Обговорення:Івано-Франківськ — Вікіпедія

Видалив нову картку, в ній не було жодної корисної інформації. Новою карткою можна замінити існуючу таблицю, а не використовувати їх одночасно. --Gutsul 12:36, 9 лютого 2006 (UTC)[відповісти]

так треба було її заповнити а не вилучати--Albedo ^@ 13:25, 9 лютого 2006 (UTC)[відповісти]

Хто знає скільки було євреїв за переписом 1921 року - будь ласка перепишіть у статті. У неті як бачимо є 2 різні версії - 13969 і 20208, скоріше за все це просто без (з) урахування передмість чи щось таке, але краще уточнити з надійним джерелом. --Грезько Вовчинецький 13:06, 3 січня 2010 (UTC)[відповісти]

То певно з різної дати але одного року --193.186.9.73 18:25, 21 квітня 2024 (UTC)[відповісти]

Пропоную зробити чисельність населення по датам переписів населення. Перепис населення - найцінніший довів чисельності населення. Я начав шукати інформацію але потрібна ваша допомога і надійні джерла інформації.

Отже в ІФ проходили переписи:

• 5 грудня 2001 - Перший всеукраїнський - http://www.ukrcensus.gov.ua/ - http://www.ukrcensus.gov.ua/regions/reg_ivfr/ - http://stat.if.ukrtel.net/ виберіть всеукраїнський перепис 2001
• 12 січня 1989 - СРСР - лінки на надійні джерела даних вставте тут
• 17 січня 1979 - СРСР - лінки на надійні джерела даних вставте тут
• 15 січня 1970 - СРСР - лінки на надійні джерела даних вставте тут
• 15 січня 1959 - СРСР - лінки на надійні джерела даних вставте тут
• 17 січня 1939 - СРСР (уточнити як так анексія відбулась пізніше) - лінки на надійні джерела даних вставте тут
• 1931 - Польща - лінки на надійні джерела даних вставте тут
• 1931 - Польща - лінки на надійні джерела даних вставте тут
• 1910 - Австро-Угорщина - лінки на надійні джерела даних вставте тут
• 1900 - Австро-Угорщина - лінки на надійні джерела даних вставте тут
• 1890 - Австро-Угорщина - лінки на надійні джерела даних вставте тут
• 1880 - Австро-Угорщина - лінки на надійні джерела даних вставте тут
• 1869 - Австро-Угорщина - лінки на надійні джерела даних вставте тут

RonRodex 21:28, 20 серпня 2010 (UTC)[відповісти]

Населення[ред. код]

Зверніть увагу на 1732 рік. Вказана загальна чисельність 3300 жителів міста Станіслав, таді як за національним складом вказано що проживало 1518+333+1420=3271 жителів. Потрібно внести ясність в це питання. RonRodex 14:52, 21 серпня 2010 (UTC)[відповісти]

За офційними даними перепису 2001 року http://www.ukrcensus.gov.ua/results/general/estimated/ivano-frankivsk/ в Франкіській міськраді проживало 233,4 тис осіб а вказано в таблиці 230 443. Згідно тогож джерела дані 1989 року також невірні. Пропоную не використовувати сайт http://www.portal.if.ua як надійне джерело інформації і шукати альтернативні джерела. RonRodex 14:52, 21 серпня 2010 (UTC)[відповісти]

Стосовно посилань[ред. код]

Вважаю, що непотрібно засмічувати статтю багатьма лінками на дуже подібні сайти. Пояснюю чому я видалив деякі посилання--vart 22:01, 23 вересня 2010 (UTC)[відповісти]

• Інформаційно-довідковий портал Івано-Франківська Проект вже віджив свої кращі часи, зараз з'явились кращі довідкові сайти, той же прополіс.іф.юа, який є в посиланнях чи ліст.іф.юа
• Портал «Бріз» Івано-Франківські новини Черговий новинний сайт про який ніхто не знає, в посиланнях є найпопулярніший сайт з Франківськими новинами - нювс,іф,юа. З подібних сайтів ще можна поставити хіба, що лінк на газету Репортер, там теж постійні оновлення і цікаві матеріали.
• Офіційний сайт міста Івано-Франківська Офіційний сайт міста є зверху в шаблоні
• Головне управління статистики в Івано-Франківській області Як на мене то теж лишнє, сайт цікавий тільки для вузького кола користувачів, але якщо звідти вже накопіспастили багато, то нехай залишається.

