Мусульбас Іван Андрійович — Вікіпедія

Мусульбас Іван Андрійович
Народився 12 листопада 1895(1895-11-12)
Маневичі, Волинська область, Українська Радянська Соціалістична Республіка
Помер 10 березня 1937(1937-03-10) (41 рік)
Москва, СРСР
Поховання Нове Донське кладовище
Країна  СРСР
Національність українець
Діяльність державний діяч
Партія ВКП(б)

Іван Андрійович Мусульбас (12 листопада 1895(18951112), село Манівці Старокостянтинівського повіту Волинської губернії, тепер Красилівського району Хмельницької області — розстріляний 10 березня 1937, місто Харків) — український радянський державний та партійний діяч. Кандидат в члени ЦК КП(б)У в листопаді 1927 — квітні 1929 р. Член ЦК КП(б)У в квітні 1929 — травні 1937 р. Кандидат в члени Організаційного бюро ЦК КП(б)У в квітні 1929 — червні 1930 р. Член ВУЦВК.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився в родині селянина-середняка. У вересні 1902 — травні 1905 р. — учень церковноприходської школи в селі Манівцях. У травні 1905 — листопаді 1910 р. — наймит у поміщиків та заможних селян села Манівці. У листопаді 1910 — серпні 1911 р. — посильний волосного правління у містечку Кульчини Старокостянтинівського повіту. У серпні 1911 — червні 1913 р. — учень Старокостянтинівського двокласного міського училища. У червні 1913 — жовтні 1915 р. — робітник на мийці цукрового заводу Потоцького у селі Манівцях.

У жовтні 1915 — березні 1917 р. — рядовий запасного піхотного полку російської царської армії в Кременчуці і Полтаві. У березні — липні 1917 р. — юнкер 2-ї Київської школи прапорщиків. У липні — вересні 1917 р. — командир взводу, прапорщик 3-го Кавказького стрілецького полку російської армії на Північному фронті. У вересні 1917 — квітні 1918 р. — селянин в господарстві батька в Манівцях.

У квітні 1918 — квітні 1919 р. — член Української комуністичної партії (боротьбистів) в Житомирі. У квітні — грудні 1918 р. — роз'їзний організатор партії боротьбистів в Старокостянтинові і Житомирі. У грудні 1918 — березні 1919 р. — член підпільного Волинського губернського революційного комітету в Житомирі. У березні — жовтні 1919 р. — завідувач Волинського губернського земельного відділу в Житомирі та в Овручі.

Член РКП(б) з травня 1919 року.

У жовтні 1919 — лютому 1920 р. — помічник військового комісара 539-го піхотного полку РСЧА Південного фронту.

У лютому — квітні 1920 р. — завідувач організаційного відділу Волинського (Житомирського) губернського комітету КП(б)У. У квітні 1920 — 1920 р. — завідувач відділу з роботи на селі Харківського губернського комітету КП(б)У.

У 1920—1921 р. — відповідальний секретар Харківського губернського комітету КП(б)У. У березні — червні 1921 р. — завідувач організаційного відділу Харківського губернського комітету КП(б)У.

У червні 1921 — січні 1923 р. — відповідальний секретар Волинського (Житомирського) губернського комітету КП(б)У.

У січні — жовтні 1923 р. — слухач курсів марксизму при ЦК КП(б)У в Харкові. У жовтні 1923 — листопаді 1925 р. — завідувач культурного відділу, завідувач організаційного відділу Української ради професійних спілок. У листопаді 1925 — жовтні 1927 р. — член правління Українського сільськогосподарського банку.

У жовтні 1927 — жовтні 1929 р. — відповідальний інструктор і завідувач відділу з роботи на селі ЦК КП(б)У.

У жовтні 1929 — серпні 1930 р. — відповідальний секретар Одеського окружного комітету КП(б)У.

У вересні 1930 — червні 1932 р. — голова Укрколгоспцентру в місті Харкові.

Одночасно, 13 березня — 4 вересня 1932 року — 1-й заступник народного комісара землеробства Української РСР.

У липні 1932 — травні 1934 р. — 2-й секретар Київського обласного комітету КП(б)У. У травні 1934 — лютому 1936 р. — 2-й секретар Харківського обласного комітету КП(б)У.

4 березня — вересень 1936 р. — 1-й секретар Пензенського міського комітету ВКП(б) Середньо-Волзького краю РРФСР.

15 вересня (за іншими даними — 16 жовтня) 1936 року заарештований. 10 березня 1937 року розстріляний у Харкові.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Филиппов С. Территориальные руководители ВКП(б) в 1934—1939 гг. Справочник. — Москва, РОССПЭН, 2016. (рос.)
  • Мусульбас Иван Андреевич [Архівовано 6 січня 2016 у Wayback Machine.] // Справочник по истории Коммунистической партии и Советского Союза (1898—1991). (рос.)