубів«Індепендьєнте», «Бока Хуніорс», «Платенсе», «Альмагро». Грав за уругвайський «Пеньяроль» і бразильський «Фламенго». 9 серпня 1936 року провів останній матч у складі збірної Аргентини, перемога над уругвайцями з мінімальним рахунком 1:0.

Завершивши кар'єру гравця, працював тренером у клубах Мексики, Аргентини і Чилі, у тому числі «Росаріо Сентраль» «Мендосі», «Атланті».

Досягнення[ред. | ред. код]

• Чемпіон світу (1): 1934
• Срібний олімпійський призер: 1928
• Чемпіон Центральної Європи (2): 1930, 1935
• Чемпіон Південної Америки (1): 1927
• Чемпіон Аргентини (2): 1922, 1926
• Чемпіон Італії (5): 1931, 1932, 1933, 1934, 1935
• Чемпіон Уругваю (1): 1938
• Чемпіон штату Ріо-де-Жанейро (1): 1939

Статистика[ред. | ред. код]

Статистика виступів у «Ювентусі»[ред. | ред. код]

Статистика виступів за збірні[ред. | ред. код]

 Статистика матчів і голів за збірну —  Аргентина

Дата	Місто	Господарі	Результат	Гості	Турнір	Голи	Примітки
10/08/1924	Буенос-Айрес	Аргентина	0 – 0	Уругвай	Товариський матч	-
31/08/1924	Монтевідео	Уругвай	2 – 3	Аргентина	Товариський матч	-
14/07/1927	Монтевідео	Уругвай	0 – 1	Аргентина	Товариський матч	-
29/08/1927	Буенос-Айрес	Аргентина	0 – 1	Уругвай	Товариський матч	-
27/11/1927	Ліма	Перу	1 – 5	Аргентина	Кубок Америки	-	3 титул
01/04/1928	Лісабон	Португалія	0 – 0	Аргентина	Товариський матч	-
29/05/1928	Амстердам	Аргентина	11 – 2	США	ОІ 1928	2
02/06/1928	Амстердам	Аргентина	6 – 3	Бельгія	ОІ 1928	1
06/06/1928	Амстердам	Аргентина	6 – 0	Єгипет	ОІ 1928	-
10/06/1928	Амстердам	Уругвай	1 – 1	Аргентина	ОІ 1928 - Фінал (перший матч)	-
13/06/1928	Амстердам	Уругвай	2 – 1	Аргентина	ОІ 1928 - Фінал (перегравання)	-	2 місце
28/09/1928	Авельянеда	Аргентина	1 – 0	Чилі	Товариський матч	-
09/08/1936	Авельянеда	Уругвай	0 – 1	Аргентина	Товариський матч	-
Усього		Матчів	13		Голів	3

