French
DeutschКрасна Зоря (Бахчисарайський район) — Вікіпедія
| село Красна Зоря | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна |
| Регіон | Автономна Республіка Крим |
| Район/міськрада | Бахчисарайський район |
| Рада | Тінистівська сільська рада |
| Облікова картка | Красна Зоря |
| Основні дані | |
| Населення | 349 |
| Поштовий індекс | 98400 |
| Телефонний код | +380 6554 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 44°45′09″ пн. ш. 33°43′09″ сх. д. / 44.75250° пн. ш. 33.71917° сх. д.Координати: 44°45′09″ пн. ш. 33°43′09″ сх. д. / 44.75250° пн. ш. 33.71917° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря | 76 м[1] |
| Водойми | Кача |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | с. Тінисте, вул. Леніна, 23 |
| Карта | |
  Красна Зоря | |
 Красна Зоря | |
| Мапа | |
 | |
| | |
Кра́сна Зоря́ (до 1945 року — Чоткара та Акшеїх, крим. Çotqara, Aq-Şeyh) — село в Україні, у Бахчисарайському районі Автономної Республіки Крим. Підпорядковане Тінистівській сільській раді. Населення — 349 осіб (2001).
В селі 4 вулиці, в 127 дворах, за даними сільради на 2009 рік, проживає 330 осіб, приписані до села землі займають площу 624 гектари, діє мусальманська культова будівля «Акшеїх»
Географія[ред. | ред. код]
Село Красна Зоря розташоване на заході району, у долині річки Кача, у її нижній течії, на різних берегах, що обумовлено історичними причинами. З півночі над селом височіє Зовнішнє пасмо, з півдня — Каратау, з найближчою вершиною Керменчик (204 м)[2], на якій з I ст. до н. е. до III ст. н. е. розташовувалося найбільше в південно-західному Криму пізньоскіфське городище Краснозірья.[3], висота центру села над рівнем моря 76 м[4].
Відстань від села до Бахчисарая близько 12 кілометрів, там же найближча залізнична станція, Сімферополь знаходиться за 45 кілометрів. Від села до морського побрежье в районі Орлівки 15 кілометрів по шосе Т 2701. Сусідні села: Некрасовка і Фурмановка — обидва приблизно за 2 кілометри. Красна Зоря пов'язана автобусним сполученням з Бахчисараєм, Севастополем і Сімферополем[5]
Історія[ред. | ред. код]
Село Красна Зоря утворено в результаті злиття двох сіл: Малодворне (Чоткара) і Красна Зоря — Акшеїх, розташованих на протилежних берегах Качи (Акшеїх на правому, Чоткара — на лівому березі[6]).
Кримське ханство[ред. | ред. код]
За часів Кримського ханства в нижній частині долини Качи існував значний релігійний комплекс з центром у селі Ефендікой (Айвове), причому для цих місць був створений особливий кадилик — Качи Беш Пареси — невеликого розміру в порівнянні з іншими, і деякі землі могли належати священнослужителям. Зокрема, судячи з назви села Ак-Шейх (білий шейх), воно могло бути вотчиною високопоставленого клірика, глави релігійної громади (при цьому кримські татари в ханстві завжди були особисто вільні). Акшеїх вперше згадується в кадіаскерському (судовому) ділі 1719 десяти сусідніх джемаатів[7] проти мурз Ахмеда і Ягьї про захоплення общинної землі[8]. В останній період існування ханства село відносилося до Качи Беш Пареси кадилика Бахчисарайського каймакамства, що записано в Камеральному описі Криму 1784 року[9].
Російська імперія[ред. | ред. код]
Після анексії Криму Російською імперією (8) 19 квітня 1783 [10], (8) 19 лютого 1784, іменним указом Катерини II сенату, на території колишнього Кримського Ханства була утворена Таврійська область і село було приписане до Сімферопольського повіту [11]. Після Павловських реформ, з 1796 по 1802 рік, входила в Акмечетський повіт Новоросійської губернії[12]. За новим адміністративним поділом, після створення 8 (20) жовтня 1802 Таврійської губернії [13], Акшеїх був включений до складу Актачинської волості Сімферопольського повіту.
