Новоросійсько-Таманська операція — Вікіпедія

Новоросійсько-Таманська операція
Битва за Кавказ
Радянські розвідники долають водну перешкоду. Кубань. Битва за Кавказ
Дата: 9 вересня — 9 жовтня 1943 Місце: Таманський півострів, Кубань Результат: перемога Червоної армії: остаточне визволення радянськими військами Кубані, створення умов для висадки десанту на півострів Крим Територіальні зміни: визволена територія Таманського півострову
Сторони
СРСР	Третій Рейх Румунське королівство
Командувачі
Тимошенко С. К. Петров І. Ю. Октябрьский П. С. Леселідзе К. М. Гречко А. А. Гречкін О. О. Вершинін К. А.	Е.фон Клейст Е. Єнеке К. Альмендінгер М. де Ангеліс Р. Конрад
Військові формування
Північно-Кавказький фронт * 9-та армія * 18-та армія * 56-та армія * 58-ма армія * 4-та повітряна армія Чорноморський флот Азовська військова флотилія	17-та армія * XXXXIX-й гірський корпус * XXXXIV-й армійський корпус * V-й армійський корпус * 5-й румунський гірський корпус 4-й повітряний флот
Військові сили
317 тис. о/с, 4 435 гармат та мінометів, 314 танків та САУ, близько 600 літаків	200 тис. о/с[1], 2860 гармат та мінометів, 100 танків та штурмових гармат, 300 літаків

Зовнішні зображення
	Карта Новоросійсько-Таманської операції 1943

Новоросійсько-Таманська операція — фронтова наступальна операція радянських військ на південному фланзі німецько-радянського фронту в ході битви за Кавказ. Завершальна операція битви за Кавказ проводилася силами Північно-Кавказького фронту за сприянням Чорноморського флоту та Азовської військової флотилії з метою остаточного розгрому військ Вермахту на Кубані в період з 9 вересня по 9 жовтня 1943 року.

Передумови операції[ред. | ред. код]

В результаті Північно-Кавказької стратегічної операції (січень — лютий 1943) і наступних бойових дій Червоної армії на Кубані війська Північно-Кавказького фронту (генерал-полковник І. Ю. Петров) вийшли до сильно укріпленого рубежу оборони противника, так званої «Блакитної лінії», що прикривала підступи до Таманського півострову. На початок вересня 1943 на «Блакитній лінії» оборонялася німецька 17-та польова армія (генерал інженерних військ Е. Єнеке) групи армій «A», яка налічувала у своєму складі 16 дивізій (дев'ять піхотних, три гірсько-піхотні, дві легкі піхотні, одну авіапольову і одну кавалерійську) і кілька окремих частин — всього понад 400 тисяч людей, близько 2,9 тисячі гармат і мінометів, понад 100 танків і штурмових гармат. Її підтримувала авіаційна група (300 літаків) 4-го повітряного флоту. У Криму перебував румунський гірсько-піхотний корпус (три дивізії і кілька окремих частин), що становив оперативний резерв 17-ї армії.

Північно-Кавказький фронт мав у своєму складі 9-ту, 18-ту, 56-ту і 58-му загальновійськові і 4-ту повітряну армії — всього понад 317 тисяч людей, понад 4,4 тисячі гармат і мінометів, понад 300 танків і САУ і близько 700 літаків. 58-ма армія, яка охороняла узбережжі Азовського моря в операції участі не брала. В оперативному підпорядкуванні фронту знаходилися Чорноморський флот і Азовська військова флотилія. Північно-Кавказький фронт перевершував противника в артилерії і мінометів в 1,6 рази, в танках і САУ — в 3,1 рази, у літаках — у 2,3 рази, в особовому складі в 1,5 рази.

Замисел Новоросійсько-Таманської операції полягав у тому, щоб, завдавши головний удар силами 18-ї армії (генерал-лейтенант К. Н. Леселідзе) у взаємодії з Чорноморським флотом (віце-адмірал П. С. Октябрський) по Новоросійську з суші і моря, оволодіти ним і розвивати наступ у північно-західному напрямку, охоплюючи правий фланг 17-ї армії противника. Одночасно північніше і південніше річки Кубань мали наступати формування 9-ї (генерал-лейтенант О. О. Гречкін) і 56-ї (генерал-лейтенант А. А. Гречко) армій з метою розсікти угруповання противника, що протистояла, відрізати їй шляхи відходу в Крим та знищити по частинах. До операції залучалися близько 150 кораблів і допоміжних суден флоту. Наступ наземних військ підтримували 4-та повітряна армія (генерал-лейтенант авіації К. А. Вершинін) і авіація Чорноморського флоту (генерал-лейтенант авіації В. В. Ермаченков). При плануванні операції упор робився на досягнення раптовості. Німецьке командування було переконане в міцності оборони в районі Новоросійська і тому менше всього чекало наступу на цій ділянці фронту.

