Культура новгородських сопок — Вікіпедія
Культура новгородських сопок — середньовічна балто-фінно-норманська археологічна культура, яка існувала на території навколо озера Ільмень у Північно-Західній Росії у VIII—X століттях.
Сформувалась приблизно у VII—VIII ст. внаслідок міграцій у приільмення балтського населення. Сприйняла багато елементів місцевого фіно-угорського населення. За іншими даними культура сформувалась в районі Ладоги в результаті контактів місцевого населення з норманами які почали проникати в Східну Європу у VIII ст[1]. Археологія на даний момент не має докладних свідчень про шляхи проникнення слов'ян у даний регіон.
- ↑ Конецкий В.Я. Новгородские сопки и проблема этносоциального развития Приильменья в VIII-X вв. // Славяне: этногенез и этническая история (междисциплинарные исследования). Л. - 1989. - С.76-105.
- Конецкий В.Я. Новгородские сопки и проблема этносоциального развития Приильменья в VIII-X вв. // Славяне: этногенез и этническая история (междисциплинарные исследования). Л. - 1989. - С.76-105
- Седов В. В. Восточные славяне в VI-XIII вв. / Серия: Археология СССР. М.: 1982. 328 с.