Любиме — Вікіпедія

село Любиме
Країна Україна Україна
Область Луганська область
Район Довжанський район
Громада Довжанська міська громада
Код КАТОТТГ UA44040010290079676
Основні дані
Засноване 1885 (139 років)
Населення 241
Площа 1,7183 км²
Густота населення 140,3 осіб/км²
Поштовий індекс 94870
Телефонний код +380 6434
Географічні дані
Географічні координати 47°52′33″ пн. ш. 39°27′57″ сх. д. / 47.87583° пн. ш. 39.46583° сх. д. / 47.87583; 39.46583Координати: 47°52′33″ пн. ш. 39°27′57″ сх. д. / 47.87583° пн. ш. 39.46583° сх. д. / 47.87583; 39.46583
Середня висота
над рівнем моря
190 м
Місцева влада
Адреса ради 94870, Луганська обл., Свердловська міськрада, с. Новоборовиці, вул. Шевченка
Карта
Любиме. Карта розташування: Україна
Любиме
Любиме
Любиме. Карта розташування: Луганська область
Любиме
Любиме
Мапа
Мапа

Люби́ме — село в Україні, у Довжанській міській громаді Довжанського району Луганської області. Населення становить 241 особу.

Знаходиться на тимчасово окупованій території України.

Географія[ред. | ред. код]

Географічні координати: 47°52' пн. ш. 39°27' сх. д. Часовий пояс — UTC+2. Загальна площа села — 17,2 км².

Село розташоване у східній частині Донбасу за 54 км від міста Довжанська. Найближча залізнична станція — Довжанська, за 55 км.

Історія[ред. | ред. код]

Лібенталь/Libental (Любимська; також Тернова) до 1917 року — Область Війська Донського, Таганрозький округ, Бобриківська волость; у радянський період — Ровеньківський та Дмитрівський райони. Католицьке село, засноване в 1885 році за 25 км на південний схід від Ровеньків. Знаходилась католицький прихід Новочеркаськ-Вайцендорф. Молитовний будинок. Землі 952 десятин у користуванні німецької общини, на 1915 рік 33 подвір'я. Паровий млин. Школа. Колгосп «Моргенрот» (1930).

1945 року стала хутором. Статус села — з 1954 року.

12 червня 2020 року, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України № 717-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Луганської області», увійшло до складу Довжанської міської громади.[1]

17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації колишніх Довжанського (1938—2020) та Сорокинського районів, увійшло до складу новоутвореного Довжанського району[2].

Населення[ред. | ред. код]

За статистичні даними 1915 року населення складало 222 мешканці.

За даними перепису 1926 року населення складало 449 — з них 423 німці.

За статистичні даними 1941 року — 570.

За даними перепису 2001 року населення села становило 241 особу, з них 85,06 % зазначили рідною мову українську, а 14,94 % — російську[3].

Пам'ятки[ред. | ред. код]

На території села знаходиться братська могила радянських воїнів.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Луганської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 25 січня 2022. Процитовано 22 лютого 2022.
  2. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  3. Розподіл населення за рідною мовою на ukrcensus.gov.ua. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 4 січня 2014.

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]