Мартин Русин — Вікіпедія

Мартин Русин
Народився	1422
Помер	1460 або 1453 Краків, Королівство Польське
Країна	Республіка Польща
Діяльність	лікар, математик, астроном
Alma mater	Падуанський університет Болонський університет
Заклад	Ягеллонський університет

Мартин Русин (у науковому світі Martinus Ruthenus, Мартин Король (1422 — перед 1 серпня 1453), пол. Marcin Król) — математик, астролог, астроном, лікар, професор Краківського університету. Засновник кафедри астрономії Краківського університету та наукової школи, з якої вийшов Микола Коперник. Прийняте в польській науці ім'я Марцін Круль є перекладом його прізвиськ з латини «Rex», «dictus Rex», «Rex in medicinis», які він отримав від сучасників за широкі знання в медицині.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився Мартин в селі Журавиці біля Перемишля, був сином простого українського селянина Івана (за даними видання «Polski Słownik Biograficzny» 1974 року, ім'я батька чітко невідоме). Вражаючі природні здібності дозволили йому після закінчення школи в рідному Перемишлі у 1440 р. вступити до Краківського університету як син Яна з Перемишля радше в літньому семестрі 1440 року, ніж у зимовому 1438—1439 років — як син Станіслава з Журавиці (за версією Людвіка та Александра Біркенмаєрів).

1444 року став бакалавром вільних мистецтв, магістром — 1445 року. Викладав на відділі вільних мистецтв наук Краківського університету (КУ) або бакалавром, або зразу після закінчення навчання. Зокрема, арифметику — за власним підручником «Algorismus minutiarum novae compilationis», пояснював працю Яна Пекхмана «Perspectiva communis». Отримавши звільнення від університетських обов'язків, у 1445 році виїхав за кордон для навчання. 18 листопада 1445 став "mistrz"ом Празького університету, чому сприяв Мартин з Ленчиці — декан відділу митців Празького університету, опікун польських студентів в ПУ. Відмовився стати тут професором. Вважають, що під час дороги до Болоньї перебував в університетах Лейпціга, Відня, Падуї, де налагоджував контакти. В Падуї познайомився з Георгом фон Пурбахом 1448 року. Під час вивчення медицини в 1448—1449 роках у Болоньї викладав астрономію в місцевому університеті. Восени 1449 року став доктором медицини в Болоньї, потім виїхав до двору великого князя Яноша Гуньяді, де став надвірним лікарем. Тут підтримував стосунки з Яном Витезем — єпископом Великого Варадину, гуманістом, бібліофілом, на дворі якого перебував, зокрема, Григорій з Сяніка. На межі 1449—1450 років на двір Я. Гуньяді написали листи Ян Длугош, потім — кардинал Збіґнєв Олесницький. З них відомо, що Ян Длугош, який повертався з Риму, мав спровадити до Кракова молодого лікаря-вченого для порятунку життя старіючого краківського кардинала. Також просили його або привезти самому, або передати Григорію з Сянока, що вертався до Польщі, рукопис Тита Лівіуса «Ab urbe condita». М. Русин в 1450^[1] повернувся до Кракова, тут очолив університетську колегіатуру Стобнера, що чекала на нього. У КУ заснував кафедру астрології.

Усі праці Мартина написані загальновизнаною тоді в науковому світі латиною, він був людиною з надзвичайно високим рівнем національної свідомості, називаючи себе не Мартин Король, а саме Мартин Русин (Martinus Ruthenus). В італійських університетах, де було заведено записувати усіх студентів з півночі лише як німців або поляків, він наполягав на тому, щоб його писали як «Мартина з Рутенії (Martinus ex Rutheniae)».

На кафедрі М. Русина, який в числі перших звернув увагу на недоліки системи Г. фон Пурбаха, навчалися Яків із Залісся, Іван Брошка з Підляшшя, Микола з Шадка, Михайло з Довгопілля, Амброзій з Бардієва, Григорій з Нового Села, Бернард Ваповський з Радохонець, Юрій Котермак з Дрогобича, який, власне, і став першим вчителем Миколая Коперника.

Заробив досить грошей лікарською та астрологічною практиками, надавав позики під процент. Виконавцями його заповіту були професори Краківського університету Мацей зі Слупчі, Станіслав з Бжезін, аптекар Матвій з Кракова. М. Русин більшість своїх заощаджень заповів на допомогу у навчанні студентам, які походили з-під Перемишля. Ймовірно, гроші від його боржників отримувала кафедра астрлогії Краківського унів. На 1974 рік не була відомою основна частина тексту заповіту. Рідному братові Флоріяну, який залишився в Журавиці і все життя працював на ріллі, він залишив 600 широких празьких грошів (відомості Міхала Ковальчука)^[2] (корова вартувала приблизно 1 празький гріш^[3]).

Помер молодим перед 1 серпня 1453 року.

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

• Zwiercan M. Marcin z Żurawicy zwany Król (z Przemyśla. de Polonia), (ok. 1422—1453) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1974. — T. XIX/4, zeszyt 83. — S. 580—581. (пол.)

Це незавершена стаття про особу. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

Генеалогія та некрополістика Sejm-Wielki.pl Література та бібліографія Бібліографія історії чеських земель Словники та енциклопедії Internetowa encyklopedia PWN Довідкові видання Consortium of European Research Libraries · Deutsche Biographie Нормативний контроль GND: 104118571 · GKG: /g/121jytdd · LCCN: no2018011959 · MAK: 9810679049205606 · VIAF: 161683206