Патріарх Московський і всієї Русі — Вікіпедія

Патріарх Московський і всієї Русі
рос. Патриарх Московский и всея Руси
Монограма патріарха Московського і всієї Русі Кирила
Посаду обіймає
Кирило

від 1 лютого 2009
СтильЙого Блаженство (згідно з православною традиції)/Його Святість (самопроголошена норма)
Типпредстоятель
Статусчинний
ЧленРосійська православна церква
ПідзвітнийАрхієрейський собор
РезиденціяСвято-Данилів монастир
МісцеМосква
НомінуєАрхієрейський собор
ПризначаєАрхієрейський собор
Термін каденціїдовічно
Твірний інструментПатріарша грамота Єремії ІІ Траноса 1589 року, Статутт РПЦ
ПопередникМитрополит Московський і всієї Русі
Створення2 лютого 1589 патріарх Московський і всієї Великої Росії, або Русі;
з 4 грудня 1917 патріарх Московський і всієї Росії, з 8 вересня 1943 патріарх Московський та всієї Русі.
ЗасновникБорис Годунов, Єремія II Транос
Названо на честьМосква, первинно в грамоті 1589 року Великоросія, згодом Русь
Перший на посадіІов
Скасовано22 жовтня 1721
ЗаступникМитрополит Крутицький та Коломненський Павло (в межах Московської єпархії)
Вебсайтpatriarchia.ru/db/text/547358.html

Патріарх Московський і всієї Русі (рос. Патриарх Московский и всея Руси) — титул предстоятеля Російської православної церкви.

Історія титулу

[ред. | ред. код]

Сталого титулу у московських патріархів не існувало до вересня 1943 року. За пропозицією «совєтського» диктатора Сталіна у вересні 1943 року був затверджений теперішній титул предстоятеля московської церкви. В царський період на Московії патріархи користувались різними варіантами домену (приставки) до титулу: «всієї Русі», або «всієї Великої Росії» іті. Після скасування патріархії очільник імперської церкви — Обер прокурор не мав жодної приставки до свого світського звання. З відновленням патріархату у 1917 році патріарх Тихон використовував приставку до титулу: «всієї Росії».

Становлення патріархату

[ред. | ред. код]

Патріарший статус московським митрополитам надав 1589 року Вселенський Патріарх Єремія II Транос після піврічного утримання у Москві в неволі 1588 року[1]. Після свого арешту, патріарх задовольнив прохання московського царя Бориса Годунова про поставлення патріарха московської церкви. Константинопольський Собор 1590 року таке поставлення не визнав, і лише через три роки московити зуміли досягнути визнання. Собор у Константинополі 1593 року визнав Московського патріарха, а за церквою всі права автокефальної інституції. Більше того, на соборі була внесено правка у церковний диптих. Московський патріархат був вклинений між Єрусалимським і Грузинським патріархатами, і опинився замість логічного, згідно зі своєю появою і статусом шостого місця, на п'ятому. Першим Патріархом став святитель Іов (1589—1605).

Синод

[ред. | ред. код]

1721 року патріархат був скасованний, замість нього Петро I, та наступні імператори Російської імперії призначали світських керівників над церквою — обер-прокурорів, які вирішували всі церковні справи та затверджували рішення Духовної колегії, що була згодом перейменована на Святійший Правительствующий Синод, — колегіальний орган вищої церковної влади, що призначався імператором і повністю був залежний від імператора всеросійського та поставленого ним обер-прокурора. В цей період фактично імперська православна церква була державною конторою (відомством), в якій відсутнє таїнство сповіді.

Відновлення патріархату після зречення імператора

[ред. | ред. код]

Патріаршество було відновлене на короткий період рішенням Всеросійського Помісного Собору 28 жовтня (11 листопада) 1917 року і протривало до смерті в 1925 році патріарха Тихона. Патріарх Тихон носив титул — «Патріарх Московський і всієї Росії» (рос. Патриарх Московский и всея России). Після його смерті патріарх не вибирався, а російська православна церква була фактично знищена.

Відновлення патріархату за часів Сталіна

[ред. | ред. код]

Титул «Святійший Патріарх Московський і всієї Русі» прийнятий 1943 року патріархом Сергієм за пропозицією Сталіна. Доти патріарх носив титул «Московський і всієї Росії». Заміна Росії на Русь в титулі Патріарха пов'язана з тим, що з виникненням СРСР під Росією офіційно розумілася тільки РРФСР, тоді як експансія Московської Патріархії почала розповсюджуватися і на територію інших республік СРСР у тому числі і на терени які ніколи не входили до складу Київської держави Русь.

