French
DeutschПанченкове — Вікіпедія
| село Панченкове | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Луганська область |
| Район | Довжанський район |
| Громада | Довжанська міська громада |
| Основні дані | |
| Засноване | 1924 |
| Населення | 694 |
| Площа | 34,33 км² |
| Густота населення | 20,22 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 94862 |
| Телефонний код | +380 6434 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°02′37″ пн. ш. 39°46′14″ сх. д. / 48.04361° пн. ш. 39.77056° сх. д.Координати: 48°02′37″ пн. ш. 39°46′14″ сх. д. / 48.04361° пн. ш. 39.77056° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря | 234 м |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 94860, Луганська обл., Свердловська міськрада, с. Олександрівка, вул. Крупської, 52 |
| Карта | |
  Панченкове | |
 Панченкове | |
| Мапа | |
 | |
Па́нченкове — село (до 1957 року — хутір) в Україні, у Довжанській міській громаді Довжанського району Луганської області. Населення становить 694 особи.
Знаходиться на тимчасово окупованій території України.
Географія[ред. | ред. код]
Географічні координати: 48°2' пн. ш. 39°46' сх. д. Часовий пояс — UTC+2. Загальна площа села — 34,3 км².
Село розташоване у східній частині Донбасу за 11 км від Довжанська.
Історія[ред. | ред. код]
Засноване в 1924 році як хутір Панченкове. Статус села — з 1957 року.
24 червня 2014 року на ділянці державного кордону бойовики біля села Панченкове здійснили атаку на українську частину в районі державного кордону, солдат Борисенко зазнав поранень, у подальшому лікувався. Терористи під'їхали до блокпосту 72-ї бригади з білим прапором — нібито хочуть здаватися. Наблизившись до блокпосту, відкрили вогонь, загинули старший сержант Олександр Костюченко та солдат Ігор Білик. Бойовики несподівано поцілили керованою ракетою у БМП-2, біля якої знаходилися молодший сержант Приходько Олексій Олегович та старший солдат Цибора Віталій Вікторович, від важких поранень померли на місці. Вогнем у відповідь автомобіль з терористами було знищено.
11 липня 2014 увечері внаслідок спрацювання вибухового пристрою поблизу Панченкового — на маршруті руху військової техніки — загинули солдат Віталій Михайлов та механік-водій Костюченко О. А.[1]
12 червня 2020 року, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України № 717-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Луганської області», увійшло до складу Довжанської міської громади.[2]
17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації колишніх Довжанського (1938—2020) та Сорокинського районів, увійшло до складу новоутвореного Довжанського району[3].
Населення[ред. | ред. код]
За даними перепису 2001 року населення села становило 694 особи, з них 12,54% зазначили рідною мову українську, 83,86% — російську, а 3,6% — іншу[4].
Соціальна сфера[ред. | ред. код]
У Панченкові працює фельдшерсько-акушерський пункт та клуб.
Пам'ятки[ред. | ред. код]
На території села були знайдені знаряддя праці епохи мезоліту (13-8 тисяч років тому).
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Михайлов Віталій Анатолійович на memorybook.org.ua
- ↑ Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Луганської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 25 січня 2022. Процитовано 22 лютого 2022.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою на ukrcensus.gov.ua. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 4 січня 2014.
Джерела[ред. | ред. код]
- Міста і села України. Луганщина: історико-краєзнавчі нариси/ упор. В. В. Болгов. — К: Українська академія геральдики, товарного знаку та логотипу, 2012. — 472 с. — ISBN 978-966-8153-83-9
Посилання[ред. | ред. код]
- Облікова картка на сайті ВРУ
- Погода в селі Панченкове
 | Це незавершена стаття з географії Луганської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| |||||||||||