Хід операції[ред. | ред. код]

У ніч на 10 вересня була проведена потужна артилерійська та авіаційна підготовка, а близько 3 години ночі, раптово для противника, в Новоросійському порту було висаджено десант. Одночасно почався наступ на суші східної і західної груп військ 18-ї армії (остання з плацдарму Мисхако — «Малої землі»). У ніч на 11 вересня був висаджений другий ешелон десанту. У цей же день перейшли в наступ війська 9-ї армії, які завдавали удару на Темрюк, а 14 вересня — війська 56-ї армії, що діяли на центральній ділянці фронту. 15 вересня у Новоросійську в ході запеклих боїв східні і західні групи 18-ї армії з'єдналися, і до ранку 16 вересня місто було звільнено.

18-та армія стала розвивати наступ у фланг і тил противника, а 9-та і 56-та армії тіснили його на захід, до узбережжя і морських портів Тамані. Активними діями — вогнем кораблів і ударами авіації — Чорноморський флот (командувач — віце-адмірал Л. А. Владимирський) та Азовська військова флотилія (командувач — контр-адмірал С. Г. Горшков) підтримували наступали війська, порушували ворожі морські комунікації, а висадкою десантів в тилу противника не дозволяли йому міцно закріпитися на проміжних рубежах.

Увечері 8 жовтня частини 56-ї армії після 30-хвилинної артилерійської підготовки перейшли в наступ. До світанку 9 жовтня вони прорвали останній рубіж, що прикривав підступи до коси Чушка, зайняли кордон Ілліч і вийшли до берегів Керченської протоки. Розгромлені частини противника були притиснуті до моря і знищені. У ніч на 8 жовтня катери Чорноморського флоту висадили частини морської піхоти на косу Тузла і до ранку очистили її від ворога.

Таким чином, в результаті наступу армій Північно-Кавказького фронту, кораблів, морської піхоти та авіації Чорноморського флоту і Азовської флотилії Таманський півострів був звільнений від противника. О 8 годині ранку 9 жовтня командувач 56-ю армією доповів Військовій раді Північно-Кавказького фронту: «…Таманський півострів частинами 56-ї армії до 7.00 9 жовтня 1943 повністю очищений від німецьких окупантів». За 30 діб запеклих боїв противник втратив 36 тис. загиблими та близько 22 тис. пораненими солдатів і офіцерів, не рахуючи потоплених і знищених на переправах. Радянські війська захопили 32 танки, 337 гармат, 229 мінометів, 540 важких метальних апаратів, 83 паровоза, 2 тис. 73 вагона, 184 складу та багато іншого військового майна. Водночас, варто зазначити, що попри великі втрати, які зазнали війська Вермахту від ударів з повітря в місцях навантаження на судна, німецькому командуванню все ж вдалося евакуювати основні сили 17-ї армії до Криму. Розгрому піддалися в основному ар'єргардні частини противника, що прикривали евакуацію головних сил.

9 жовтня 1943 о 10 годині вечора в Москві було дано салют на честь військ, які визволили Тамань.

Розгромом Таманського угруповання ворога і звільненням Таманського півострова закінчилася одна з найбільш битв радянсько-німецької війни — битва за Кавказ. Радянські війська ліквідували важливий оперативний плацдарм противника, який забезпечував йому оборону Криму і можливість наступальних дій у напрямку Кавказу. Німеччина була змушена вивести з Азовського моря усі свої кораблі. Звільнення Новоросійська і Таманського півострова значно поліпшило базування Чорноморського флоту і забезпечило надалі удари по кримському угрупованню супротивника з моря і через Керченську протоку.

Див. також[ред. | ред. код]

• Битви та операції німецько-радянської війни
• Північно-Кавказька операція (1943)
• Новоросійська операція (1942)
• Краснодарська операція
• Керченсько-Ельтигенська десантна операція
• Темрюцький десант
• Десант біля Благовєщенської — озера Солоного

Джерела[ред. | ред. код]

• Новороссийск-таманская наступательная операция 1943 года (10 сентября −9 октября)
• Новороссийско-Таманская операция (9 сентября — 9 октября 1943 гг.).

