French
DeutschКриків — Вікіпедія
| село Криків | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна |
| Область | Хмельницька область |
| Район | Кам'янець-Подільський район |
| Громада | Чемеровецька селищна громада |
| Основні дані | |
| Населення | 524 |
| Площа | 1,763 км² |
| Густота населення | 297,22 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 31637 |
| Телефонний код | +380 3859 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°01′23″ пн. ш. 26°12′39″ сх. д. / 49.02306° пн. ш. 26.21083° сх. д.Координати: 49°01′23″ пн. ш. 26°12′39″ сх. д. / 49.02306° пн. ш. 26.21083° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря | 252 м |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 31630, Хмельницька обл., Кам'янець-Подільський р-н, смт Чемерівці, вул. Центральна, 40 |
| Карта | |
  Криків | |
 Криків | |
| Мапа | |
 | |
| | |
Кри́ків — село в Україні, у Чемеровецькій селищній громаді Кам'янець-Подільського району Хмельницької області.
Назва[ред. | ред. код]
За уявою наших далеких предків, божества — «баби», нібито мешкали по горбах, скелястих вершинах, над річками. Звідси і старовинна назва села — «Бабинці». Але воно було спалене татарами. За переказом сучасна назви пішла від поміщика Криковецького, який знову заселив село.
Географія[ред. | ред. код]
Криків знаходиться при річці Збруч.
Клімат[ред. | ред. код]
Криків знаходяться в межах вологого континентального клімату із теплим літом.
Історія[ред. | ред. код]
Згадується в Списку міст у Подільському воєводстві 1453 року, як приватно-шляхетське містечко[1].
5 лютого 1564 р. король Сигізмунд Август дозволив власнику містечка Бабшинці, або по-іншому Криків, Мацею Добромірському запровадити два щорічних ярмарки: один на четверту неділю після Великодня, другий — на Ядвіги (15 жовтня), а також щотижневі торги кожної неділі[2].
В податковому реєстрі 1565 р. «Криків, в інший час названий Бабинці» (Krzikow alias Bapsincze) значиться як містечко. Належало Добромирським і Потоцьким із Підпилипча. Міського податку, шосу, платилося 3 гривні, був один священник, 9 ремісників та млин.[3] (с. 179).
В XVI столітті Криків мав титул містечка. В 1798 розпочато будівництво нової кам'яної церкви. У 1826 році за сприяння місцевого священика Павла Сецінського церква була збудована.
При дорозі з Крикова до Шидловець є джерело, яке по народному віруванню має лікувальні властивості від хвороб органів зору. До 40-х років XIX століття тут була каплиця з іконою Матері Божої. Але каплиця згоріла, а ікону перенесли в Тиврів. У 1891 році жителі збудували нову каплицю біля цього джерела. За переказами, біля Крикова на протилежному березі Збруча був монастир.
Внаслідок поразки Перших визвольних змагань на початку XX століття, село надовго окуповане російсько-більшовицькими загарбниками.
Радянська окупація принесла колективізацію та розкуркулення, мешканці села зазнали репресій. Багатьох частинах Поділля відбувались масові селянські повстання, проти радянської влади.
В 1932–1933 селяни села пережили Голодомор.
Роки Великого терору 1936-1937 вбито осіб різних національностей і професій, багато людей було виселлено як сім'ї «ворогів народу».
По закінченню Другої світової війни у 1946—1947 роках мешканці села вчергове пережили голод.
З 1991 року в складі незалежної України.
15 вересня 2016 року шляхом об'єднання сільських територіальних громад, село увійшло до складу Чемеровецької селищної громади.[4] Об'єднання в громаду має створити умови для формування ефективної і відповідальної місцевої влади, яка зможе забезпечити комфортне та безпечне середовище для проживання людей.
До адміністративної реформи 19 липня 2020 року село належало до Чемеровецького району, після його ліквідації, увійшло до складу Кам'янець-Подільського району.[5]
Населення[ред. | ред. код]
Населення становить 524 особи.
Мова[ред. | ред. код]
У селі поширені західноподільська говірка та південноподільська говірка, що відносяться до подільського говору, який належить до південно-західного наріччя.
Природоохоронні території[ред. | ред. код]
Село лежить у межах національного природного парку «Подільські Товтри».
Галерея[ред. | ред. код]
-
Сільська церква -
Капличка -
Пам'ятний хрест на околиці села
Див. також[ред. | ред. код]
- Поділля — історико-географічна область.
- Подоляни — етнографічна група українців, населення Поділля.
- Подільський говір — різновид говорів української мови.
- Децентралізація — реформа місцевого самоврядування для формування ефективної і відповідальної місцевої влади.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Matricularum Regni Poloniae summaria. Pars I. - №192. Архів оригіналу за 13 жовтня 2018.
- ↑ MRPS, V, №9345. Архів оригіналу за 6 лютого 2022. Процитовано 6 лютого 2022.
- ↑ Jabłonowski, Aleksander (1 січня 1902). Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. T. 7. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. Cz. 1. Warszawa. Архів оригіналу за 10 березня 2016. Процитовано 19 березня 2016.
- ↑ ВВРУ, 2017, № 4, стор. 92
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
Посилання[ред. | ред. код]
- Погода в селі Криків [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Kryków // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1883. — Т. IV. — S. 746. (пол.)
- Kryków // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1883. — Т. IV. — S. 747. (пол.)
| ||||||||
| ||||||||
 | Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |