Мови Швеції — Вікіпедія

Мови Швеції — основна мова Швеції це шведська, яку визнають за рідну близько 90% населення. Вона ж є і офіційною мовою даної держави. Всі інші мови, що використовуються у державі — мови меншин або іммігрантів.

Історія[ред. | ред. код]

У Середньовіччі на території шведського королівства (включно з нинішньою Фінляндією і Естонією) були поширені діалекти, що виділилися в XIV—XV століттях з давньоскандинавської і стали основою шведської мови, а також естонська й фінська мови, крім того «Лінгва франка» Ганзейського союзу — середньонижньонімецька мова. Середньонижньонімецька мова також була рідною мовою для жителів підлеглих Швеції територій: Шведська Померанія, Бремен-Верден, Вісмар, Вільдесгаузен^[2].
В Інгерманландії, що періодично вважалася шведською територією, говорили російською, на Іжорський і Водській мовах.
У XIX столітті, після втрати шведським королівством багатьох територій, шведська мова став основною для більшості населення. Розвинулася Стандартна (літературна) шведська мова^[sv].

Діалекти шведської[ред. | ред. код]

Ельвдальський[ред. | ред. код]

Докладніше: Ельвдальський діалект

Ельвдальський, або далекарлійський, діалект поділяється на велику кількість різноманітних говірок, сильно відрізняються один від одного. Носії цих говірок проживають в основному в Даларні, зокрема, в комуні Ельвдален. Їх близько 1500 чоловік^[3].

Гутнійський[ред. | ред. код]

Докладніше: Гутнійський діалект

Гутнійский діалект поширений в Готланді і Форе. Він виник безпосередньо від давньогутнійскої мови. Ним володіють 5-10 тисяч чоловік.

Ємтландський[ред. | ред. код]

Ємтландський діалект поширений, головним чином, у провінції Емтланд, ним володіє близько 30000 осіб. Досі спірне питання, чи є цей діалект похідним шведської або ж норвезької мови.

Сканський[ред. | ред. код]

Докладніше: Сканський діалект

Сканський (сконський) діалект поширений в основному в Сконе. У наші дні знаходиться під сильним впливом стандартної шведської мови. Деякі вчені відносять сканський до діалектів данської мови, так як провінція Сконе входила до складу Данії до 1658 року^[4].

Іноземні мови у Швеції[ред. | ред. код]

У шведських школах викладаються в основному такі іноземні мови, як англійська, німецька, французька, іспанська, норвезька і данська. Після Другої світової війни помітно зросла роль англійської мови [8]. Деякі лінгвісти вважають, що англійську мову слід зробити другою мовою Швеції, зважаючи на її поширеність^[6]. Причиною цього є, в першу чергу, домінування англомовних програм на телебаченні (всі програми, окрім спрямованих на аудиторію молодшого віку, транслюються мовою оригіналу, забезпечені шведськими субтитрами). Однак, на побутовому рівні англійська практично не використовується.

Уряд країни активно підтримує статус шведської мови; зокрема, в 2002 році шведська була вперше офіційно оголошена державною мовою Швеції. Розроблена жестова шведська мова для глухонімих^[7].
Основні іноземні мови: англійська, німецька, французька.
Мови меншин: фінська, меянкіелі, циганська, саамська, їдиш.
Основні мови іммігрантів: фінська, сербохорватська, арабська, фарсі^[8].