Алексій II — Вікіпедія

Алексій ІІ
15-й Патріарх Московський і всієї Русі
7 червня 1990 — 5 грудня 2008
Церква: РПЦ
Попередник: Пимен I
Наступник: Кирил І
 
Науковий ступінь: доктор богослов'я
Діяльність: православний священник, політик
Ім'я при народженні: Алексій Михайлович Рідігер
Народження: 23 лютого 1929(1929-02-23)[1][2][…]
Таллінн, Естонія
Смерть: 5 грудня 2008(2008-12-05)[1][2][…] (79 років)
Передєлкіно, Vnukovskoye Settlementd, Ленінський район, Московська область, Росія
Похований: Москва
Священство: 17 квітня 1950
Чернецтво: 3 березня 1961
Єп. хіротонія: 3 вересня 1961
 
Автограф:

Нагороди:

орден Андрія Первозванного Орден святого апостола Андрія Первозванного Орден «За заслуги перед Вітчизною» I ступеня Орден «За заслуги перед Вітчизною» II ступеня орден Вітчизняної війни I ступеня орден Трудового Червоного Прапора орден Дружби народів орден Дружби народів Медаль «У пам'ять 850-річчя Москви» орден Республіки (ПМР) Орден Дружби народів орден Пошани орден Франциска Скорини орден Франциска Скорини медаль Франциска Скорини орден «Слава»
орден Святого благовірного князя Данила Московського I ступеня Орден святого благовірного великого князя Димитрія Донського I ступеня

Орден «Ключ дружби»d

орден святого апостола Андрія Первозванного з діамантовою зіркоюd

Орден Святого рівноапостольного князя Володимира (РПЦ)

Order of Glory and Honor

орден святителя Алексія, митрополита Московськогоd

Орден преподобного Сергія Радонезького

Орден Святого благовірного князя Данила Московськогоd

орден святителя Інокентія, митрополита московського і коломенського

Орден святого благовірного великого князя Димитрія Донського

орден Святого рівноапостольного князя Володимира Великого I ступеня (РПЦ) орден Святого рівноапостольного князя Володимира Великого II ступеня (РПЦ) Державна премія Росії Order of the Cross of Saint Euphrosyne of Polotsk
орден Хреста землі Марії 1 класу орден Хреста землі Марії орден Трьох зірок Орден Трьох зірок 1 ступеня орден Республіки (Молдова) Орден Дружби 1 ступеня (Казахстан) Великий хрест ордена Великого князя Литовського Гядиминаса орден Великого князя Литовського Гедиміна Велика стрічка Національного ордена Кедра
Орден преподобного Сергія Радонезького I ступеня
Орден Білого лотосу

Почесний доктор протестантського теологічного факультету Карлового університетуd (12 листопада 1982)

Почесний громадянин Москвиd (2000)

Medal of Anatoly Koni Орден «Полярна Зірка» (Якутія)

Q4375459?

Q4375459?

подяка Президента Російської Федерації
Орден Білого лотосу

Памятная медаль А. М. Горчаковаd


Почесний громадянин Санкт-Петербурга honorary citizen of Karelia
Honorary citizen of Veliky Novgorod Національний орден Кедра

Орден Шейх-ул-Ісламіd

Russian Award “The best books, publishing houses, projects”d

CMNS: Алексій II у Вікісховищі

Патріарх Але́ксій ІІ (рос. Алексий II; ім'я при народженні Олексі́й Миха́йлович Рі́дігер; рос. Алексей Михайлович Ридигер, 23 лютого 1929, Таллінн, Естонія — 5 грудня 2008, Передєлкіно) — єпископ Російської Православної Церкви; з 10 червня 1990 по 5 грудня 2008 року Святіший Патріарх Московський і всієї Русі, предстоятель Російської Православної Церкви (РПЦ)[4]. Дійсний член (академік) Російської академії освіти.