Література[ред. | ред. код]

• Кривошеев, Г. Россия и СССР в войнах XX века. Потери вооруженных сил. Статистическое исследование — «Олма-Пресс», Москва 2001 (сайт «Солдат.ru», 23.2.2009)
• Гречко А. А. Битва за Кавказ. М., 1967. Ч. 2. Гл. 6. Прорыв Голубой линии
• Завьялов А. С., Калядин Т. Е. Битва за Кавказ 1942—1943. М., 1957;
• Кирин И. Д. Черноморский флот в битве за Кавказ. М., 1958. Гл. 7. Новороссийско-Таманская операция (10 сентября — 9 октября 1943 года)
• Сталин И. В. Приказ Верховного Главнокомандующего. 9 октября 1943 года. [№ 31] // Приказы Верховного Главнокомандующего в период Великой Отечественной войны Советского Союза: Сборник. М., 1975. С. 57—59
• Ежедневная красноармейская газета Закавказского фронта «Боец РККА». Вторник, 26 октября 1943 г., № 257(7589). Генерал-полковник К. Н. Леселидзе. Новороссийское сражение.
• Авторский коллектив: М. И. Повалий (руководитель), Ю. В. Плотников (заместитель руководителя), И. М. Ананьев, А. В. Басов, В. А. Голиков, Е. П. Елисеев, А. Н. Копенкин, В. А. Марамзин, А. П. Марфин, С. С. Пахомов, В. Б. Сеоев, П. Ф. Шкорубский, Н. И. Яковлев. В подготовке книги принимал участие М. Х. Калашник. Восемнадцатая в сражениях за Родину: Боевой путь 18-й армии. — М.: Воениздат, 1982. — 528 с., ил.

Посилання[ред. | ред. код]

• Новороссийско-Таманская наступательная операция. Окончание битвы за Кавказ (1943г. 9.9-9.10)
• Новороссийско-Таманская стратегическая наступательная операция 10 сентября — 9 октября 1943
• Новороссийско-Таманская наступательная
• Новороссийско-Таманская операция 1943^{[недоступне посилання з липня 2019]}

Примітки[ред. | ред. код]

