Палац студентів ХПІ — Вікіпедія

Організація
Палац студентів ХПІ
Адреса Харків, вул. Пушкінська, 79/1
Директор Марущенко Анатолій Федорович
Заступник директора Смирнов Петро Леонідович
Головний режисер Холодова Наталія Олексіївна

Палац студентів НТУ "ХПІ" - будівля, що відноситься до студентського містечка НТУ "ХПІ" "Гігант". Призначений для проведення основних офіційних заходів і великих концертів, організованих вузом (ХПІ). Палац включає у себе зал для глядачів на 1200 місць, камерний зал на 100 місць, лекційний зал на 100 місць, виставковий зал площею 560 квадратних метрів, танцювальний зал площею 560 квадратних метрів та інші необхідні приміщення[1](рос.).

Історія[ред. | ред. код]

Будівля була побудована в 1913 році як адміністративний корпус Єпархіального жіночого училища, за проектом останнього харківського єпархіального архітектора В. М. Покровського. Спочатку цей корпус включав в себе актовий зал і трапезну училища.

В 1931 році адміністративний корпус Єпархіального училища, аналогічно іншим його корпусам, був переобладнаний в корпус гуртожитку ХПІ і включений до складу його основного студентського містечка, яке вже тоді отримало назву «Гігант».

Під час німецько-радянської війни будівля була сильно зруйнована і на час втратила свою функціональність.

В 1963 році з ініціативи студентського активу ХПІ колишній адміністративний корпус Єпархіального училища був перебудований в Палац Студентів (арх. Комірной В. К.). Задум був запозичений, головним чином, у Палацу Студентів Дніпропетровського Університету, побудованого в свій час з аналогічним призначенням - під час масових заходів вузу вміщати в себе більше глядачів, ніж поміщалося і в найбільших навчальних аудиторіях вузів, і в традиційних актових залах вузів.[2](рос.)

Колективи Палацу Студентів ХПІ[ред. | ред. код]

На базі Палацу Студентів містяться 23 творчих колективи, в яких беруть участь понад 900 студентів і аспірантів НТУ «ХПІ».

П'ять з цих колективів отримали звання «Народний художній колектив України»:

  • Народний художній колектив Камерний хор ім. А. Петросяна (керівник - Фелікс Сокіл)
  • Аматорський колектив профспілок України ансамбль скрипалів «Експромт» (керівник - Наталія Чистякова)
  • Аматорський колектив профспілок України камерний оркестр "Крещендо" (керівник - Наталія Чистякова)
  • Вокал-шоу бенд «Сузір'я» (керівник - Олена Апаріна)
  • Школа сучасного бального та спортивного танцю «Тріумф» (тренер-педагог - Ірина Балагула, Денис Паукштелло)[3]

Інші колективи Палацу:

  • Центр Art-International «Єдність» (керівник - Галина Волченко)
  • Ансамбль баяністів-акордеоністів «Поліфонія» (керівник Віталій Кириченко)
  • Естрадний колектив «Ele Funk» (керівник - Дмитро Синіцин)
  • Фолк-денс "Катюша" (керівник Катерина Смірнова)
  • Вокальна група "Мій проект" (керівник Андрій Апарін, хореограф Юлія Царьова)
  • Інструментальний фолк-бенд "Отакої" (керівник - Петро Смирнов)
  • Ансамбль ірландського танцю «Юнікорн» (керівники - Аліна Солоницька, Анастасія Міщенко)
  • Клуб акробатичного рок-н-ролу «Сенат» (керівники - Сергій Ляшенко та Наталія Проскуріна)
  • Театр естрадного танцю "Геліос" (керівник - Анжеліка Волга)
  • Театр "Політехнік" (керівник - Олена Вартанян)
  • Драматичний театр «Кедр» (керівник - Володимир Міхєєв)
  • Молодіжний театр гумору «Абзац» (керівник - Олександр Іванов)
  • Кіностудія «ХПІ-фільм» (керівник - Ірина Фаустова)
  • Циркова студія "Бенефіс" (керівник - Леонід Калашников)
  • Джаз-бенд "SM" (керівник - Георгій Зуб)
  • Студія східного танцю «далійя денс» (керівник - Оксана Луценко)
  • Ансамбль бального танцю «Ніка» (керівник - Тетяна Горожанкіна)
  • Акторська школа (керівники - Наталія Холодова, Інга Білих)

В даний час діяльність більшості колективів Палацу студентів виходить далеко за рамки студентського життя ХПІ, вони регулярно беруть участь у різних конкурсах і фестивалях міського, обласного та міжнародного рівня. 32 керівника колективів мають численні нагороди за професійну діяльність.[3]

Програма щорічних заходів Палацу[ред. | ред. код]

Більшість заходів, що проводиться в Палаці, має традицію повторюватися для нових студентів з року в рік. Число різних культурно-масових заходів, оголошених тут як щорічні, на теперішній час досягло вже майже 200, а загальна кількість їхніх глядачів та учасників - майже 90 тисяч.

