Нелітерний орфографічний знак — Вікіпедія

Нелітерні орфографічні знаки, або ілетрограми[джерело?] — категорія знаків писемності, які не є літерами, але використовуються в написанні слів (тобто належать орфографії), а не розділяють слова (на відміну від знаків пунктуації, що належать до пунктуації). Нелітерні орфографічні знаки виконують фонографічну, змісторозрізнювальну, графомарковану та прагматичну функції.[1][2]

Приклади в українській мові:

В інших мовах, крім вищенаведених прикладів, до таких належать також акут, гравіс. Наприклад, у французькій мові.[1]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Функції нелітерних знаків французької писемної мови / О. В. Станіслав // Сучасні дослідження з іноземної філології: Збірник наукових праць. — Ужгород: Видавничий центр УНУ, 2006. — Вип. 4. — С. 341—346
  2. Сучасна українська лінгвографія: термінологічне поле. Studia Ukrainica Posnaniensia, Tom 6 (2018) s. 64.
  3. Правопис-2019. Скісна риска