Костенів — Вікіпедія

село Костенів
Країна Україна Україна
Область Львівська область
Район Львівський район
Громада Перемишлянська міська громада
Код КАТОТТГ UA46060330240085774
Основні дані
Засноване 1500
Населення 286
Площа 1,77 км²
Густота населення 161,58 осіб/км²
Поштовий індекс 81245
Географічні дані
Географічні координати 49°35′41″ пн. ш. 24°35′47″ сх. д. / 49.59472° пн. ш. 24.59639° сх. д. / 49.59472; 24.59639Координати: 49°35′41″ пн. ш. 24°35′47″ сх. д. / 49.59472° пн. ш. 24.59639° сх. д. / 49.59472; 24.59639
Середня висота
над рівнем моря
274 м
Місцева влада
Адреса ради 81244, Львівська обл., Перемишлянський р-н, с. Брюховичі
Карта
Костенів. Карта розташування: Україна
Костенів
Костенів
Костенів. Карта розташування: Львівська область
Костенів
Костенів
Мапа
Мапа

CMNS: Костенів у Вікісховищі

Ко́стенів — село в Україні, у Львівському районі Львівської області. Населення становить 286 осіб. У селі є церква, школа, річка. озеро.

Географія[ред. | ред. код]

Через село тече річка Домброва, ліва притока Гнилої Липи.

Історія[ред. | ред. код]

В околицях села було знайдено скарб римських монет. Перша писемна згадка про село відноситься до 1600 року.

Відомо, що в 1600 р. село платило податок з одного лану землі (лан-близько 20 га). Костенів належав до маєтків дрібної шляхти.

У 1628 р. на військовому огляді шляхти у Львові був Іван Каліцький з Костенева в супроводі слуг. На черговому огляді в квітні 1630 р. його місце зайняв Станіслав Струлович. Є скарга у Львівському міському суді з 1667 р. двох селян з Костенева — Тимка Берези та Гриця Гвоздика. Від імені громади села, вони жалілися на утиски орендаря Йосипа Білінча, що відбирав у них землю, змушував до понаднормової панщини. У тому році село грабували загони польського війська, що 4 рази проходило через село. Солдати розбивали комори, брали все, що їм подобалось. Рятуючись від побоїв та насильства селяни тікали в навколишні ліси. Загальна вартість одних лиш забраних речей становила близько 700 золотих (для порівняння вгодована свиня коштувала 18 злотих). На початку XVIII ст. село перебувало у володінні Войцеха Лося. В 1740 р. в селі нараховувалось 30 господарств, була церква Івана Богослова.

Відомо, що весною 1772 р. дідич Костенева, Білки та Плетенич Юзеф Лось повідомляв митрополита Льва Шептинського, що Костенівський священик є надто старим і просив прислати йому помічника о. Василя Стуницького.

В 1773 р. в селі було 42 хати. Селяни мали 72 коней, 30 волів, 51 корову, 48 телят, 49 свиней, у середньому одно господарство висіло 1.5 корця озимини та 3 корці ярини. Сіна з своїми сінокосів селяни збирали на 2 вози. Дідич повинен був отримати із сула 4012 днів панщини, 194 курки, 4.5 горця меду та 199 золотих грошового податку.

В 1775 р. весь прибуток з села становив 1594 золотих на рік, у тому числі 800 золотих з корчми. Кури тоді коштували 3 гроші, вулик з бджолами та медом — 6 золотих.

В 1820 р. в Костеневі був фільварок, корчма, виннища, млин, церква. Всього було 52 жилих будинків, сільські поля займали 1983 морги, луки 564 морги, пасовища 57 морги, ліси 20 моргів.

В 1861 р. громада с. Костенева та Білки писали митрополиту Григорію Якимовичу лист із 140 підписами, якими доручали йому представляти і відстоювати перед цісарем свої інтереси. У цьому же році громада села пожертвувала 3 золотих для політичної організації «Народний дім» у Львові.

28 серпня 1861 р. в селі була заснована привільна школа. Церковна консисторія визначила вчителів. Платили 105 римських на рік, 24 зерна, 8 сагів дров, 8 арів городу.

У 1867 р. до школи ходило 18 дівчаток та 17 хлопців.

8 липня 1897 р. газета «Діло» писала, що багато людей із Костенева поїхали на заробітки до Бразилії.

В 1904 році в селі проживали 454 особи. Власником земель в селі був Руський народний дім зі Львова.

Перед початком 1-світової війни в 1913 р. в селі проживало 573 чоловіків, існувало товариство «Просвіта», «Пожежна дружина», громадська крамниця. У школі навчалось 90 учнів.

У 1926 р. Михайло Качеровський поновлює діяльність читальні, до якої надходило три періодичні видання. Через 10 років читальна нараховувала 42 члени, а в бібліотеці було 300 книг. В 1938 р. в селі нараховувалось 90 господарств.

Церква[ред. | ред. код]

Дерев'яна церква св. Йоана Богослова (1830 р.), котру почергово використовують громади ПЦУ (Перемишлянський деканат, Львівська єпархія ПЦУ) і УГКЦ (Перемишлянський деканат, Стрийська єпархія УГКЦ). Храм внесено до реєстру пам'яток місцевого значення за охоронним номером 485/1-М. 1902 року церкву відвідав глава УГКЦ Андрей Шептицький, підтвердженням цього є його власноручний підпис в «Апостолі»

Відомі люди[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. І. Чорновол. 199 депутатів Галицького сейму. — Львів: Тріада плюс, 2010. — 228 с.; іл. — C. 185
  2. П. Гуцал. Телішевський Костянтин Гнатович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2010. — Т. 4 : А — Я (додатковий). — 788 с. — ISBN 978-966-528-318-8. — С. 612

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]