Найпопулярніші щорічні заходи, організовані безпосередньо активом Палацу:

  • Посвята у студенти
  • Новорічний бал для студентів
  • Випускний бал фахівців
  • Першоквітневий фестиваль гумору
  • Фестиваль духовної музики "Дзвін пасхальний"
  • Урочисто-траурний мітинг, присвячений Дню Перемоги
  • Парад та випускний бал магістрів

Ряд популярних заходів актив Палацу проводить також спільно з іншими органами студентського життя ХПІ, такими як ректорат, профкоми студентів і співробітників, орган студентського самоврядування "Студентський альянс", факультети та кафедри вузу:

  • Дні факультетів і кафедр
  • Дні відкритих дверей
  • Відкриття Спартакіади НТУ "ХПІ"
  • Фестивалі-конкурси "Старт дає Політех", "Зоряна планета Політех", "Міс ХПІ"
  • Свята іноземних земляцтв НТУ "ХПІ"
  • Ігри Ліги КВК "Політехнічна"
  • Фестиваль гумору "Веселий Політехнік"
  • Творчі звіти провідних колективів

та інші.[3]

Відомі учасники Палацу[ред. | ред. код]

Палац Студентів ХПІ для багатьох своїх учасників відкрив дорогу в професійне мистецтво. Серед них:

  • Харченко Валерій Миколайович - випускник ХПІ, режисер, актор, сценарист[4](рос.)
  • Бондарєв Віталій Євгенович [6](рос.) (н. 1960) - випускник ХПІ, актор
  • Гунін Борис Григорович [8](рос.) - директор Владимирського академічного обласного театру драми

Багато хто з керівників колективів Палацу отримали звання заслужених артистів, наприклад, А. Польшин, В. Палкін, О. Литвиненко, З. Приходько, Г. Закірова, М. Молдовський, В. Золотарьов, А. Булісов, А. Литвинов, Т. Прево, З. Довжанська, І. Крючек та інші.[9](рос.)

Світовий вплив і славу отримав винахід учасником Палацу Ю. А. Правдюком великого нового напряму в "світложивопису". Про нього у зв'язку зі внеском у це мистецтво згадувалося в Великої Радянської Енциклопедії.[10](рос.) Для реалізації світложивопису Правдюк пустив в хід винайдений ним же прилад - «латерну», який і донині представлений в експозиції Музею сучасного мистецтва (Нью-Джерсі, США).

Ще більша кількість відомих людей співпрацювало з Палацом короткочасно. У радянський час проводити майстер-класи з популярним тоді театром тіней і пантоміми "Силует" сюди приїжджав навіть Марсель Марсо.

Найбільше число зірок радянської та світової естради познайомилося з Палацом завдяки найпопулярнішому з проведених тут щорічних фестивалів - "Гуморині". Вона була введена в 1977 році за зразком Одеської "Гуморини", тільки, на відміну від Одеси, проводилася не один день, а десять. На цій "Гуморині" в різні роки побувало багато зірок радянського гумору, такі, як, наприклад, бард-гуморист Леонід Сергєєв[ru] і головний редактор телепередачі "Веселі хлоп'ята[ru]" Андрій Книшев.

Крім того, дійсний тут Кіноклуб цікавих зустрічей у свій час організував зустрічі з рядом зірок радянського кіно - з такими, як В'ячеслав Тихонов, Євген Матвєєв, Євген Моргунов, Юрій Нікулін, Євген Лєонов, Георгій Жжонов, Євген Жаріков, Наталя Гвоздікова, Наталя Фатєєва та інші.

З відомих колективів в першу чергу слід виділити хоровий колектив і групу "Єдність", які зайняли почесні місця на XII Всесвітньому фестивалі молоді і студентів у Москві.[11](рос.)

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Сайт "Про відпочинок". Архів оригіналу за 6 серпня 2013. Процитовано 25 серпня 2013.
  2. ПС ХПІ на Вікімапіі
  3. а б в Інформація про ДС на офіційному сайті ХПІ. Архів оригіналу за 25 серпня 2013. Процитовано 25 серпня 2013.
  4. Інформація про Валерия Харченко в Енциклопедії Кирила та Мефодія
  5. Інформація про Євгена Мамута на сайті rumanga
  6. Інформація про Віталія Бондарева на офіційному сайті Харківської Театру Юного Глядача. Архів оригіналу за 10 січня 2014. Процитовано 25 серпня 2013.
  7. Біографія Юрія Правдюка на офіційному сайті Харківської Бібліотеки ім. Короленка[недоступне посилання з квітня 2019]
  8. Інформація про Бориса Гуніна на офіційному сайті Володимирського академічного ообластного театру драми
  9. Інформація про ПС на сайті "Компас"
  10. Інформація про Юрія Правдюка у Великої Радянської Енциклопедії[недоступне посилання з квітня 2019]
  11. Інформація про зірок ПС ХПІ в газеті "ПОЛІТЕХНІК"

.

Посилання[ред. | ред. код]