Перші два то таки гарантовано треба вилучати, а от два інших радив би залишити. Щодо третьої позиції, то в практиці вікі (особливо іноземних) доволі часто зустрічав саме дублювання в картці й в зовнішніх посиланнях саме офіційного сайту, як для Кейптауна чи Делі чи ... це посилання ставиться самим першим (адже найчастіше зовнішні посилання переглядаються наприкінці читання текстівок, а при значній кількості інфи, доволі часто, читачеві ліньки крутити пімпочку до картки- й виходить, що офіційна сторінка сиротинець не прочитаний, а вона то таки основна). Тому відносно сего маю пропозицію, аби привели зовнішні посилання на [1], тобто по видам: офіційні, пізнавально-розважальні, особливі чи інші. --Когутяк Зенко 22:53, 23 вересня 2010 (UTC)[відповісти]

Шановно вікі-громадо, думаю, що треба визначитись який з цих двох варіантів слід використовувати. Все ж таки у вступі до основної статті говориться, що місто називалось Станиславів, тоді як в багатьох інших статтях й надалі вживають неправильну форму Станіславів. Є авторитетне джерело в якості книги "200 вулиць Івано-Франківська", де автор розписує цей момент.

П.С. Дуже хорошу книжку "200 вулиць Івано-Франківська" можна безплатно завантажити тут.--vart 20:25, 7 листопада 2010 (UTC)[відповісти]

Бачу, що ніхто не відповів, тоді візьмусь сам виправити на правильну назву хоча б в статті про Івано-Франківськ--vart 20:10, 13 листопада 2010 (UTC)[відповісти]

Просто всі з вами мовчки погодились) --Грезько Вовчинецький 05:44, 14 листопада 2010 (UTC)[відповісти]

Ось це: "«Станисла́вів» (польський варіант), «Станісла́в» (австрійський варіант)" - абсолютна неправда, бо польською назва звучить як "Станіславув", а німецькою "Станіслау". "Станиславів" - це суто український варіант, який вживали, зокрема, у 1918-1919 роках, коли місто було у складі ЗУНР, тобто у єдиний період, коли воно називалося українською мовою офіційно.Shiiadra 14:39, 21 лютого 2011 (UTC)[відповісти]

Іванофранківці, разом з усіма мешканцями Галичини, захоплено сприйняли демократичним перетворенням 1990-х років, були їхньою рушійною силою. Національні жовто-блакитні прапори піднялися над містом уже у квітні 1990 року, а на референдумі 1991 року громадяни масово проголосували за незалежність України.

  Державний прапор ніби синьо-жовтий :) Перевернутий прапор був здається в УНР. То які прапори були підняті над містом? :) 

An interesting lack of information - who was murdered by the Nazis? What happened to the Poles in 1945?Xx234 (обговорення) 09:43, 12 листопада 2014 (UTC)[відповісти]

Is the phrase correct?Xx234 (обговорення) 09:45, 12 листопада 2014 (UTC)[відповісти]

З максимальними і мінмальними температурами в Івано-франківську щось не так, явно зависокі

Kanzat Вітаю. Не всі знають про його докторський ступінь. Назване джерело, де подана тільки одна думка — Андрія Корнієнка - що, мовляв, місто звали Станіславом. Шукав, хто це такий - схоже, член партії УДАР [2]. Наголошую - Станиславів - це і є назва міста від 1662 до 1939. Прочитайте бодай те, як називалася Епархія УГКЦ... Так що немає жодного АД на підтвердження цього твердження - що від 1772 до 1918 українці називали місто як Станіслав... --Vujko Mytró (обговорення) 09:26, 2 лютого 2021 (UTC)[відповісти]
Kanzat Австрійці звали його Stanislau, а не Stanislaw. І те, як вони звали місто, не має прямого стосунку до того як, звали його українці. Так що, даруйте, я повертаю своє редагування. --Vujko Mytró (обговорення) 09:28, 2 лютого 2021 (UTC)[відповісти]

Kanzat Якщо взяти бодай Шематизми на 1886 (напр., С. 122, наприкінці, в покажчику) - то побачимо, що там друкували назву Станиславôв. Якщо врахувати, що тоді також писали не Львів, а Львôв, і що наша мова з того часу змінилася, то висновки робіть самі. --Vujko Mytró (обговорення) 09:35, 2 лютого 2021 (UTC)[відповісти]

Kanzat Будь ласка, прочитайте стару назву цієї газети. Дякую. --Vujko Mytró (обговорення) 09:55, 2 лютого 2021 (UTC)[відповісти]

Kanzat Перепрошую, забув написати «ъ». 1882, Львôвъ. Дякую за увагу. --Vujko Mytró (обговорення) 10:05, 2 лютого 2021 (UTC)[відповісти]

Kanzat Вітаю. Перепрошую за різкий коментар вашого відкоту. Будь ласка, якщо вже маєте намір так діяти, попередьте наступного разу. Дякую за увагу. З надією на порозуміння --Vujko Mytró (обговорення) 15:34, 23 лютого 2021 (UTC)[відповісти]

