Хуан Мальйо — Вікіпедія

Хуан Фелікс Хосе Мальйо
Хуан Мальйо в формі «Сан-Лоренсо»
Особисті дані
Народження	22 лютого 1904(1904-02-22)
	Буенос-Айрес, Аргентина
Смерть	6 травня 1964(1964-05-06) (60 років)
	Буенос-Айрес
Громадянство	Аргентина
Позиція	нападник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г) 1922 «Альмагро»  ? (?) 1923–1925 «Сан-Лоренсо»  ? (?) 1925 «Нуева Чикаго»  ? (?) 1926–1930 «Сан-Лоренсо» 173 (75[1]) 1931 «Хімнасія і Есгріма» 6 (1) 1931 «Феррокаррилес дель Естадо» ? (?) 1931–1932 «Ювентус» 17 (6) 1933 «Чакаріта Хуніорс» 10 (4) 1934 «Ферро Карріль Оесте» 1 (1) 1935 «Велес Сарсфілд» 2 (0)
Національна збірна
Роки Збірна І (г) 1925–1931 Аргентина 9 (6)
* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті.
Хуан Фелікс Хосе Мальйо у Вікісховищі

Хуан Мальйо (ісп. Juan Maglio, 22 лютого 1904, Буенос-Айрес — 6 травня 1964, Буенос-Айрес) — аргентинський футболіст, що грав на позиції нападника.

Виступав, зокрема, за клуби «Сан-Лоренсо», «Ювентус», а також національну збірну Аргентини.

Чемпіон Південної Америки в складі збірної. Чемпіон Аргентини і чемпіон Італії.

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

У дорослому футболі дебютував 1922 року виступами за команду «Альмагро». Згодом з 1923 по 1925 рік грав у складі команд «Сан-Лоренсо» та «Нуева Чикаго».

Далі знову грав за «Сан-Лоренсо», до складу якого повернувся 1926 року. Цього разу відіграв за команду з Буенос-Айреса наступні чотири сезони своєї ігрової кар'єри. У складі «Сан-Лоренсо» був одним з головних бомбардирів команди, маючи середню результативність на рівні 0,43 гола за гру першості. Викликався у збірну. В 1927 році став у складі клубу чемпіоном Аргентини, коли клуб лише на одне очко випередив «Боку Хуніорс».^[2]

Протягом 1931 року захищав кольори клубів «Хімнасія і Есгріма» і «Феррокаррилес дель Естадо», після чого отримав запрошення від італійського клубу «Ювентус». Дебютував у офіційному матчі проти «Спарти» у кубку Мітропи.^[3] Цей матч був переграванням на стадії чвертьфіналу, після того як клуби обмінялись домашніми перемогами (2:1, 0:1). Мальйо вийшов в основному складі на позиції центрального нападника, змінивши Джованні Веккіну. На 37-й хвилині першого тайму Мальйо був вилучений з поля, а його команда програла з рахунком 2:3.^[4] Провів у складі «Ювентуса» один сезон, виборовши титул чемпіона Італії.

Повернувся на батьківщину, де виступав у 1932—1934 років у клубах «Чакаріта Хуніорс» та «Ферро Карріль Оесте». Завершив ігрову кар'єру в команді «Велес Сарсфілд», за яку виступав протягом 1935 року.

Виступи за збірну[ред. | ред. код]

1925 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Аргентини.

У складі збірної був учасником Чемпіонату Південної Америки 1927 року у Перу, здобувши того року титул континентального чемпіона. Мальйо зіграв в двох матчах турніру з трьох на позиції правого інсайда проти Уругваю (3:2) і Перу (5:1).^[5] В поєдинку з перуанцями забив два голи.

Загалом протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 7 років, провів у її формі 9 матчів, забивши 6 голів.

Помер 6 травня 1964 року на 61-му році життя у місті Буенос-Айрес.

Статистика виступів[ред. | ред. код]

Статистика виступів у кубку Мітропи[ред. | ред. код]

№	Розіграш	Стадія	Дата та місце проведення	Команда 1	Рахунок	Команда 2	Голи та інші дії
1	1931	1/4 перегр.	2.09.1931, Відень	Спарта (Прага)	3:2 [Архівовано 10 серпня 2020 у Wayback Machine.]	Ювентус	37'
Всього у кубку Мітропи					1		0

Титули і досягнення[ред. | ред. код]

• Чемпіон Аргентини (1):

«Сан-Лоренсо»: 1927

• Чемпіон Італії (1):

«Ювентус»: 1931–1932

• Чемпіон Південної Америки (1):

Аргентина: 1927

Примітки[ред. | ред. код]

п о р Склад збірної Аргентини з футболу на чемпіонаті Південної Америки 1927 — чемпіони ЗХ Бідольйо • ВР Боссіо • НП Каррікаберрі • ВР Діас • ПЗ Еварісто • НП Феррейра • ПЗ Фосса • НП Луна • НП Мальйо • ПЗ Монті • НП Очоа • НП Орсі • ЗХ Реканатіні • НП Сеоане • ПЗ Сумельсу • Тренер: Хосе Лаго Мільйон

Це незавершена стаття про футболіста. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.