French
DeutschМухаммед ібн Шаріф — Вікіпедія
| Мухаммед ібн Шаріф | |
|---|---|
| Народився | 1630-ті |
| Помер | 2 серпня 1664 ·загиблий у бою |
| Країна |  Марокко |
| Національність | араби[1] |
| Діяльність | військовослужбовець |
| Знання мов | арабська |
| Батько | Мулай Мухаммед I |
| Брати, сестри | Мулай Ісмаїл і Мулай ар-Рашид |
Мухаммед II ібн Шаріф (араб. محمد بن الشريف; д/н — 2 серпня 1664) — 2-й султан Тафілальта в 1641—1664 роках. Відомий також як Абдаллах Мулай Мухаммед II.
Життєпис[ред. | ред. код]
Походив з династії Алауїтів. Старший син Мулай Мухаммеда I (відомого як Шаріф ібн Алі), султана Тафілальта. Перша згадка про нього відноситься до 1630 року. 1636 року з військом у 200 вояків захопив місто Табуасамт, що підкорялося Сіді Алі, володарю Суса і Драа. У відповідь той захопив у полон Мулай Мухаммеда I, якого Мухаммед ібн шаріф викупив у 1637 році.
Фактично перебрав владу на себе. 1640 року захопив Сіджильмасу, перемігши залогу Сіді Алі, а потім повернув собі Табуасамт, внаслідок чого взяв під контроль важливий торгівельний центра в торгівлі Західним Суданом.
1641 року батько остаточно зрікся титулу і влади на користь Мухаммеда. В подальшому розпочав низку кампанії проти Сіді Алі, якому завдав поразок, до 1645 року захопивши важливу область Драа та землі до річки Мулуя. Перемогами над Сіді Алі набув значного авторитету і престижу в Марокко.
1646 року розпочав війну проти завії (суфійського братства) Діла. Втім зазнав поразки в битві біля Аль-Гарі від Мухаммеда аль-Хаджа, внаслідок чого втратив Сіджильмасу. Зрештою було укладено угоду з діла, за якою кордон між володінням проходив гірським пасмом Айяш.
1649 року Мухаммед II перейшов у наступ, дійшовши до Фесу, але в його околицях 19 серпня того ж року зазнав відчутної поразки, відступивши до Сіджильмаси. З цього часу не наважився виступити проти завії Діла. Водночас мусив придушити заколот брата ар-Рашида, який після поразки очолив загін, що став нападати на купців, лихварів.
У 1664 році Ар-Рашид став знову значно загрожувати пануванню Мухаммеда II. Проти султана виступили арабські племена регіону Ангад. У битві на пасмі Ангад проти брата султан невдовзі після її початку був смертельно поранений випадковою кулею, в результаті чого його військо перейшло на бік Ар-Рашида. Останній переміг сина Мухаммеда II — аль-Сагіра, ставши новим султаном Тафілальта.
Джерела[ред. | ред. код]
- Bernard Lugan, " Moulay Mohammed (1636—1664) et Moulay Rachid (1664—1672) ", dans Histoire du Maroc: Des origines à nos jours, Ellipses, 2011 — éd. rev. et augm. (1re éd. 2000), 403 p. (ISBN 9782729863524 et 2729863524), p. 184—186
- Michel Abitbol, Histoire du Maroc, Paris, Perrin, 2009, p. 231—232