Провен (Сена і Марна) — Вікіпедія

Провен
Provins

 
Країна Франція Франція
Регіон Іль-де-Франс 
Департамент Сена і Марна 
Округ Провен
Кантон Провен
Код INSEE 77379
Поштові індекси 77160
Координати 48°33′37″ пн. ш. 3°17′56″ сх. д.H G O
Висота 86 - 168 м.н.р.м.
Площа 14,72 км²
Населення 11 958 (01.01.2021[1])
Густота 812,4 ос./км²
Розміщення
Провен (Сена і Марна). Карта розташування: Франція
Провен (Сена і Марна)
Влада
Мер
Мандат
Olivier Lavenka
2020-2026

Мапа

Прове́н (фр. Provins) — муніципалітет у Франції, у регіоні Іль-де-Франс, департамент Сена і Марна. Населення — 11 958 осіб (01.01.2021)[1].

Муніципалітет розташований на відстані[2] близько 80 км на південний схід від Парижа, 50 км на схід від Мелена.

Історія[ред. | ред. код]

Панорама з Цезарська башти

Перша згадка міста Провен в історичних документах стосується 802 року, проте місто, безперечно, значно давніше. З того часу збереглися деякі фортифікаційні споруди. Старе місто на пагорбі до сьогодні оточене середньовічними мурами. Провен знаходився на перетині важливих торговельних шляхів (Північ-Південь та Схід-Захід) і в XIII столітті був місцем проведення щорічного ярмарку, можливо, найбільшого не тільки в Шампані, але і у всій Франції. У той час населення міста було разів у сім-вісім більше, ніж у наші дні. Місто відоме виробництвом вовни. Провен також вважається столицею трояндового промислу. Тут досі можна придбати трояндове варення (confiture de pétales de rose), трояндовий мед (miel à la rose de Provins) та трояндові цукерки. У 1239 році Тібо IV Шампанський (1201–1253) привіз із хрестового походу Дамаську троянду. З неї було виведено багато нових сортів троянд. Едмун Горбань, як сюзерен цього міста, взяв червону троянду за родинний герб Ланкастерів. Наприкінці XIII століття у Провені зіпсувалися відносини з графами шампанським, місто позбулося своїх торгових привілеїв, а разом з ними й економічного значення.

Пам'ятки[ред. | ред. код]

Провен має статус «міста мистецтв та історії», а з 2001 року занесений до Списку світової спадщини ЮНЕСКО. Міський мур, споруджений між 1226 і 1314 роками, має довжину 1200 м і 22 башти.

Найважливіші пам'ятки:

  • Цезарська башта (12 ст.) та руїни церкви Сент-Аюл
  • Церква Сен-Кір'яс (12 ст.)
  • Башта Нотр-Дам-дю-Валь (1544)
  • Готель Золотий Хрест (1264-1270) - найдавніший готель Франції.
  • Отель Волуїзан (13 ст.)

Під старим містом збереглася розгалужена мережа тунелів, відкритих зараз для відвідування. Вони згадуються в романі Умберто Еко «Маятник Фуко».

Нижнє місто, засноване ченцями, менш багате на пам'ятки історії.

Демографія[ред. | ред. код]

Динаміка населення (INSEE ):

Розподіл населення за віком та статтю (2006)[3]:

Стать Всього До 15 років 15-24 25-44 45-64 65-85 Понад 85
Чоловіки 5543 1112 937 1433 1307 668 86
Жінки 6326 1102 919 1537 1385 1130 253


Економіка[ред. | ред. код]

2010 року серед 7660 осіб працездатного віку (15—64 років) 5498 були активними, 2162 — неактивними (показник активності 71,8%, у 1999 році було 70,2%). З 5498 активних мешканців працювали 4433 особи (2338 чоловіків та 2095 жінок), безробітними було 1065 (551 чоловік та 514 жінок). Серед 2162 неактивних 761 особа була учнем чи студентом, 527 — пенсіонерами, 874 були неактивними з інших причин[4].

У 2010 році в муніципалітеті числилось 5268 оподаткованих домогосподарств, у яких проживали 11781,5 особи, медіана доходів виносила 15 411 євро на одного особоспоживача[5]

Уродженці[ред. | ред. код]

Сусідні муніципалітети[ред. | ред. код]

Галерея зображень[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Зареєстроване населення 2021. Національний інститут статистики і економічних досліджень Франції. 29 грудня 2023.
  2. Фізичні відстані розраховані за координатами муніципалітетів
  3. Population selon le sexe et l'âge...2006 [Населення за статтю та віком...2006] (фр.) . INSEE. Архів оригіналу за 4 вересня 2012. Процитовано 27 червня 2011.
  4. Base chiffres clés : emploi - population active 2010 [Базові показники: зайнятість та активність населення 2010 року] (фр.) . INSEE. Процитовано 15 листопада 2013. (наближені дані, тимчасова зайнятість 1999 року врахована частково)
  5. Revenus fiscaux des ménages en 2010 [Оподатковані доходи домогосподарств у 2010 році] (фр.) . INSEE. Процитовано 18 жовтня 2013. Діти та онуки які проживали у двох місцях враховані як 0,5 особи в обох місцях проживання. Перша особа у домогосподарстві це один особоспоживач (ОС), інші дорослі — по 0,5 ОС, діти до 14 років — по 0,3 ОС.