Південь — Вікіпедія

Ця стаття про сторону світу. Про пору доби див. Полудень.

Пі́вдень також: південна точка — сторона світу та одна з головних точок горизонту, точка де перетинаються математичний горизонт з небесним меридіаном, найближча до Південного полюсу Землі (прот. північ)^[1].

В українській мові позначається як Пд. S — міжнародне позначення (від нім. Süd, англ. South, фр. sud).

На карті Землі південь найчастіше розташований знизу (проте відомі й перевернуті карти).

Походження терміна[ред. | ред. код]

Частина світу, де знаходиться сонце у середині дня, у південь^[2].

Значення в різних культурах[ред. | ред. код]

В багатьох країнах південь символізує вогонь, пристрасть, мужність, сонячну та місячну енергії. Але в Єгипті й Індії — ніч, пекло, символ жіночого початку^[3].

У китайців[ред. | ред. код]

Традиційний для китайського вчення феншуй компас Лопань показує не на Північний полюс Землі. Голка лопань вказує на південний магнітний полюс. Безпосередньо китайське слово компас (кит. 指南针), переводиться як «голка, яка вказує на південь».

В інків[ред. | ред. код]

Просторово південь у інків знаходився зверху, а північ — знизу (згідно з «Повідомленням кіпукамайоків», першою індійською хронікою Перу, 1542)^[4].

Примітки[ред. | ред. код]

↑ Південь // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
↑ Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 4 : Н — П / укл.: Р. В. Болдирєв та ін. ; ред. тому: В. Т. Коломієць, В. Г. Скляренко. — 656 с. — ISBN 966-00-0590-3.
↑ Джек Тресиддер. СЛОВАРЬ СИМВОЛОВ (18)
↑ Хуан де Бетансос^[en], кипукамайоки Кальапиньа, Супно та ін. (3 січня 2010). Повідомлення про Походження і Правління Інків, 1542 г. www.kuprienko.info (А. Скромницький). ISBN 84-86547-71-7. Архів оригіналу за 5 грудня 2012. Процитовано 17 листопада 2012. {{cite web}}: Явне використання «та ін.» у: |author= (довідка)

Посилання[ред. | ред. код]

[1] Південь // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.

[2] Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 4 : Н — П / укл.: Р. В. Болдирєв та ін. ; ред. тому: В. Т. Коломієць, В. Г. Скляренко. — 656 с. — ISBN 966-00-0590-3.

[3] Джек Тресиддер. СЛОВАРЬ СИМВОЛОВ (18)

[4] Хуан де Бетансос^[en], кипукамайоки Кальапиньа, Супно та ін. (3 січня 2010). Повідомлення про Походження і Правління Інків, 1542 г. www.kuprienko.info (А. Скромницький). ISBN 84-86547-71-7. Архів оригіналу за 5 грудня 2012. Процитовано 17 листопада 2012. {{cite web}}: Явне використання «та ін.» у: |author= (довідка)

[1]

[2]

[3]

[4]