Великодолинське — Вікіпедія

Селище Великодолинське
Герб Великодолинського	Прапор Великодолинського
	Вулиця Центральна - головна вулиця селищаВулиця Центральна - головна вулиця селища
Країна	Україна
Область	Одеська область
Район	Одеський район
Громада	Великодолинська селищна громада
Код КАТОТТГ:	UA51100070010049456
Основні дані
Засновано	1804
Колишня назва	Аккаржа, Грос-Лібенталь (Гросслібенталь), Велика Аккаржа
Статус	із 2024 року
Площа	11,1 км²
Населення	▲ 14 012 (01.01.2022)
Густота	1236,8 осіб/км²;
Поштовий індекс	67832
Телефонний код	+380 4851
Географічні координати	46°20′33″ пн. ш. 30°33′55″ сх. д. / 46.34250° пн. ш. 30.56528° сх. д.Координати: 46°20′33″ пн. ш. 30°33′55″ сх. д. / 46.34250° пн. ш. 30.56528° сх. д.
Висота над рівнем моря	19 м
Водойма	р. Аккаржанка ;
Відстань
Найближча залізнична станція:	Аккаржа
До станції:	1,8 км
	До райцентру:
- автошляхами:	15,4 км
	До обл. центру:
- автошляхами:	22,9 км
Селищна влада
Адреса	67832, Одеська область, Одеський район, с-ще Великодолинське, вул. Соборна, 1а
Голова селищної ради	Граб Володимир Олександрович
Вебсторінка	Великодолинська селищна рада
Карта
	Великодолинське
	Великодолинське
	Великодолинське у Вікісховищі

Великодоли́нське — селище в Україні, в Одеському районі Одеської області, адміністративний центр Великодолинської селищної громади. Історична назва села — Аккаржа^[2], після приєднання регіону до Російської Імперії в 1791 році та виселення корінного населення було заселене німецькими колоністами та в 1802 перейменоване в Грос-Лібенталь, нім. Großliebenthal — «Велика долина кохання»; з 1918 по 01.02.1945 року відомий під назвою Велика Аккаржа (статус смт — рішенням виконавчого комітету Одеської обласної Ради депутатів трудящих від 2 січня 1957 р.), пізніше — під сучасною назвою.^[3]

Історичні відомості[ред. | ред. код]

У 1881 році біля колонії впав великий метеорит, який одержав назву завдяки колонії.

Станом на 1886 рік у німецькій колонії Грос-Лібенталь, центрі Грос-Лібентальської волості Одеського повіту Херсонської губернії, мешкало 3869 осіб, налічувалось 263 дворових господарства, існували кірха, 2 школи, поштова станція, паровий млин, 6 лавок та 4 винних погреби, відбувався щорічний ярмарок 1 травня^[4].

У травні 1919 року на колонію розповсюдилося антибільшовицьке Григор'ївське повстання. А вже через два місяці Грос-Лібенталь став осередком іншого антибільшовицького Аккаржанського повстання, спровокованого продрозкладкою і примусовою мобілізацією до Червоної армії^[5]

У січні 1989 року чисельність населення становила 10 012 чоловік.

Відомі люди[ред. | ред. код]

Семенов Євген Петрович (1861—1944) — російський журналіст і політичний діяч. Народоволець.
Кушнір Олег Володимирович (1986—2015) — сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Символіка[ред. | ред. код]

Герб та прапор смт Великодолинське затверджені Рішенням селищної ради від 4 вересня 2008 року № 715-В

Щит золотий. У золотому полі синє виноградне гроно з двома зеленими листками. Щиток: Герб баварський, змішаної тинктури з срібними і синіми ромбами. На ромбах золота птаха Фенікс.

Див. також[ред. | ред. код]

Грос-Лібентальська кірха

Посилання[ред. | ред. код]

↑ Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2022 року (PDF)
↑ 1791 г. "Карта географическая изображающая область Озу или Едизань иначе называемую Очаковскою Землею и присоединенную ныне к Российскому Государству в силу заключенного в Яссах декабр. 1791 года мирного договора" к книге "Наследие Ф.П. Де-Волана" (російська мова) . 1791. Архів оригіналу за 29 серпня 2016. Процитовано 2 липня 2016.
↑ Bevölkerungszahlen World Gazetteer auf bevoelkerungsstatistik.de
↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
↑ Одещина (стенд 27) // Визвольна боротьба. — Львів, 2021. — № 2 (30). — С.204

Джерела[ред. | ред. код]

ВЕЛИКОДОЛИ́НСЬКЕ [Архівовано 13 травня 2016 у Wayback Machine.] // ЕСУ
Великодолинське // Облікова картка на офіційному вебсайті Верховної Ради України.

Це незавершена стаття з географії Одеської області.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2022 року (PDF)

[2] 1791 г. "Карта географическая изображающая область Озу или Едизань иначе называемую Очаковскою Землею и присоединенную ныне к Российскому Государству в силу заключенного в Яссах декабр. 1791 года мирного договора" к книге "Наследие Ф.П. Де-Волана" (російська мова) . 1791. Архів оригіналу за 29 серпня 2016. Процитовано 2 липня 2016.

[Bevölkerungszahlen-3] Bevölkerungszahlen World Gazetteer auf bevoelkerungsstatistik.de

[4] Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)

[5] Одещина (стенд 27) // Визвольна боротьба. — Львів, 2021. — № 2 (30). — С.204

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]