За Відомостями про всі селища у Сімферопольському повіті… від 9 жовтня 1805 року, в Акшеїсі в 26 дворах проживали 142 людини татар і ще 13 кримських циган. Навколишні землі, що залишилися безгоспними після еміграції власників в Османську імперію[14] належали декому генерал-майору Гавро[15]. На військово-топографічній карті генерал-майора Мухіна дворів у Акшеіхе був уже 30 дворів[16]. Після реформи волосного поділу 1829 Акшеїх, віднесли до Дуванкойської волості (перетвореної з Чоргунської) [17]. На карті 1842 в селі позначено 36 дворів[18].
Станом на 1886 у селі Чоткара Дуванкойської волості Сімферопольського повіту Таврійської губернії мешкало 144 особи, налічувалось 30 дворових господарств, існувала мечеть[19].
Новий час[ред. | ред. код]
Після встановлення в Криму Радянської влади, за постановою Кримревкома від 8 січня 1921 року[20] була скасована волосна система і село ввійшло до складу Бахчисарайського району Сімферопольського повіту[21], а в 1922 році повіти отримали назву округів[22]. 11 жовтня 1923 року, згідно з постановою ВЦВК, в адміністративний поділ Кримської АРСР були внесені зміни, у результаті яких округи були скасовані і основний адміністративною одиницею став Бахчисарайський район[23] і село включили до його складу. Згідно зі Списком населених пунктів Кримської АРСР за Всесоюзним переписим 17 грудня 1926 року, Акшеїх був центром однойменної сільради Бахчисарайського району, у яку входило ще село Чоткара [24].
У 1944 році, після визволення Криму від нацистів, згідно з Постановою ДКО № 5859 від 11 травня 1944, 18 травня кримські татари були депортовані в Середню Азію[25], а 12 серпня 1944 року було прийнято постанову № ГОКО-6372с «Про переселення колгоспників у райони Криму», за яким в район з Орловської і Брянської областей РРФСР пререселялися 6000 колгоспників[26]. 21 серпня 1945, згідно з указом Президії Верховної ради РРФСР, Ак-Шєїх перейменований в Червону Зорю, а Ак-Шеіхскій сільрада — в Краснозорскій[27]. З 25 червня 1946 року в складі Кримської області РРФСР[28], а 26 квітня 1954 Кримська область була передана зі складу РРФСР до складу УРСР [29]. У повоєнний час в селах був колгосп Красна Зоря.
Пізніше, указом Президії Верховної Ради УРСР «Про укрупнення сільських районів Кримської області» від 30 грудня 1962 року [30], Малодворне було приєднано до Красної Зорі, а Краснозорську сільраду ліквідували, об'єднавши з Теністовською[31].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ weather.in.ua. Архів оригіналу за 19 грудня 2011. Процитовано 11 січня 2012.
- ↑ Гірський Крим. ЕтоМесто.ru. 2010. Архів [http: //etomesto.ru/map-krym_gornyi/? x = 33.726656 & y = 44.741750 оригіналу] за 22 березня 2015. Процитовано 11 січня 2015.
- ↑ Висотського Тетяна Миколаївна. Скіфські городища. Архівовано з джерела 4 лютого 2013 Архівована копія. Архів оригіналу за 4 лютого 2013. Процитовано 26 травня 2015.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Прогноз погоди в с. Червона Зоря (Крим) на найближчі дні. Weather.in.ua. Архів оригіналу за 6 липня 2015. Процитовано 3 жовтня 2014.
- ↑ / 9751790 Розклад автобусів по автобусній зупинці Червона Зоря. Яндекс-розкладу. Процитовано 11 січня 2015.
- ↑ Карта Криму Генштабу РККА (Червоної армії). кілометровках. ЕтоМесто.ru. 1941. Архів x = 33.719740 & y = 44.752220 оригіналу за 23 травня 2013. Процитовано 5 жовтня 2014.