Петро Дрогомирецький. "Місто. Що в імені твоєму?". Тут дано непоганий аналіз джерел щодо назв Станіслав/Станіславів/Станиславів. Плюс точка зору автора. --yakudza 18:56, 22 лютого 2021 (UTC)[відповісти]

yakudza. Дякую за важливе й цікаве джерело. Як кажуть - по гарячих слідах. На мою теперішню думку, яка базується на ось цих архівних часописах, серед яких - певне, найпопулярніший часопис Західної України «Діло», автор - мовознавець Петро Дрогомирецький (думаю, це - він) зробив хибний висновок, що «до 1939 року в Галичині найпоширенішою стає назва Станіславів» (або це - одрук чи втручання редакції чи помилка коректора - про такі речі знаю з власного досвіду). Думаю, це джерело буде цікавим і для @NickK, Yuri V., Kanzat та Максим Огородник: --Vujko Mytró (обговорення) 08:20, 23 лютого 2021 (UTC)[відповісти]

@Бучач-Львів: Якщо дивитися конкретно між Станіславів і Станиславів, то вирішальним виявився Харківський правопис:

• До 1926: 907 на Станиславів та 616 книг на Станіславів
• З 1927 по 1939: 730 на Станиславів та 282 на Станіславів.

Тобто до виходу Харківського правопису вжиток Станиславів/Станіславів був досить близький, але закріплення в словнику Голоскевича назви Станиславів зробило перевагу варіанту «Станиславів», який і став основним. Разом з тим, варіант «Станіслав» до 1939 також вживався, тогочасні джерела також знаходяться, але на один-два порядки менше, ніж на Станіславів/Станиславів — NickK (обг.) 13:03, 23 лютого 2021 (UTC)[відповісти]

@NickK, Yakudza, Yuri V., Kanzat та Максим Огородник: Є один вагомий, вважаю, нюанс. Наприклад, у «Ділі» - наскільки бачив, тільки - Станиславів. А от у негалицькій пресі, думаю (поки детально не передивлявся), таки, певне, перевага варіянту Станіславів (принаймні до певного часу). І як бути з тим, що діяспора в газеті «Свобода», схоже, вживала переважно Станиславів (1950-1979, 1980-2015, Станиславів; правда, був чоловік з прізвищем - Станіславів)? --Vujko Mytró (обговорення) 13:52, 23 лютого 2021 (UTC)[відповісти]

@Бучач-Львів: Оскільки до виходу Харківського правопису фактично кожне видання писало за своїм власним правописом, не дивно, що в усіх публікаціях «Діла» однаково, бо це схоже був їхній правопис. В інших джерелах є й Станіславів, наприклад, НТШ у Львові 1922 року явно галицьке, Правда 1879 року явно галицька тощо. Те саме з діаспорою: НТШ Нью-Йорк 1964, Торонто 1963. Є й Станіслав у діаспорному підручнику української, поряд з такими нерадянськими варіантами як Дніпропетровське (Січеслав). Тож були всі три варіанти, що в Галичині, що в діаспорі — NickK (обг.) 16:09, 23 лютого 2021 (UTC)[відповісти]

NickK У пресі 1910-х-1940-х років часто є написано «д-р» перед ім'ям-прізвищем. Така традиція досі є в поляків також (dr). Тому поки не зовсім зрозумів твоє вилучення і твердження, що це - німецька традиція (але думаю, тобі краще відомо). Думаю, перелічувати всі види занять д-ра Франка не варто, але згадати про його науковий ступінь - а він був доктором габілітованим - хіба це зайве? Чи ти впевнений у протилежному і таки наполягаєш на відсутності цього? --Vujko Mytró (обговорення) 14:23, 23 лютого 2021 (UTC)[відповісти]

@Бучач-Львів: В Україні немає такої сучасної традиції, така сучасна традиція збереглася передусім у Німеччині. В сучасній Україні «доктор Іван Петренко» асоціюється передусім з лікарем, медиком, а не з доктором наук. Першою реакцією на «доктора Івана Франка» в мене була б така: раз уточнили, що це доктор, мабуть, це не той Іван Франко, про якого ми подумали, а якийсь інший, доктор за фахом? У сучасній Україні науковців якщо уточнюють, то вченими званнями, а не ступенями: «академік Єфремов», «професор Ярема», а не «доктор Єфремов», «доктор Ярема». Традиції 1910-х років нині вже немає, не треба її штучно впроваджувати — NickK (обг.) 16:09, 23 лютого 2021 (UTC)[відповісти]