 Статистика матчів і голів за збірну —  Італія

Дата	Місто	Господарі	Результат	Гості	Турнір	Голи	Примітки
01/12/1929	Мілан	Італія	6 – 1	Португалія	Товариський матч	2
09/02/1930	Рим	Італія	4 – 2	Швейцарія	Товариський матч	1
02/03/1930	Франкфурт	Німеччини	0 – 2	Італія	Товариський матч	-
06/04/1930	Амстердам	Нідерланди	1 – 1	Італія	Товариський матч	-
11/05/1930	Будапешт	Угорщина	0 – 5	Італія	Кубок Центральної Європи	-
22/06/1930	Болонья	Італія	2 – 3	Іспанія	Товариський матч	-
25/01/1931	Болонья	Італія	5 – 0	Франція	Товариський матч	-
22/02/1931	Мілан	Італія	2 – 1	Австрія	Кубок Центральної Європи	1
29/03/1931	Берн	Швейцарія	1 – 1	Італія	Кубок Центральної Європи	-
12/04/1931	Порту	Португалія	0 – 2	Італія	Товариський матч	1
19/04/1931	Більбао	Іспанія	0 – 0	Італія	Товариський матч	-
20/05/1931	Рим	Італія	3 – 0	Шотландія	Товариський матч	1
15/11/1931	Рим	Італія	2 – 2	Чехословаччина	Кубок Центральної Європи	-
13/12/1931	Турин	Італія	3 – 2	Угорщина	Кубок Центральної Європи	1
14/02/1932	Неаполь	Італія	3 – 0	Швейцарія	Кубок Центральної Європи	-
20/03/1932	Відень	Австрія	2 – 1	Італія	Кубок Центральної Європи	-
10/04/1932	Париж	Франція	1 – 2	Італія	Товариський матч	-
08/05/1932	Будапешт	Угорщина	1 – 1	Італія	Кубок Центральної Європи	-
28/10/1932	Прага	Чехословаччина	2 – 1	Італія	Кубок Центральної Європи	-
27/11/1932	Мілан	Італія	4 – 2	Угорщина	Товариський матч	2
01/01/1933	Болонья	Італія	3 – 1	Німеччина	Товариський матч	-
12/02/1933	Брюссель	Бельгія	2 – 3	Італія	Товариський матч	-
02/04/1933	Женева	Швейцарія	0 – 3	Італія	Кубок Центральної Європи	-
07/05/1933	Флоренція	Італія	2 – 0	Чехословаччина	Кубок Центральної Європи	-
13/05/1933	Рим	Італія	1 – 1	Англія	Товариський матч	-
22/10/1933	Будапешт	Угорщина	0 – 1	Італія	Кубок Центральної Європи	-
03/12/1933	Флоренція	Італія	5 – 2	Швейцарія	Кубок Центральної Європи	1
27/05/1934	Рим	Італія	7 – 1	США	Mondiali	2
31/05/1934	Флоренція	Італія	1 – 1	Іспанія	Mondiali	-
01/06/1934	Флоренція	Італія	1 – 0	Іспанія	Mondiali	-
03/06/1934	Мілан	Італія	1 – 0	Австрія	Mondiali	-
10/06/1934	Рим	Італія	2 – 1 д.ч.	Чехословаччина	Mondiali	1	1 титул
14/11/1934	Лондон	Англія	3 – 2	Італія	Товариський матч	-
09/12/1934	Мілан	Італія	4 – 2	Угорщина	Товариський матч	-
24/03/1935	Відень	Австрія	0 – 2	Італія	Кубок Центральної Європи	-
Усього		Матчів	35		Голів	13

Фінал чемпіонату світу 1934 року:

10 червня 1934 17:30 UTC+1

Італія	2 – 1	Чехословаччина
Орсі  81' Ск'явіо  95'	Протокол	76' Пуч

«Стадіо Націонале ПНФ», Рим Глядачів: 45,000 Арбітр: Іван Еклінд (Швеція)

Італія: Джанп'єро Комбі, Еральдо Мондзельйо, Луїджі Аллеманді, Аттіліо Ферраріс, Луїс Монті, Луїджі Бертоліні, Енріке Гвайта, Джузеппе Меацца, Анджело Ск'явіо, Джованні Феррарі, Раймундо Орсі.

Чехословаччина: Франтішек Планічка, Йозеф Чтиршокий, Ладислав Женишек, Рудольф Крчил, Штефан Чамбал, Йозеф Коштялек, Антонін Пуч, Олдржих Неєдлий, Їржі Соботка, Франтішек Свобода, Франтішек Юнек.

Статистика виступів у кубку Мітропи[ред. | ред. код]