Відповідно до Статуту Російської православної церкви, прийнятому в 2000 році, Святійший Патріарх Московський і всієї Русі «має першість честі серед епископата Російської православної церкви і підзвітний Помісному і Архієрейському соборам.. має піклуватися про внутрішній і зовнішній добробут Російської православної церкви і управляє нею спільно з Священним синодом, будучи його Головою». Патріарх скликає Архієрейські і Помісні собори і головує на них, а також несе відповідальність за виконання їхніх ухвал. Патріарх представляє Церкву в зовнішніх стосунках, як з іншими Церквами, так і зі світською владою. У його обов'язки входить підтримка єдності ієрархії РПЦ, видання (спільно з Синодом) указів про обрання і призначення єпархіальних архієреїв, він здійснює контроль за діяльністю архієреїв.

Відповідно до статуту, «зовнішніми відмітними знаками патріаршої гідності є білий кукіль, зелена мантія, дві панагії, великий параман і передносний хрест».

Патріарх Московський і всієї Русі є єпархіальним архієреєм Московської єпархії, що складається з міста Москви і Московської області, Священноархимандритом Свято-Троїцької Сергієвої лаври, управляє патріаршими подвір'ями по всій країні, а також так званими ставропигіальними монастирями, підлеглими не місцевим архієреям, а безпосередньо Московській Патріархії.

У Російській Церкві сан Патріарха дається довічно, і це означає, що до самої смерті патріарх зобов'язаний служити Церкві, навіть якщо він важко хворий або перебуває у вигнанні чи ув'язненні.

Список патріархів

[ред. | ред. код]

Перший патріарший період

[ред. | ред. код]
Портрет Ім'я Початок Кінець Примітки
1 Іов 2 лютого 1589 1605 З 1586 по 1589 — предстоятель російської церкви як митрополит. Зміщений з кафедри за указом Лжедмитрія І.
~ Ігнатій 30 червня 1605 травень 1606 Поставлений Лжедмітрієм I при живому Патріарху Іову і тому не включається в списки законних Патріархів, хоча поставлений з дотриманням всіх формальностей
2 Гермоген 13 липня 1606 27 лютого 1612
3 Філарет 24 червня 1619 1 жовтня 1633
4 Іоасаф І 1 лютого 1634 28 листопада 1640
5 Йосип 27 березня 1642 15 квітня 1652
6 Никон 25 липня 1652 22 грудня 1666 Провів реформу російської церкви, що привела до її розколу. Відсторонений собором 1666 та засланий в монастир.
7 Іоасаф ІІ 10 лютого 1667 27 лютого 1672
8 Питирим 7 липня 1672 19 квітня 1673
9 Іоаким 26 липня 1674 17 березня 1690
10 Адріан 24 серпня 1690 2 жовтня 1700 Останній патріарх досинодального періоду.
~ Стефан (Яворський) 16 грудня 1701 22 жовтня 1721 Місцеблюститель. Пішов у відставку в зв'язку з скасуванням патріаршества.

Другий патріарший період

[ред. | ред. код]

Далі вказано список патріархів СРСР, а згодом в Росії.

Портрет Ім'я Початок Кінець Примітки
11 Тихон 4 грудня 1917 7 квітня 1925 Перший патріарх після синодального періоду.
~ Митрополит Петро 12 квітня 1925 27 грудня 1936[2] Місцеблюститель як митрополит Крутицький і Коломенський
~ Митрополит Сергій 27 грудня 1936[3] 12 вересня 1943 Місцеблюститель як митрополит Московський і Коломенський. В 1943 став патріархом.
12 Сергій 12 вересня 1943 15 травня 1944 В 1936—1943 — місцеблюститель.
13 Алексій I 4 лютого 1945 17 квітня 1970
14 Пимен 2 червня 1971 3 травня 1990
~ Митрополит Філарет 3 травня 7 червня 1990 Місцеблюститель як митрополит Київський і Галицький, Патріарший екзарх всієї України
15 Алексій II 7 червня 1990 5 грудня 2008
16 Кирило 1 лютого 2009 Чинний.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Саган О. Вселенське православ'я. Суть. Історія. Сучасні реалії. — К. : Світ знань, 2004. — С. 486. — ISBN 966-7742-14-8.
  2. де-факто до грудня 1925 року
  3. Фактично з грудня 1925 як заступник місцеблюстителя

Посилання

[ред. | ред. код]
  • м-т Макарий (Булгаков). История Русской церкви. Том 5. Отдел 1 // Учреждение патриаршества в России
  • Протоиерей Лев Лебедев. Десять Московских патриархов
  • М.А.Бабкин (21 січня 2009). Всероссийский выбор. НГ Религии. Архів оригіналу за 27 червня 2013. Процитовано 21 січня 2009.
  • Патриархи Московские и всея Руси