Біографія[ред. | ред. код]

Походження та ранні роки[ред. | ред. код]

Німецький дворянський рід фон Рідіґерів, або Рюдіґерів (нім. von Rüdiger) — курляндського походження; Патріарх належить до гілки цього роду, що прийняла православ'я в XVIII столітті.

Батько майбутнього Патріарха — протоієрей Михайло Олександрович Рідіґер (28 травня 1902 — 9 квітня 1964), народився в Петербурзі, був останньою, четвертою, дитиною в шлюбі Олександра Олександровича і Аглаїди Юльївни Бальц (26 липня 1870 — 17 березня 1956). Після Жовтневого перевороту вивезений батьками до незалежної Естонії. У 1942 був рукопокладений в пресвітера (священика) в Казанському храмі Талліна митрополитом Олександром (Паулусом), первоїерархом ЕАПЦ.

Мати — Олена Йосипівна Писарєва (1902—1959), народилася в Ревелі (Таллінні), дочка розстріляного більшовиками полковника царської армії. У дитинстві Олексій неодноразово відвідував з батьками Валаамський монастир (у той час на території Фінляндії). Свою роль в приході майбутнього Патріарха до церковного служіння зіграв і енергійний настоятель Миколаївського храму в Таллінні, в якому Михайло Рідіґер служив дияконом, а юний Олексій — вівтарником, — священик Олександр Кисельов.

Вже в ранньому дитинстві, за його власним свідченням, у Олексія зародилося бажання стати священиком. У 1941—1944 Олексій був вівтарником у храмах, в яких окормлялись бійці 1-ї Російської національної армії (Дивізія «Руссланд»), що діяла у складі Вермахту.

У п'ятнадцять років Олексій став іподияконом архієпископа Нарвського (згодом Талліннського і Естонського) Павла (Дмітровського). З травня 1945 року по жовтень 1946 року служив вівтарником і ключарем Олександро-Невського собору, з 1946 року служив псаломщиком в Симіонівській, а з 1947 року — в Казанській церкві міста Таллінна.

У 1947 році, з другої спроби, вступив до Ленінградської духовної семінарії. Закінчивши її в 1949, став студентом Духовної академії в Ленінграді.

Згідно з дослідженням, проведеним групою авторів і опублікованим Є. В. Комаровим, співробітником Московської Патріархії в 1987—1995, 11 квітня 1950 року, в Світлий Вівторок, студент 1-го курсу Академії Олексій Рідіґер вінчався шлюбом з Вірою Георгіївною Алексєєвою (Мянник по другому чоловікові), дочкою о. Георгія Алексєєва, настоятеля Олександро-Невського собору в Таллінні (згодом архієпископ Іоанн, Горьківський і Арзамаський). Опубліковане донесення інспектора Академії Льва Н. Парийского († 23.11.1972) місцевому уповноваженому Ради у справах РПЦ пояснює квапне протиканонічне (Гл. 50 Номоканона) браковенчаніє необхідністю термінового висвячування з метою ухилення від служби в армії.

15 квітня 1950 року Ленінградський митрополит Григорій (Чуков) висвятив його в диякона, а 17 квітня 1950 року — в священика і призначив настоятелем Богоявленського храму в естонському місті (Їхві) (ест. Jõhvi) Талліннської єпархії.

Священик[ред. | ред. код]

Єпископ[ред. | ред. код]

Робота у вищому управлінні РПЦ до обрання Патріархом[ред. | ред. код]

Вибори на патріарший престол[ред. | ред. код]

Патріарх Алексій ІІ[ред. | ред. код]

Звинувачування в співпраці з КДБ[ред. | ред. код]

