П'єта (Мікеланджело) — Вікіпедія

«П'єта»

італ. Pietà
Творець:	Мікеланджело Буонарроті
Час створення:	1498 —1499
Розміри:	174×195×69 см
Висота:	174 см
Ширина:	195 см
Матеріал:	мармур
Жанр:	скульптурна групаd і сакральне мистецтво
Зберігається:	Ватикан, Італія
Музей:	Собор Святого Петра
«П'єта» у Вікісховищі

«П'єт́а» або «Опл́акування Христа́»^[а] (італ. Pietà) — мармурова скульптура, що зображає Богоматір, яка тримає тіло свого сина-Бога; створена італійським скульптором і художником Мікеланджело Буонарроті протягом 1498—1499 років на замовлення французького кардинала Жана де Біл́ера^[2]. Вазарі писав, що «у цій скульптурі відчувається вся міць і сила» мистецтва Мікеланджело^[3].

Цю статую також називають «Ватиканською» чи «Римською П'єтою», адже серед робіт Мікеланджело відомі ще «Флорентійська П'єта», «Ронданіні П'єта» та «Палестринська П'єта»^[б].

Історія створення[ред. | ред. код]

Контракт на роботу було підписано 7 серпня 1498 року. Вважалося, що статую замовив французький кардинал Жан Вільє де ла Ґросле для капели французьких королів у Соборі Святого Петра, але дослідник Шарль Самаран довів, що замовником був інший французький кардинал, Жан де Біл́ер (фр. Jean de Bilhères)^[4]. Тема «оплакування Христа» була поширеніша у північній Європі та візантійському мистецтві, аніж в Італії епохи Ренесансу, тож, створюючи статую, Мікеланджело наслідував традиції свого замовника^[2].

«П'єта» призначалася для гробниці кардинала, але він помер до її завершення. Скульптуру поставили у Соборі Святого Петра, у капелі Санта Марія делла Феббре^[3].

Опис[ред. | ред. код]

Богоматір молода, наче це не Мати і Син, а сестра, що оплакує передчасну смерть брата. У неї спокійне обличчя, опущені очі. Скорбота її виражена схиленою головою, втілюючи собою спокій і біль. Мертве тіло Христа здається невагомим, і його оголеність контрастує із пишним, багатим одягом Богоматері. Його замучене тіло не спотворено смертю, тільки руки, ноги та бік проколоті:

(…) члени його такі гарні, а тіло так майстерно зроблено, що не можна знайти наготи з такими мускулами, жилами, нервами, які виділяються на кістяку, і нема мерця, більше схожого на мерця[3]

Підпис Мікеланджело[ред. | ред. код]

Ця статуя — єдина з робіт Мікеланджело, підписана ним самим. На стрічці, що оперізує одяг Богоматері, скульптор висік напис:

Мікаель Ангелюс Буонарротус, флорент. різьбив Оригінальний текст (лат.) Michael Angelus Buonarrotus Florent. faciebat

За Вазарі, він це зробив, почувши суперечку про майстра. Приїжджі із Ломбардії хвалили статую, і казали, що її вирізьбив «Наш Ґоббо^[в], міланець». Тієї ж ночі Мікеланджело вирізав свій підпис на перев'язі^[5].

Пошкодження[ред. | ред. код]

Найістотнішого пошкодження статуя зазнала 21 травня 1972 року, коли психічно неврівноважений геолог Ласло Тот увійшов до каплиці і напав на скульптуру з геологічним молотком. Багато уламків полетіло в сторону присутніх у каплиці. Деякі були знайдені, проте багато уламків не були повернуті, серед них і ніс Марії — при реставрації його відновили з блоків мармуру, вирізаних зі спини.

Образ у мистецтві[ред. | ред. код]

Вазарі процитував рядки невідомого поета, присвячених статуї:

І врода, і чеснота, І жаль у мертвім мармурі живуть. Ви, дивлячись, не плачте Так голосно і стримуйте свій біль, Щоб не прокинувся зарано мрець…[6]

У біографічному романі К. Шульца «Камінь і біль» про скульптуру сказано так:

(…) Матір Божа з замученим Христом на колінах, уже не «Мадонна на сходах», як тоді, з поглядом, спрямованим у вічність, цариця, що сидить на сходах, мов жебрачка, з немовлям на руках, ні, тепер — це жінка з мертвим тілом сина на колінах, Мати скорботна[7]

1982 року Сальвадор Далі завершив полотно, яке отримало назву «Геологічне ехо. П'єта». Художник відтворив у вигляді скель форму носа центральної фігури скульптурної групи, створивши образ-натяк^[8]. Фільм-трилер «П'єта» південнокорейського режисера Кім Кі Дука отримав свою назву на честь скульптури^[9].

Копії статуї[ред. | ред. код]

Існує багато копій статуї. Репліка «П'єти» у костьолі Матері Божої у Познані була використана для відновлення скульптури після того, як зловмисником була зроблена спроба розбити статую 21 травня 1972 року^[10].

Авторизовані копії було встановлено у таких населених пунктах^[11]:

• Бразиліа, Бразилія — собор Пресвятої Діви Марії;
• Бунданґ, Південна Корея — собор Святого Івана;
• Інвернесс, Іллінойс, США — церква Святого Сімейства^[12];
• Лампа, Перу — церква Апостола Сантьяго (Яків син Зеведеїв);
• Познань, Польща — костьол Матері Божої;
• Сідней, Австралія — собор Сент-Мері.