- ↑ Джемаат, сільська громада, яка має юридичні права
- ↑ Лашков Ф. Ф. Історичний нарис Кримсько-татарського землеволодіння. Стор.100 // Известия таврійської вченої комісії, т. 23. — 1895.
- ↑ Лашков Ф. Ф. Камеральне опис Криму, 1784 года. — 1888.
- ↑ Гржибовська, 1999, Маніфест про прийняття півострова Кримського, острова Тамані і всієї Кубанської сторони під російську державу. 1783 с. 96.
- ↑ Гржибовська, 1999, Указ Катерини II про утворення Таврійської області. 8 лютого 1784, стор. 117.
- ↑ Про новий поділ Держави на Губернії. (Саме, даний Сенату.)
- ↑ Гржибовська, 1999, З Указу Олександра I Сенату про створення Таврійської губернії, с. 124.
- ↑ Национальная бібліотека України імені В.І. Вернадського (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 19 жовтня 2013. Процитовано 26 травня 2015. (PDF)
- ↑ Лашков Ф. Ф. Ведомости про всіх селищах в Сімферопольському повіті складаються з показанням в якій волості скільки числом дворів і душ ... від 9 жовтня 1805. Стор.84 // Известия таврійської вченої комісії, т. 26. — 1897.
- ↑ Карта Мухіна 1817. Археологічна карта Криму. Архів оригіналу за 23 березня 2014. Процитовано 4 жовтня 2014.
- ↑ Гржибовська, 1999, Відомість про казенних волостях Таврійської губернії 1829 с. 127.
- ↑ Карта Бетева і Оберга. Військово-топографічне депо, 1842 р. Археологічна карта Криму. Процитовано 5 жовтня 2014.[недоступне посилання з липня 2019]
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
- ↑ Історія міст і сіл Української РСР: Кримська область. Стор. 521. Головна Ред. Укр. Рад. Енциклопедії, 1974. Архів оригіналу за 22 квітня 2012. Процитовано 4 жовтня 2014.
- ↑ Історія міст і сіл Української РСР: Кримська область. Стор. 197-202. Головна Ред. Укр. Рад. Енциклопедії, 1974. Архів [http: //ukrssr.ru /Krym/Bahczisarajskij.rajon/Kujbyszevo.html оригіналу] за 2 квітня 2022. Процитовано 4 жовтня 2014.
- ↑ Население і промисловість. І.М.Саркізов-Серазини, 1925. Архів оригіналу за 8 червня 2013. Процитовано 8 червня 2013.
{{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр:|1=(довідка) - ↑ Административно-территориальное поділ Крыма. Архів оригіналу за 29 квітня 2013. Процитовано 27 квітня 2013.
- ↑ Гржибовська, 1999, Список населених пунктів Кримської АРСР по Всесоюзного перепису 17 грудня 1926, с. 306.
- ↑ Постанова ДКО № 5859сс від 11.05.44
- ↑ Государственный Комітет Оборони. Постанова № ГОКО-6372с. Архів оригіналу за 21 вересня 2013. Процитовано 11 червня 2013.
{{cite web}}: Cite має пусті невідомі параметри:|1=та|7=(довідка) - ↑ Указ Президії Верховної Ради РРФСР від 21 серпня 1945 р. Архів оригіналу за 13 березня 2010. Процитовано 26 травня 2015.
- ↑ Закон РРФСР від 25.06.1946 Про скасування Чечено-Інгушської АРСР і про перетворення Кримської АРСР в Кримську область
- ↑ Закон СРСР від 26.04.1954 Про передачу Кримської області зі складу РРФСР до складу Української РСР
- ↑ Гржибовська, 1999, З Указу Президії Верховної Ради Української РСР Про внесення змін до адміністративного районування Української РСР по Кримській області, з . 442.
- ↑ [http: //www.soldat.ru/files/f/krimskaia_obl_1977_god.part1 .rar Кримська область. Адміністративно-територіальний поділ на 1 січня 1968 року. Стор. 18]. Сімферополь, видавництво «Таврія». 1968. Процитовано 11 січня 2015.[недоступне посилання з липня 2019]
.svg){kind=small} | Це незавершена стаття з географії Криму. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |