Пнятин — Вікіпедія

село Пнятин
Країна Україна Україна
Область Львівська область
Район Львівський район
Громада Перемишлянська міська громада
Код КАТОТТГ UA46060330420072393
Основні дані
Засноване 1600
Населення 203
Площа 1,94 км²
Густота населення 104,64 осіб/км²
Поштовий індекс 81232
Географічні дані
Географічні координати 49°38′49″ пн. ш. 24°41′24″ сх. д. / 49.64694° пн. ш. 24.69000° сх. д. / 49.64694; 24.69000Координати: 49°38′49″ пн. ш. 24°41′24″ сх. д. / 49.64694° пн. ш. 24.69000° сх. д. / 49.64694; 24.69000
Середня висота
над рівнем моря
332 м
Місцева влада
Карта
Пнятин. Карта розташування: Україна
Пнятин
Пнятин
Пнятин. Карта розташування: Львівська область
Пнятин
Пнятин
Мапа
Мапа

Пня́тин — село в Україні, у Перемишлянській міській громаді Львівського району Львівської області.. Населення становить 203 особи.

Географія[ред. | ред. код]

У селі бере початок річка Ладанці, права притока Марушки.

Історія[ред. | ред. код]

У податковому реєстрі 1515 року село згадується як спустошене[1]. У 1552 році власником села був Львівський архієпископ, у 1661 році власниками села були Бидльовський та Тиравський, а 1711 року — пан Калиновський[2].

Боротьба УПА[ред. | ред. код]

Відв'язавшися (мова про бій під Уневом) від большевиків, 30 вересня 1944 року в год. 24-тій цілий курінь форсовним маршем пішов лісами поміж Липівцями та Боршевом і в год. 10-тій дня 1 жовтня 1944 року став на короткий відпочинок в лісі коло с. Пнятина. Стрільці змучені цілоденним боєм і десятигодинним маршем положилися відпочивати, а кухарі варити обід. В часі обіду в год. 16 розвідка донесла, що до с. Пнятина приїхали танки. Курінний Яструб, не чекаючи кінця обіду дав наказ готовитися до відходу і виїздити таборами в напрямі Полюхова. Коли переднє забезпечення вийшло з лісу і доходило до залізничного тору, то побачили три танки, які перетинали куреневі дорогу відступу. Побачивши танки, переднє забезпечення і табор повернули до лісу. На наказ курінного всі відділи зайняли становища і мали завдання не пустити ворога до лісу. Курінний Яструб, взявши зі собою протитанковий кріс, пішов у бойову лінію і особисто одним пострілом в танк збив його зі шляху та знешкодив, чим примусив інші танки перестати під'їздити до лісу. Большевики, догонивши нас танком коло с. Пнятина мали завдання зв'язати нас зі собою боєм, притримати в лісі до другого дня і підтягнути більші сили, щоб нас зліквідувати. Ворог обставив всі лісові дороги, щоби нам віддати відступ до більших комплексів лісу, але ми, дочекавши вечора, тихо вийшли з лісу, не натрапивши на жодну ворожу заставу і пішли в південно-східному напрямі. Як виявилося пізніше большевики про наш відхід не знали, бо на другий день почали наступати на ліс з кількох сторін і натрапивши на других розпочали сильну стрілянину між собою. Бій між ними тривав досить довго і як орієнтуватися на розмові цивільного населення, мали великі втрати вбитими і раненими. Остаточно по кількагодинному бою якось порозумілися і втративши по «бандерівцях» слід, завернули до Перемишлян. В бою під с. Пнятином з нашого боку загинуло — семеро стрільців, поранено — трьох стрільців. В бою під с. Уневом і в облаві під с. Пнятином брало участь 1000 большевиків, які маючи танки не могли розбити нашого відділу. Загальні втрати большевиків стверджені остаточно нашою розвідкою виносять 353 вбитих і поранених[3].

2 січня 1948 року підрозділ НКВС проводив в околицях села облаву.

6 січня 1948 року підрозділ НКВС у складі 8 чоловік зайшли в хату, де були 2 повстанці. Повстанці вбили 2-х (один з них капітан) ще двох поранили. Бійці УПА відступили без втрат. Господиню дому комуністи арештували, її майно конфіскували. Пізніше її звільнили.

10 січня 1948 року комуністи знову проводили в селі облаву. В господарствах селян валили печі, розбирали загати, грабували. Награбоване майно вантажили у підводи та відправляли у район. У священника забрали м'ясні припаси. Під час облави було заарештовано 7 осіб. Пізніше їх звільнили.[4]

Церква[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Zródla dziejowe. Tom XVIII. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. Cz. I. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. s. 154 — Warszawa: Sklad główny u Gerberta I Wolfa, 1902. — 252 s. (пол.)
  2. Смерека Б. В. Описово-статистичні джерела про заселення та адміністративно-територіальний устрій Львівської землі Руського воєводства у XVI-XVIII ст.: Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук. — Київ : Інститут української археографії та джерелознавства імені М. С. Грушевського НАН України, 2016. — С. 334.
  3. Літопис УПА. Воєнна округа Лисоня
  4. Звіт по Рогатинському району за січень-березень 1948р., поданий "64-24М" 1.4.1949р. http://avr.org.ua/viewDoc/9237. АЦДВР - Ф. 9. - Т. 18. 1949. Архів оригіналу за 10 січня 2021. Процитовано 8 січня 2021.

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]