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

• Вазарі Д. Життєписи найславетніших живописців, скульпторів та архітекторів = італ. Le Vite de’piu eccelenti Pittori, Scultori e Architetti. — К. : Мистецтво, 1970. — С. 296 —429, 497 —507.
• Эрпель Фриц. Микельанджело / Пер. с нем. Сергея Данильченко. — Берлин : Хеншель, 1990. — 72 с. — ISBN 3-362-00044-4. (рос.)
• Микеланджело. Поэзия. Письма. Суждения современников / сост. В. Н. Гращенков. — М. : Искусство, 1983. — 451 с. (рос.)
• Роллан Р. Жизнь Микеланджело // Жизни великих людей: Пер. с франц. В. Курелла = фр. Vie de Michel-Ange. — М. : Известия, 1992. — С. 71 —197. — ISBN 5-206-00351-4. (рос.)
• Шульц К. Камінь і біль: роман / З чес. пер. Д. Андрухів. — К. : Юніверс, 2006 . — 688 с. — ISBN 966-8118-23-5.
• Eric Scigliano. Michelangelo's Mountain: The Quest For Perfection In The Marble Quarries Of Carrara. — Simon and Schuster, 2005. — 352 с. (англ.)
• William Wallace. The Treasures of Michelangelo. — Andre Deutsch, 2010. — ISBN 978-0-233-00253-8. (англ.)

п о р Мікеланджело Буонарроті Легенда: * можливе авторство · † втрачено Скульптура Флоренція, бл. 1488–93 †«Голова фавна»  · «Мадонна біля сходів»  · *«Юний лучник»  · *«Венера й амур»  · «Битва кентаврів»  · «Розп'яття»  · †«Геркулес» Болонья, бл. 1494–95 Гробниця святого Домініка (окремі статуї): «Святий Петроній»  · «Святий Прокл Болонський»  · «Янгол із канделябром» Флоренція, бл. 1495–96 †«Молодий Іван Хреститель»  · †«Амур, що спить»  · †«Амур, що стоїть»  · *«Розп'яття Ґалліно»  · *«Івась Хреститель з Убеди» Рим, бл. 1496–1500 «Вакх»  · «Римська П'єта»  · *«Розп'яття Монсеррат» Флоренція, бл. 1501–04 «Давид»  · †«Давид «де Роан»»  · «Мадонна Брюгге»  · «Мадонна Пітті»  · «Мадонна Таддея»  · «Євангеліст Матвій»  · *«Бронзові скульптури Ротшильдів»  · *«„Нудяр“ від Мікеланджело» Сієна, бл. 1503–04 Вівтар Пікколоміні (окремі статуї): «Святий Григорій I»  · «Святий Павло»  · «Святий Петро»  · «Святий Пій I» Болонья, бл. 1507–08 †«Юлій II» Гробниця папи Юлія II «Мойсей»  · «Раб, що рве пута»  · «Вмираючий раб»  · «Молодий раб»  · «Бородатий раб»  · «Атлант»  · «Раб, що пробуджується»  · «Геній перемоги»  · «Рахиль»  · «Лія» Флоренція, бл. 1519-34 *«Христос із хрестом (перший)»  · «Христос із хрестом»  · «Аполлон» Капела Медічі «Джуліано Медичі»  · «День»  · «Ніч»  · «Лоренцо II Медичі»  · «Ранок»  · «Вечір»  · «Мадонна Медічі»  · «Хлопчик, що присів» Рим, бл. 1535–1564 «Брут»  · «П'єта II»  · «Ронданіні П'єта» Картини, живопис Станковий живопис *«Муки Святого Антонія»  · *«Манчестерська Мадонна»  · †«Стигмати Святого Франциска»  · «Мадонна Доні»  · «Покладення до гробу»  · †«Леда і лебідь»  · †«Не торкайся Мене»  · †«Венера й Амур» Сікстинська капела Фрески стелі Сікстинської капели  · «Страшний суд» Капела Паоліна «Розп'яття Святого Петра»  · «Навернення Павла» Архітектура Флоренція Фасад церкви Святого Лоренцо  · Нова сакристія  · Бібліотека Лауренціана у церкві Святого Лоренцо  · Фортифікації Флоренції Рим Площа Кампідольо  · Палаццо Фарнезе  · Собор Святого Петра  · Сан-Джованні-дей-Фіорентіні  · Порта Піа  · Санта-Марія-дельї-Анджелі-е-дей-Мартірі  · *Тор-Сан-Мікеле Роботи на папері †«Битва при Кашині»  · «Мадонна з немовлям»  · «Клеопатра»  · «Падіння Фаетона»  · «Тітій»  · «Розп'яття»  · «П'єта»  · «Богоявлення» Оточення Франческо Граначчі  · Франческо Браччі  · Томмазо Кавальєрі  · Вітторія Колонна  · Асканіо Кондіві  · Джорджо Вазарі  · Себастьяно дель Пйомбо · Фебо Поджо  · Луїджі Річчо  · Даніеле да Вольтерра  · Герардо Періні  · Мікеланджело і Медічі Раніше приписувалися «Палестринська П'єта» Твори Мікеланджело  · Каза Буонарроті  · Ескізи Мікеланджело