№	Розіграш	Стадія	Дата та місце проведення	Команда 1	Рахунок	Команда 2	Голи та інші дії
1	1931	1/4	12.07.1931, Турин	Ювентус	2:1	Спарта (Прага)
2	1931	1/4	22.07.1931, Прага	Спарта (Прага)	1:0	Ювентус
3	1931	1/4 перегр.	2.09.1931, Відень	Спарта (Прага)	3:2	Ювентус	20'
4	1932	1/4	25.06.1932, Турин	Ювентус	4:0	Ференцварош	14'
5	1932	1/4	03.07.1932, Будапешт	Ференцварош	3:3	Ювентус	25'
6	1932	1/2	6.07.1932, Прага	Славія (Прага)	4:0	Ювентус
7	1932	1/2	10.07.1932, Турин	Ювентус	2:0	Славія (Прага)	41' (пен.)
8	1933	1/4	22.06.1933, Будапешт	Уйпешт	2:4	Ювентус	76'
9	1933	1/4	29.06.1933, Турин	Ювентус	6:2	Уйпешт	30'  72'  74' (пен.)  78'
10	1933	1/2	09.07.1933, Відень	Аустрія (Відень)	3:0	Ювентус
11	1933	1/2	16.07.1933, Турин	Ювентус	1:1	Аустрія (Відень)
12	1934	1/8	17.06.1934, Турин	Ювентус	4:2	Тепліцер
13	1934	1/8	24.06.1934, Тепліце	Тепліцер	0:1	Ювентус
14	1934	1/4	01.07.1934, Будапешт	Уйпешт	1:3	Ювентус
15	1934	1/4	08.07.1934, Турин	Ювентус	1:1	Уйпешт
16	1934	1/2	25.07.1934, Відень	Адміра (Відень)	3:1	Ювентус	86'
17	1934	1/2	29.07.1934, Генуя	Ювентус	2:1	Адміра (Відень)	32'
Всього у кубку Мітропи					17		11

Примітки[ред. | ред. код]

1. ↑ FBref
   d:Track:Q56239490
2. ↑ BDFA
   d:Track:Q19368470
3. ↑ Для порівняння: чоловічий костюм коштував 90 лір, а середня заробітна плата в Італії близько 220 лір

Посилання[ред. | ред. код]

• Матчі Орсі за збірні
• Профіль sports-reference.com
• Стаття storiedicalcio.altervista.org
• Стаття blogspot.com
• Профіль (анг.) . National Football Teams. Процитовано 27 листопада 2016.
• Профіль (анг.) . EU-Football.info. Процитовано 27 листопада 2016.

п о р Склад збірної Аргентини з футболу на чемпіонаті Південної Америки 1927 — чемпіони ЗХ Бідольйо • ВР Боссіо • НП Каррікаберрі • ВР Діас • ПЗ Еварісто • НП Феррейра • ПЗ Фосса • НП Луна • НП Мальйо • ПЗ Монті • НП Очоа • НП Орсі • ЗХ Реканатіні • НП Сеоане • ПЗ Сумельсу • Тренер: Хосе Лаго Мільйон

п о р Склад збірної Аргентини з футболу на Літніх Олімпійських іграх 1928 — 2-ге місце в Боссіо • в Діас • з Елман • з Бідольйо • з Орландіні • з Патерностер • з Вайсмюллер • з Сумельсу • пз Каландра • пз Еварісто • пз Луна • пз Медічі • пз Монті • пз Очоа • пз Перінетті • н Каррікаберрі • н Черро • н Феррейра • н Гайнсарайн • н Орсі • н Пердукка • н Тарасконі • Тренер: Хосе Лаго Мільян

п о р Склад збірної Італії з футболу на чемпіонаті світу 1934 — чемпіони В Каванна • В Комбі • В Мазетті • З Аллеманді • З Калігаріс • З Мондзельйо • З Розетта • П Бертоліні • П Кастеллацці • П Феррарі • П Ферраріс • П Меацца • П Монті • П Піцціоло • П Варльєн • Н Аркарі • Н Борель • Н Демарія • Н Гвайта • Н Гварізі • Н Орсі • Н Ск'явіо • Тренер: Вітторіо Поццо

п о р Найкращі бомбардири кубка Мітропи (1927-1940) 1927: Сильний (5)  | 1928: Такач (10)  | 1929: Авар (10)  | 1930: Меацца (7)  | 1931: Гілтль (7)  | 1932: Чезаріні (5)  | 1933: Орсі, Клоз, Меацца, Сінделар (5)  | 1934: Регуццоні (10)  | 1935: Шароші (9)  | 1936: Меацца (10)  | 1937: Шароші (12)  | 1938: Біцан (10)  | 1939: Женгеллер (9)  | 1940: Шароші (5)

Портал «Біографії»   Портал «Футбол»