Народна повстанська армія Степового Алтаю — Вікіпедія

Народна повстанська армія Степового Алтаю - військове формування періоду розпаду (перебудови) Російської імперії і становлення Країни Рад, що діяла Алтаї в 1917—1920 рр. і майже повністю складалася з місцевого населення, представників трудового християнства краю, нащадків русинів (руських) і християн-степовиків Київщини (України, Малоросії) і Московщини (Великоросії), в т.ч. переселенців з Подніпров'я, козаків-українців з діда-прадіда, представників інших народів і віросповідань з різних губерній імперії, а також з корінного населення, алтайців, тощо, які відстоювали ідею перебудови суспільства на засадах народовладдя і ширшого соціального захисту для незаможних верств населення під гаслами радвлади (Країна Рад), соціалізму, комунізму, анархокомунізму, демократії та ін. Інші назви — армія Мамонтова, мамонтовці, Західно-Сибірська Селянська Червона Армія.

У формуванні і роботі армії брало участь багато людей різного походження, передусім селяни і вихідці з бідних прошарків козацтва.

Серед командирів армії — Юхим Мамонтов, Григорій Рогов, Федір Колядо, Михайло Козир. Проти НПА воювали майбутні радянські письменники Павло Бажов і Аркадій Гайдар (останній зокрема відзначився вбивствами старих, жінок і дітей, інформація про це за радянських часів приховувалася).

У складі армії воювало понад 18 тисяч людей.

Історія армії[ред. | ред. код]

Формувалась на базі Барнаульського, Зміїноногорського та Славгородського повітів Алтайської губернії, Павлодарського і Семипалатинського повітів Семипалатинської губернії.

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]