Патріарха Алексія ІІ звинувачують у співпраці з КДБ Радянського Союзу[5][6][7][8], включаючи Глеба Якуніна та Євгенію Альбатс, вони обидвоє мали доступ до архівів КДБ[5][9][10][11]. У 1990-х роках отримав розголос персональний матеріал про агента «Дроздова»,[12][13][14] завербованого 28 лютого 1958 року «на патріотичних почуттях для виявлення і розробки антирадянського елементу з числа православного духівництва»[6], — із звіту 4-го відділення КДБ ЕРСР про агентурну роботу за 1958 рік, який, на думку відповідального співробітника Державного архіву Естонії Індрека Юрьо (ест. Indrek Jurjo)[15], вказує на Рідіґера Олексія Михайловича, у той час приходського священика. Згідно з дослідженням Крістофера Ендрю і Василя Мітрохина The Mitrokhin Archive, в 1975 році О. Рідіґер заснував громаду «Родіна» (рос. «Родина»), яка виконувала функцію прикриття для діяльності КДБ; діяльність «Родіни» курувалося офіцером ПГУ КДБ СРСР П. І. Васильєвим.

Вшанування пам'яті[ред. | ред. код]

Одразу по смерті патріарха Законодавчі збори Карелії ухвалили рішення про перейменування одного з островів Валаамського архіпелагу в Ладозькому озері в острів патріарха Алексія II[16]. Ініціатива перейменування острова належить опікунській раді ставропігіального Валаамського Спасо-Преображенського чоловічого монастиря, священноархімандритом якого був покійний патріарх. Алексій II неодноразово приїжджав в Карелію, і вніс значний внесок у зміцнення православ'я в північному краю і відродження Валаамської обителі.

Виноски[ред. | ред. код]

  1. а б в г Deutsche Nationalbibliothek Record #119140950 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. а б в г Find a Grave — 1996.
  3. а б в г Енциклопедія Брокгауз
  4. Сорок днів тому спочив у Бозі Предстоятель Руської Православної Церкви Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Алексій ІІ. Промова Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Володимира до учасників зібрання делегатів Української Православної Церкви На Помісний Собор РПЦ
  5. а б Confirmed: Russian Patriarch Worked with KGB, Catholic World News, 29-12-2007 (англ.)
  6. а б Russian Patriarch 'was KGB spy' — The Guardian, 13 лютого 1999 (англ.)
  7. Chekists in Cassocks: The Orthodox Church and the KGB — by Keith Armes, Demokratizatsiya (англ.)
  8. The Russian Orthodox Church under Patriarch Aleksii II and the Russian State: An Unholy Alliance? — by Leslie L. McGann, Demokratizatsiya (англ.)
  9. Christopher Andrew and Vasili Mitrokhin, The Mitrokhin Archive: The KGB in Europe and the West, Gardners Books (2000), ISBN 0-14-028487-7 (англ.)
  10. Yevgenia Albats and Catherine A. Fitzpatrick. The State Within a State: The KGB and Its Hold on Russia — Past, Present, and Future. 1994. ISBN 0-374-52738-5, page 46. (англ.)
  11. Konstantin Preobrazhenskiy — Putin's Espionage Church, an excerpt from a forthcoming book, «Russian Americans: A New KGB Asset» by Konstantin Preobrazhenskiy (англ.)
  12. Російська православна Церква і спецслужби [Архівовано 31 серпня 2017 у Wayback Machine.] — Експрес, 21.04.2015
  13. Путіністи в рясах: На краю церковного «вулкану» [Архівовано 31 серпня 2017 у Wayback Machine.] — Zaxid.net, 15 грудня 2015
  14. У патріарха Алексія II залишилося в банку $4,5 мільйона спадку [Архівовано 31 серпня 2017 у Wayback Machine.] — Zik.ua, 6 грудня, 2016
  15. Suzanne Sataline. Cold War Lingers At Russian Church In New Jersey — Wall Street Journal 18 липня 2007 (англ.)
  16. 23 лютого в історії [Архівовано 31 серпня 2017 у Wayback Machine.] — ТСН, 23 лютого 2011

Посилання[ред. | ред. код]

Попередник: Патріарх Московський і всієї Русі
19902008
Наступник:
Філарет (Місценаглядач Патріаршого престолу);
Пімен (Патріарх)
Кирил