Малодолинське — Вікіпедія

село Малодолинське
Центр села
Центр села
Центр села
Країна Україна Україна
Область Одеська область
Район Одеський район Одеський район
Громада Чорноморська міська громада
Код КАТОТТГ UA51100370040097215
Основні дані
Засноване 1803 (221 рік)
Колишня назва Клайнлібенталь (нім. Kleinliebenthal)
Населення 3177 осіб
Площа 2,01 км²
Густота населення 1580,6 осіб/км²
Поштовий індекс 68090
Телефонний код +380 4868
Географічні дані
Географічні координати 46°21′19″ пн. ш. 30°37′44″ сх. д. / 46.35528° пн. ш. 30.62889° сх. д. / 46.35528; 30.62889Координати: 46°21′19″ пн. ш. 30°37′44″ сх. д. / 46.35528° пн. ш. 30.62889° сх. д. / 46.35528; 30.62889
Водойми Сухий лиман
Місцева влада
Адреса ради 68000, Одеська обл., Одеський р-н, м. Чорноморськ, просп. Миру, 33
Карта
Малодолинське. Карта розташування: Україна
Малодолинське
Малодолинське
Малодолинське. Карта розташування: Одеська область
Малодолинське
Малодолинське
Мапа
Мапа

CMNS: Малодолинське у Вікісховищі

Малодоли́нське (нім. Kleinliebenthal) — село в Україні, у Чорноморській міській громаді в Одеського району Одеської області. Населення становить 3177 осіб.

Історія[ред. | ред. код]

Село засновано як німецьке поселення, під первинною назвою — Клайнлібенталь, від нім. «Мала долина кохання»; до 1 лютого 1945 року — Мала Аккаржа[1]. Селище розташовано на узбережжі Сухого лиману, який раніше називався на честь цього поселення Клайнлібентальський лиман.

Станом на 1886 у німецькій колонії Клейн-Лібенталь Грос-Лібентальської волості Одеського повіту Херсонської губернії мешкало 2152 особи, налічувалось 162 дворових господарства, існували римо-католицька церква, ресторан, гідропатичне відділення та 2 винних погреба[2].

У Незалежній Україні[ред. | ред. код]

17 липня 2020 року відповідно до Постанови Верховної Ради та Розпорядження Кабінету Міністрів України № 720-р від 12 червня 2020 року «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Одеської області»[3].

13 грудня 2022 року рішенням Чорноморської міської ради перейменовані дві вулиці села Малодолинське. Назви змінені за рекомендаціями Експертної ради при Міністерстві культури та інформаційної політики України з питань подолання наслідків русифікації та тоталітаризму, висновками робочої групи з питань найменування (перейменування) вулиць та інших об'єктів топоніміки, які містять російське походження та результати громадського обговорення[4].

Попередня назва Сучасна назва
вулиця Шмідта вулиця Культурна
провулок Шмідта провулок Культурний

Населення[ред. | ред. код]

Згідно з переписом 1989 року населення села становило 3321 особа, з яких 1469 чоловіків та 1852 жінки[5].

За переписом населення 2001 року в селі мешкало 3325 осіб[6].

Мова[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[7]

Мова Відсоток
українська 53,38 %
російська 45,48 %
румунська 0,41 %
білоруська 0,16 %
болгарська 0,06 %

Постаті[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Карта РККА L-36 (А), 1941 (рос.)
  2. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
  3. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 720-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Одеської області», село увійшло до складу Чорноморської міської громади
  4. У Чорноморській громаді змінено русифіковані назви вулиць. chernomorsk.com.ua. 14 грудня 2022.
  5. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) — регіон, рік, категорія населення, Стать (1989 (12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 22 вересня 2019.
  6. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) — регіон, рік (2001 (05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 22 вересня 2019.
  7. Розподіл населення за рідною мовою, Одеська область (у % до загальної чисельності населення) — регіон, рік, вказали у якості рідної мову (2001 (05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 22 вересня 2019.
  8. Карта РККА L-36 (Б), 1941