п о р Друга світова війна Театри воєнних дій Основні битви (1939—1942) Основні битви (1943—1945) Основні аспекти Учасники Початок: • Причини • Події в Європі • Події в Азії • Події в Африці Основні театри воєнних дій: • Західна Європа • Східна Європа • Середземномор'я • Близький Схід • Африка • Тихий океан • Америка 1939: • Польська кампанія • Радянське вторгнення до Польщі • Приєднання Західної Білорусі до СРСР • Приєднання Західної України до СРСР • Приєднання Бессарабії та Північної Буковини до СРСР • Окупація балтійських країн • Радянсько-фінська війна • «Дивна війна» • Битва за Атлантику • Блокада Німеччини 1940: • Операція «Везерюбунг» • Французька кампанія • Битва за Середземномор'я • Битва за Британію • Східноафриканська кампанія • Північноафриканська кампанія • Кампанія в Лівійській пустелі • Сенегальська операція • Габонська операція • Битва за Мальту • Італо-грецька війна 1941: • Операція «Ауфмарш 25» • Операція «Маріта» • Бій біля мису Матапан • Іракська операція • Операція «Меркурій» • Сирійсько-Ліванська кампанія • Операція «Зільберфукс» • Битва за Борнео • Німецько-радянська війна • Операція «Барбаросса» • Радянсько-фінська війна 1941—1944 • Оборона Заполяр'я • Битва за Київ • Оборона Одеси • Блокада Ленінграда • Іранська операція • Смоленська битва • Битва за Москву • Сумсько-Харківська операція • Севастопольська оборона • Напад на Перл-Гарбор • Таїландська операція • Малайська операція • Гонконзька битва • Філіппінська операція 1941—1942 • Гуамська операція • Вейкська операція • Голландсько-Ост-Індійська операція • Третя Чаншайська операція 1942: • Ржевська битва • Дем'янська операція • Битва за Батаан • Тиморська операція • Битва за Австралію • Новогвінейська кампанія • Сінгапурська оборона • Битва за Індійський океан • Битва в Кораловому морі • Битва за Мідвей • Битва за Гуадалканал • Битва за Дьєпп • Битва біля Газали • Битва біля східних Соломонових островів • Мадагаскарська операція • Алеутська операція • Андаманська операція • Харківська операція • Операція «Блау» • Битва за Кавказ • Сталінградська битва • Друга битва за Ель-Аламейн • Операція «Смолоскип» • Чжецзян-Цзянсійська операція 1943: • Деблокада Ленінграда • Воронезько-Харківська операція • Третя битва за Харків • Туніська кампанія • Італійська кампанія • Курська битва • Смоленська операція • Сицилійська операція • Додеканеська кампанія • Центрально-Тихоокеанська кампанія • Бірманська кампанія • Битва за Дніпро •• Битва за Київ • Хуаїнь-Янченська операція • Чунцинська операція • Битва при Чанде • Дніпровсько-Карпатська операція 1944: • Операція «Шінгл» • Битва при Монте-Кассіно • Наступ під Ленінградом • Корсунь-Шевченківська операція • Кримська операція • Виборзько-Петрозаводська операція • Операція «Оверлорд» • Операція «Нептун» • Нормандська операція • Операція «Драгун» • Битва за Нарву • Операція «Багратіон» • Прибалтійська операція • Курляндський мішок • Філіппінська кампанія 1944—1945 • Варшавське повстання • Львівсько-Сандомирська операція • Яссько-Кишинівська операція • Румунська операція • Східно-Карпатська операція • Дебреценська операція • Операція «Маркет-Гарден» • Гуамська операція • Маріансько-палауська операція • Будапештська операція • Петсамо-Кіркенеська операція • Лапландська війна • Битва за Пелеліу • Арденнська операція • Операція «Іті-Го» 1945: • Битва за Іодзіму • Операція «Боденплатте» • Вісло-Одерська операція • Борнейська операція • Східно-Прусська операція • Рюкюсько-Бонінська операція • Балатонська операція • Хенань-Хубейська операція • Операція «Верітебл» • Рурська операція • Верхньо-Сілезька операція • Нижньо-Сілезька операція • Східно-Померанська операція • Битва за Берлін • Празька операція • Віденська операція • Радянсько-японська війна • Ядерне бомбардування Хіросіми і Нагасакі • докладніше… Міжнародні угоди: • Мюнхенська угода • Пакт Молотова — Ріббентропа • Пакт чотирьох держав • Договір між СРСР та Німеччиною • Японсько-радянський пакт Ключові конфлікти напередодні світової війни: • Маньчжурський інцидент • Кампанія у Внутрішній Монголії • Друга італо-ефіопська війна • Угорсько-українська війна • Японсько-китайська війна Протиборчі сторони: • Ленд-ліз • Колабораціонізм • Допоміжна поліція Третього Рейху • Радянські фронти часів Другої світової війни • Пропаганда • Військова техніка • Військове виробництво • Штрафні військові підрозділи • Операція «Валькірія» • Операція «Бернгард» • Операція «Даунфол» • Операція «Скріпка» Гуманітарні катастрофи: • Голокост • Блокада Ленінграда • Марш Смерті з Батаану • Голод у Бенгалії • Голод у Нідерландах • Воєнні злочини країн Осі • Воєнні злочини союзників • Воєнні злочини РСЧА • Катинський розстріл • Депортація народів у СРСР • Операція «Кілгол» • Видача козаків у Лієнці • Жінки для втіхи • Стратегічні бомбардування • Різанина в Нанкіні • Американські військовополонені • Британські військовополонені • Італійські військовополонені • Німецькі військовополонені • Радянські військовополонені • Румунські військовополонені • Фінські військовополонені • Французькі військовополонені • Японські військовополонені Окупації: • Чехословаччини • Польщі • Данії • Норвегії • Бельгії • Люксембургу • Нідерландів • Нормандських островів • Франції • Югославії: •• Сербії •• Словенії •• Боснії і Герцеговини ‎ •• Македонії • Греції • СРСР: •• Української РСР •• Білоруської РСР •• країн Балтії •• Російської РФСР • Китаю • Індонезії • Малайї • Філіппін • Таїланду • Індокитаю • Сінгапуру • Бірми • Німеччини • Японії Наслідки: • Наслідки • Втрати • Відзначання • Депортація німців • Нюрнберзький процес • Токійський процес • Іранська криза • Холодна війна Антигітлерівська коаліція • Лідери • СРСР • США • Велика Британія • Китай • Канада • Франція • Норвегія • Польща • Нідерланди • Бельгія • Люксембург • Чехословаччина • Югославія • Греція • Єгипет • Індія • Австралія • Нова Зеландія • ПАС • Бразилія • Мексика • докладніше… Країни Осі • Лідери • Німеччина • Італія • Японія • Вішістська Франція • Фінляндія • Угорщина • Румунія • Болгарія • Хорватія • Словаччина • Таїланд • докладніше… Рух опору: • Польща • Норвегія • Данія • Бельгія • Нідерланди • Франція • Німеччина • Греція • Югославія • Радянські партизани • Україна • Білорусь • В'єтнам Новоросійсько-Таманська операція у сестринських Вікіпроєктах Портал «Друга світова війна» Файли у Вікісховищі? Додаткова інформація • Територіально-політична експансія Третього Рейху • Тотальна війна • Друга світова війна у світовій культурі переглянути обговорити редагувати