French
DeutschНестеренко Микола Васильович — Вікіпедія
| Нестеренко Микола Васильович | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Народження | 22 липня 1926 Алчeвськ | |||
| Смерть | 22 вересня 2004 (78 років) | |||
| Черкаси, Україна | ||||
| Країна |  СРСР Україна | |||
| Жанр | пейзаж і портрет | |||
| Навчання | Санкт-Петербурзьке художнє училище імені Миколи Реріхаd і Київський державний художній інститут (1956) | |||
| Діяльність | художник | |||
| Вчитель | Іванов Михайло Інокентійович, Заруба Костянтин Васильович, Касіян Василь Ілліч, Самусєв Федір Панасович, Єржиковський Сергій Миколайович, Григор'єв Сергій Олексійович і Чичкан Леонід Ілліч | |||
| Член | Спілка радянських художників України | |||
| Партія | КПРС | |||
| Учасник | німецько-радянська війна | |||
| | ||||
Микола Васильович Нестеренко (нар. 22 липня 1926, Алчевськ — пом. 22 вересня 2004, Черкаси) — український художник; член Спілки радянських художників України з 1963 року.
Біографія[ред. | ред. код]
Народився 22 липня 1926 року в місті Алчевську (нині Луганська область, Україна). Брав участь у німецько-радянській війні. Член КПРС.
Навчався у Ленінградському художньо-педагогічному училищі; у 1949—1950 роках — у художній школі при Ленінградському інституті живопису, скульптури та архітектури імені Іллі Рєпіна; 1956 року закінчив Київський художній інститут (викладачі: Сергій Григор'єв, Василь Касіян, Федір Самусєв, Костянтин Заруба, Сергій Єржиковський, Михайло Іванов, Валентин Задорожний, Леонід Чичкан).
Після здобуття фахової освіти працював у видавництві та газетах Ужгорода; з 1965 року — у Черкасах. Жив у Черкасах в будинку по Вулиця Байди Вишневецького, № 32, квартира № 13. Помер в Черкасах 22 вересня 2004 року.
Творчість[ред. | ред. код]
Працював в галузі станкового живопису, станкової графіки та політичного плаката, створював пейзажі, портрети. Серед робіт:
- плакати
- «Більше картоплі країні» (1954);
- «Великому російському народові — слава!» (1954);
- акварелі
- «Гуцулка» (1957);
- «Віра» (1963);
- графіка
- «І. Степаненко» (1975);
- «Наше майбутнє. Дитсадочок у Черкасах» (1986);
- «Софіївка. Острів кохання» (1986);
- «Софіївка. Білий місток над річкою Кам'янкою» (1986);
- «Софіївка. Водоспад» (1986);
- «Літній пейзаж» (1987);
- живопис
- «Бригадир П. Лазебник» (1986);
- «Затока» (1992);
- «Надвечір'я» (1992).
- ілюстрації до книги «Ми і діти» Володимира Ладижця (1962).
Брав участь у всеукраїнських виставках з 1954 року, зарубіжних — з 1959 року.
Твори знаходяться в Національному художньому музеї України в Києві, Луганському, Черкаському, Ростовському художніх музеях, а також в приватних збірках в Росії, Німеччини, Бельгії, Японії, США, Іспанії, Туреччині та Ізраїлі[1].
Примітки[ред. | ред. код]
Література[ред. | ред. код]
- Нестеренко Микола Васильович // Українські радянські художники. Довідник. — Київ : Мистецтво, 1972. — С. 323.;
- М. О. Бугеря. Нестеренко Микола Васильович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2021. — Т. 23 :Нг — Ня. — 832 с. — ISBN 978-966-02-9624-4.
|
